Покладатися на власні сили

 

 

Рік 2012-ий залишив небагато підстав для оптимізму в 2013-му. Я не песиміст і не люблю згущувати фарби, але здоровий глузд, цифри, знаки і сигнали підказують, що Україні слід готуватися до дуже нелегкого року.

 

2012 став роком несправджених надій і загрозливих «покращень», від яких не знаєш, чи плакати, чи сміятися. Візьмемо Євро-2012. Це найбільша з часу Помаранчевої революції «промо-акція» держави. Стільки було розмов, сподівань, бюджетних мільярдів, ейфорії, пива, туристів... А що в сухому залишку? Стадіони стали тягарем для бюджету, суперсучасні термінали в аеропортах стоять пусткою. Надії на те, що футбольне Євро змінить уявлення про Україну в світі, також не справдилися: масовий турист сюди не кинувся, як і інвестори. Яскраве свято, дорожезний маркетинговий хід виявився порожнім фейком.

 

Щось подібне маємо і в сфері політики. Надії (якщо такі були) на парламентські вибори не справдилися. Результати голосування законсервували статус-кво - ситуацію «контрольованого хаосу» в країні. Які б не були ризики наступного року, нам конче потрібна була солідаризована нація, здатна здолати кризу і гідно реагувати на зовнішні виклики, та, на жаль, вибори знову поділили країну. І до цього доклалися усі - і влада, і опозиція. Регіонали вкинули у політичне поле самовбивчу маячню - «мовний закон», а опозиція радісно підняла це на прапор, намагаючись накрутити на темі електоральні дивіденди. Якщо комусь це й було вигідно, то хіба поза межами країни. І цей хтось своєї мети досягнув. Отже, попри прихід у парламент радикалів, вибори нічого по суті в державі не змінили.

 

Політичні еліти (якщо це слово взагалі у нас доречне) як були, так і залишилися неспроможними запропонувати єдину стратегію, порядок денний і координати, в яких буде жити держава найближчим часом. Позбавлена бачення майбутнього, уся країна живе одним днем, тобто виживає й перебивається: пересічні українці - від зарплати до зарплати, бізнес - від кредиту до кредиту.

 

Ще кілька цифр для ілюстрації. Гарним показником стану економіки завжди є обсяг ринку M&A (злиттів і поглинань). Якщо в 2010 році угод було на понад 4 млрд. дол., в 2011 - на 3 млрд., в 2012 - на 1 млрд., то на 2013 рік нема навіть прогнозів. Звужується і коло бізнесменів, які діють на цьому ринку. Залишаються або ті, які у владі, або близькі до неї.  Отже, публічна бізнес-активність згортається, а це чіткий сигнал для іноземних інвесторів: триматися подалі від України. Звернули увагу, скільки банків з іноземним капіталом втекло минулого року з країни? За масштабом криза-2013 може перевершити падіння 2008-го року.

 

Різко звужується коло людей, допущених до прийняття серйозних управлінських рішень. Навіть умовна колегіальність олігархії у 2012 році фактично закінчилася. Новий склад уряду - найпереконливіший доказ того, що в країні залишилася одна політично-бізнесова група, яка вирішує усе. Сумнівною втіхою в цій ситуації є усвідомлення, що їй же за все і доведеться відповісти. Але чи доведеться?

 

Руйнуються останні мости й способи комунікації між суспільством і владою. У нових розкладах місце пересічним українцям відведене хіба... на городах. Чи готове суспільство постати проти такої «перспективи»? Громадянська активність та ініціативи ще з 2007-го пішли на спад, і жодні «покращення» - ні Податковий кодекс, ні Пенсійна реформа, ні скасовані виплати чорнобильцям, ні навіть «мовний закон» - серйозних для влади наслідків у вигляді масових протестів не мали. Чи досягнемо в 2013-му році дна соціальної апатії? Не факт. Як сумно жартували в минулому році, маємо стабілізець.

 

Що робити в такій ситуації? Рецепт не новий: покладатися на себе і виживати всупереч обставинам. Дбати про родини і друзів, об'єднуватися для спільної справи й праці, вчитися довіряти один одному. Не зламатися, зберегти дух і людське обличчя. Почуття гумору також не завадить. Навчитися нарешті відстоювати свої права, а не намагатися купувати їх за хабар чи лояльність. Вимагати від чиновників дотримання закону і правил, інакше закон ніколи не запрацює в країні. І пам'ятати, що найгустіша темрява - перед світанком.

