Покладатися на власні сили

 

 

Рік 2012-ий залишив небагато підстав для оптимізму в 2013-му. Я не песиміст і не люблю згущувати фарби, але здоровий глузд, цифри, знаки і сигнали підказують, що Україні слід готуватися до дуже нелегкого року.

 

2012 став роком несправджених надій і загрозливих «покращень», від яких не знаєш, чи плакати, чи сміятися. Візьмемо Євро-2012. Це найбільша з часу Помаранчевої революції «промо-акція» держави. Стільки було розмов, сподівань, бюджетних мільярдів, ейфорії, пива, туристів... А що в сухому залишку? Стадіони стали тягарем для бюджету, суперсучасні термінали в аеропортах стоять пусткою. Надії на те, що футбольне Євро змінить уявлення про Україну в світі, також не справдилися: масовий турист сюди не кинувся, як і інвестори. Яскраве свято, дорожезний маркетинговий хід виявився порожнім фейком.

 

Щось подібне маємо і в сфері політики. Надії (якщо такі були) на парламентські вибори не справдилися. Результати голосування законсервували статус-кво - ситуацію «контрольованого хаосу» в країні. Які б не були ризики наступного року, нам конче потрібна була солідаризована нація, здатна здолати кризу і гідно реагувати на зовнішні виклики, та, на жаль, вибори знову поділили країну. І до цього доклалися усі - і влада, і опозиція. Регіонали вкинули у політичне поле самовбивчу маячню - «мовний закон», а опозиція радісно підняла це на прапор, намагаючись накрутити на темі електоральні дивіденди. Якщо комусь це й було вигідно, то хіба поза межами країни. І цей хтось своєї мети досягнув. Отже, попри прихід у парламент радикалів, вибори нічого по суті в державі не змінили.

 

Політичні еліти (якщо це слово взагалі у нас доречне) як були, так і залишилися неспроможними запропонувати єдину стратегію, порядок денний і координати, в яких буде жити держава найближчим часом. Позбавлена бачення майбутнього, уся країна живе одним днем, тобто виживає й перебивається: пересічні українці - від зарплати до зарплати, бізнес - від кредиту до кредиту.

 

Ще кілька цифр для ілюстрації. Гарним показником стану економіки завжди є обсяг ринку M&A (злиттів і поглинань). Якщо в 2010 році угод було на понад 4 млрд. дол., в 2011 - на 3 млрд., в 2012 - на 1 млрд., то на 2013 рік нема навіть прогнозів. Звужується і коло бізнесменів, які діють на цьому ринку. Залишаються або ті, які у владі, або близькі до неї.  Отже, публічна бізнес-активність згортається, а це чіткий сигнал для іноземних інвесторів: триматися подалі від України. Звернули увагу, скільки банків з іноземним капіталом втекло минулого року з країни? За масштабом криза-2013 може перевершити падіння 2008-го року.

 

Різко звужується коло людей, допущених до прийняття серйозних управлінських рішень. Навіть умовна колегіальність олігархії у 2012 році фактично закінчилася. Новий склад уряду - найпереконливіший доказ того, що в країні залишилася одна політично-бізнесова група, яка вирішує усе. Сумнівною втіхою в цій ситуації є усвідомлення, що їй же за все і доведеться відповісти. Але чи доведеться?

 

Руйнуються останні мости й способи комунікації між суспільством і владою. У нових розкладах місце пересічним українцям відведене хіба... на городах. Чи готове суспільство постати проти такої «перспективи»? Громадянська активність та ініціативи ще з 2007-го пішли на спад, і жодні «покращення» - ні Податковий кодекс, ні Пенсійна реформа, ні скасовані виплати чорнобильцям, ні навіть «мовний закон» - серйозних для влади наслідків у вигляді масових протестів не мали. Чи досягнемо в 2013-му році дна соціальної апатії? Не факт. Як сумно жартували в минулому році, маємо стабілізець.

 

Що робити в такій ситуації? Рецепт не новий: покладатися на себе і виживати всупереч обставинам. Дбати про родини і друзів, об'єднуватися для спільної справи й праці, вчитися довіряти один одному. Не зламатися, зберегти дух і людське обличчя. Почуття гумору також не завадить. Навчитися нарешті відстоювати свої права, а не намагатися купувати їх за хабар чи лояльність. Вимагати від чиновників дотримання закону і правил, інакше закон ніколи не запрацює в країні. І пам'ятати, що найгустіша темрява - перед світанком.

 

 

 

Андрій РОМАНЧУК,

 

керуючий партнер юридичної компанії «Moris Group»


10.01.2013 Андрій Романчук 2918 6
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1698
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

714
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1032
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1459
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2676 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3773

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

847

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

467

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

360

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1023
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5177
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10556 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

9033
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7554
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

863
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1048
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1329
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15808
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

258
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1373
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1787
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1689