Після участі сім'ї з Прикарпаття в соціальному ток-шоу, експерт розповіла, що робити, якщо у родині є насильство

У вівторок, 4 червня в студії соціального ток-шоу «Стосується кожного» на телеканалі «Інтер» говорили про домашнє насильство.

Героїня програми «Взаємне насильство» - багатодітна мама Мар'яна Гарасимко з Івано-Франківської області - 10 років прожила з чоловіком, народила йому чотирьох дітей, при цьому найменший непослух чоловікові або сказане поперек слово оберталися гучними сварками і побоями.

Експертка цього випуску, директорка міжнародної правозахисної організації Amnesty International Ukraine Оксана Покальчук, розповіла, чому жертви домашнього насильства роками не можуть вирватися з токсичних відносин, піддаючись приниженням і побоям. А також – чому важливо не замовчувати цю тему, як можна допомогти жертві і як в цьому році змінилося українське законодавство щодо домашнього насильства.

Жертви домашнього насильства, як правило, замовчують свої проблеми. Як взаємодіяти з такою людиною, щоб він або вона хоча б розповіли, що з ними відбувається?

- Постраждалі від домашнього насильства часто замикаються в собі. Адже коли вони намагаються розповісти людям, що з ними відбувається, то наштовхуються на суспільні стереотипи: «Сама винна. Ти сама щось зробила не так - і він не стримався». В результаті людина, якій і без того погано, відчуває себе самотньою, їй страшно говорити, тому що їй не вірять.

Найчастіше жертвами домашнього насильства стають жінки. Що робити, якщо в такій ситуації опинилася ваша подруга, родичка або знайома? В першу чергу - дайте зрозуміти, що ви їй вірите і що вона не винна в ситуації, що склалася. Спілкуючись з жертвою насильства, постарайтеся надати їй безпечний простір. Тобто пообіцяйте, що ніколи нікому не розповісте про це, поки людина сама не захоче розголосу. Ви можете стати єдиною людиною, що володіє інформацією про ситуацію, єдиним, до кого жертва насильства може звернутися.

Існує так зване коло насильства: коли насильник спочатку приходить з букетами квітів і цукерками, говорить про любов, просить вибачення, а потім знову чинить насильство. І так весь час повторюється. Це потрібно зупинити. І в цьому випадку – у випадку нового кола насильства - жертва може до вас звернутися як до людини, якій вона довіряє. Тому бережіть цю довіру, дотримуйтесь своїх обіцянок. Нікому не кажіть про те, що дізналися, без згоди людини. Дайте їй можливість мати безпечний простір, в якому вона може відверто говорити. Чим частіше він або вона промовляють страшну ситуацію, тим більше набираються сил, щоб зробити крок до свободи.

Дуже часто соціум звинувачує таких жінок: «Чому вона не пішла від чоловіка раніше? Чому вона залишалася, хоча він був небезпечний і для неї, і для дітей?»

Жертві насильства практично неможливо самостійно вирватися з кола насильства. Без допомоги рідних, близьких людей, які можуть підтримати. Тому підтримайте таку людину. Згодом у неї виникне відчуття впевненості, що є, на кого спертися. Спочатку з'явиться одна така довірена людина, а з часом - дві, три, які бачать і розуміють, що відбувається. І це вже є основою для того, щоб зробити якісь кроки і втекти від домашнього насильства.

Після можуть бути переслідування і погрози від людини, яка здійснювала насильство. І тут важливо, щоб ви могли стати тим місцем або тим безпечним простором, де жертва може перебувати конфіденційно. Потрібно, щоб ви визначили собі якісь таємні сигнали, якими вона могла б повідомити вам, що потрібна допомога. А якщо вона самостійно не може підготувати ґрунт для втечі - таємно зняти іншу квартиру, відкрити окремий банківський рахунок, придбати новий телефон - допоможіть. Буває, що без такої допомоги людина не може піти з дому. І все заходить занадто далеко: призводить до летального результату.

Люди бояться говорити публічно про свої проблеми. Але ви сказали в студії «Стосується кожного», що людина, що зважилася прийти на ток-шоу, стає більш захищеним ...

Вийти в студію програми і говорити про домашнє насильство - це насправді дуже сильний вчинок. Злочинець найбільше боїться, що про його злочин дізнаються. Коли його жертва йде на таку передачу, то, по-перше, на ситуацію зобов'язані відреагувати правоохоронні органи, вони вже не зможуть сказати: «Ой, а вона не подавала заяву». А, по-друге, спрацьовує психологічний момент. Людина, яка скоїла насильство, повторює його саме тому, що у суспільстві існує недовіра до жертви. Після такого ефіру вона розуміє: тепер про її дії відомо всім. І якщо з її жертвою щось трапиться, всім буде зрозуміло, звідки тягнеться коріння проблеми.

У студії програми ви говорили, що змінилося законодавство щодо домашнього насильства. Що саме змінилося?