 

 

 

Андрій РОМАНЧУК,

 

керуючий партнер юридичної компанії «Moris Group»


10.01.2013 Андрій Романчук 2526 6
25.12.2025
Анастасія Батюк

Директор фірми привласнив бюджетні мільйони на ремонті спортивної бази «Заросляк», і це не єдиний випадок посягання на кошти платників податків в області.

10183
23.12.2025
Вікторія Матіїв

«Його знали як життєрадісного, позитивного «живчика». Що б не траплялося, він казав: «Все буде добре». Він любив життя і дуже хотів жити», — пригадує Олена Прокопишин свого чоловіка, полеглого військовослужбовця Миколу Прокопишина.

21754
21.12.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Фіртка розповідає про привласнення готівки від туристів через квитки та фінал 17-річної земельної епопеї з мільйонними збитками.

1750
17.12.2025
Микола Данилів

Під час повномасштабної війни самовільне залишення військової частини стало серйозною проблемою для Збройних сил України.

1589
11.12.2025
Павло Мінка

Національні парки Івано-Франківщини, де зберігаються праліси та унікальні види рослин і тварин, стикаються з системними загрозами: незаконними рубками на сотні мільйонів гривень, організованими схемами та обмеженим контролем через воєнний стан.  

1778
07.12.2025
Вікторія Косович

Ректор «Івано-Франківської академії Івана Золотоустого» та священник Олег Каськів понад двадцять років поєднує духовне покликання з керівництвом освітою. Як сучасна молодь поєднує навчання, технології та духовність? Чи може церква залишатися авторитетом у світі соцмереж? І як війна змінює освіту та цінності студентів — читайте в інтерв'ю Фіртці.  

5542

Фарр – це такий різновид щастя. Знак, що ним вищі сили позначають людей, від народження «приречених» на успіх та перемогу.

576

Він мав особливий голос, талант композитора. Був дотепним, креативним, наполегливим, небагатослівним, потужним і результативним. А ще – дуже цілісною людиною. Такі зараз, в епоху мерехкотіння уваги в потоці самовпевненого дрібного, у все більшому дефіциті…

19665

Завдяки кіноіндустрії з її різдвяними фільмами ми добре знаємо про особливості  святкування Різдва в трансатлантичному світі (США, Канада, Великобританія) та Європі. В Україні серцем цього свята є колядки та щедрівки.  

1546

«Голлівуд» завжди або передбачає, або програмує нам майбутнє.

1784
27.12.2025

Свята позаду, але якщо відчуття важкості, здуття та втоми залишилися — це нормально після кількох днів святкових застіль.  

5905
22.12.2025

Найкраще, щоб у раціоні переважала так звана «груба» їжа — продукти, багаті на клітковину. Йдеться про буряк, капусту, моркву, гриби, фрукти, овочі та зелень.     

5402 1
17.12.2025

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

2134
26.12.2025

У Космачі 25 грудня парафіян храму Святих апостолів Петра і Павла не пустили на різдвяне богослужіння. 

3118 1
24.12.2025

Водночас лише 18 релігійних установ з майже восьми тисяч відкрито декларують свою приналежність.

2335
21.12.2025

Рішення не переходити на новоюліанський календар ухвалили 18 грудня за круглим столом.

2117
16.12.2025

З 26 по 28 грудня 2025 року в Івано-Франківську у храмі Царя Христа отців василіян УГКЦ відбудеться XVII Міжнародний різдвяний фестиваль «Коляда на Майзлях».  

1972
22.12.2025

Садиба Рея — пам’ятник архітектури національного значення, яка колись була центром аристократичного життя Галичини.

1610
24.12.2025

Президент Володимир Зеленський уперше представив версію документа на 20 пунктів між США, Європою, Україною та РФ та назвав його «базовим документом про закінчення війни».

886
21.12.2025

Саміт (зібрання керівників країн) ЄС, що відбувся у Брюсселі 18–19 грудня, був драматичним, непрогнозованим, навіть хаотичним, але завершився для України з найкращим результатом.  

1037
17.12.2025

Питання проведення виборів в Україні під час повномасштабної війни залишається складним як з безпекового, так і з політичного погляду.  

1342
11.12.2025

Адміністрація президента США Дональда Трампа перевертає з ніг на голову звичну логіку американської зовнішньої політики — Європа шокована, але ще в очікуванні змін на кращі стосунки зі своїм стратегічним союзником.  

1626