У 1987 році архітектурний ансамбль Piazza dei Miracoli a Pisa був внесений до списку Всесвітньої культурної спадщини людства. Соборний ансамбль площі Чудес (Пьяцца деї Міраколі) не має собі рівних у світі. Три будівлі з блискучого білого мармуру - собор, баптистерій (спеціальна церковна будівля для хрещення) і легендарна падаюча дзвіниця (Пізанська вежа) розташовані в центрі міста, на смарагдово-зеленій, бездоганно доглянутій галявині...
Пізанський кафедральний собор, побудований у вигляді хреста, вражає своїми розмірами. Будівництво собору було розпочато в 1063. У 1064 земля під собором просіла, роботи продовжилися тільки в 13 столітті. Пізанський собор з його численними колонами і кольоровою мармуровою обробкою послужив зразком для будівництва подібних романсько-Пізанських церков по всій Італії.
Пізанська вежа (Torre pendente ді Піза) - дзвонова башта, частина ансамблю Пізанського собору на площі Чудес. Кругла башта, виконана з каменю і мармуру, викликає захоплення своїми грандіозними розмірами, ажурністю і відчуттям «ефекту падіння». Будівництво вежі було закінчено в 1360 р. році. Башта отримала прізвисько «Падаюча вежа» і всесвітню популярність завдяки тому, що вона сильно нахилена і як би «падає».
Роботи із збереження вежі (вирішення проблеми її нахилу) почалися ще під час будівництва. Перша комісія експертів працювала на ній в 1298, перевірки проводилися в 1396, в 1550, неодноразові в 18-19 ст. Було встановлено, що щорічно вежа відхиляється від осі приблизно на 0,6-1 см. У 1840 (через п'ять з половиною століть) була скликана Друга комісія експертів для вирішення проблем, пов'язаних з нахилом вежі. До нашого часу на ній працювали вже 15 комісій.
У 1935 році, щоб зробити фундамент вежі вологонепроникним, в нього ввели рідкий цемент. У 1992 р. на висоті першого галереї і під карнизом пам'ятника були накладені 18 сталевих кілець, покритих спеціальним пластиком, які повинні були перешкодити подальшому просіданню будівлі. Для тимчасового зміцнення фундаменту з північного боку поклали 600 тонн свинцю, який в 1993 році перенесли на платформу, сполучену з вежею за допомогою обручів.