З 1 січня 2019 року набули чинності закони, які повинні були підтримувати Стамбульську конвенцію з прав людини. Україна брала участь в її створенні, але потім Верховна Рада не проголосувала за неї. Акцентували увагу на тому, що цей документ легалізує одностатеві шлюби, хоча насправді мова йшла про протидію домашньому насильству. Для того, щоб адаптувати цей документ в Україні, Рада Європи серйозно співпрацювала з нашим урядом по розробці відповідних законопроектів: як Стамбульська конвенція повинна працювати в умовах нашого законодавства. Зрештою ті закони, які були розроблені під конвенцію, переробили. Скоротили, але прийняли. Рік держава і соцоргани готувалися, поліція проводила тренування ... І з 1 січня закони набрали чинності.

Згідно з цими законами, наприклад, дитина, яка бачить домашнє насильство, вважається жертвою нарівні з тим, хто постраждав від побоїв. І це дуже важливо, адже багато досліджень показує: дитина, що пережив насильство, потім повторює побачене в своєму житті. І держава на таке зобов'язана реагувати. Наприклад, держава зобов'язана надати дітям з таких сімей психологічну допомогу, щоб вони не повторювали побачений сценарій надалі, не здійснювали насильство в своїх сім'ях. Це дуже важливі речі. А ще домашнє насильство тепер криміналізоване. Воно вважається кримінальним злочином, і це не просто слова. За цим стоїть велика робота. Наприклад, в Росії, як ми знаємо, нещодавно домашнє насильство декриміналізували. А ми, на щастя, маємо позитивні зміни.

Що має статися після того, як людина прийшла в студію «Стосується кожного» і розповів про те, що постраждав від домашнього насильства?

В першу чергу, держава повинна відреагувати. Коли ми говоримо в студії про те, що людина на когось бігла з сокирою, навіть якщо у нас немає відеозапису, але є свідки, які це бачили і підтверджують, то після оголошення її в студії, інформація стає публічною. І після передачі державні органи зобов'язані реагувати і виконати те, що передбачено законом. А законом передбачено більше, ніж було раніше. Той самий припис, про який говорила героїня програми, - заборона наближатися до неї і її дітей на три місяці. Це нововведення, поліція тільки пробує його застосовувати.

Але це чудова практика - заборонити гвалтівнику наближатися до жертви протягом певного терміну. Це можливість для жертви отримати захист від держави. У потерпілого є три місяці на те, щоб заспокоїтися, прийти в себе і зрозуміти, що далі робити, звернутися за допомогою. Це три місяці, коли щоденний страх не зупиняє, не заважає діяти. Страх - дуже сильний фактор. У страху неможливо мислити раціонально. І люди, які вчиняють насильство, цим і користуються - страхом жертви і безкарністю. Звичайно, нові норми тільки починають застосовуватися, і існує багато проблемних моментів, коли на практиці все виглядає не так, як прописано в законах. Однак сама тенденція – позитивна, і ми сподіваємося, що з часом вона відпрацюється на практиці.

Чи можуть поліція і соцслужби проігнорувати програму?

Тепер правоохоронні органи зобов'язані моніторити засоби масової інформації. Якщо інформація про злочин стала публічною, вони зобов'язані на це реагувати, як і органи місцевого самоврядування. Вони теж повинні тепер відреагувати. Тому я всіх закликаю звертатися до ЗМІ, до громадських організацій, які надають підтримку жертвам домашнього насильства. Наприклад, можна звернутися в Міжнародний жіночий правозахисний центр «Ла Страда - Україна». У західних регіонах України існує центр «Жіночі перспективи». Ці організації працюють понад 20 років і надають якісну психологічну та юридичну підтримку. Коли ситуація безвихідна, коли жертва вже зверталась в поліцію, соціальні служби, коли була загроза життю або здоров'ю, в першу чергу треба проконсультуватись з юристом. Ви можете з мобільного чи стаціонарного телефону зателефонувати на гарячу лінію і отримати юридичну консультацію або психологічну допомогу.


Телефони гарячої лінії «Ла Страда - Україна» - 0 800 500 335/116 123.

Телефони гарячої лінії соціального ток-шоу «Стосується кожного»:

+38 (044) 494 12 38,
+38 (067) 404 69 88,
+38 (099) 635 76 13.


06.06.2019 1175
Коментарі ()

22.04.2024
Вікторія Матіїв

Про значення Великодніх свят журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.

737
10.04.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про головні зміни, які пропонує влада новим законопроєктом про мобілізацію.

2306
01.04.2024
Діана Струк

Про функціонування закладу, допомогу військовослужбовцям та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з очільником комунального закладу «Дім воїна» Миколою Крошним.

2026
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

2043
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

6170 55
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

2329 2

Нижня палата Конгресу США затвердила допомогу Україні в  сумі 61 мільярдів доларів. Всього «за» допомогу Україні проголосували 311, «проти» — 112, «утримались» — 8.

200

«Благодатний вогонь» саме за такою назвою ми знаємо церемонію, яка відбувається щорічно у Велику Суботу перед Пасхою у Єрусалимі в Храмі гробу Господнього. Здебільшого про це явище  знаємо через ЗМІ, які щорічно ведуть пряму трансляцію сходження Благодатного вогню з Єрусалимського храму.

1022

Американське видання The Washington Post 7 квітня 2024 р. опублікувало статтю під назвою «Інсайд щодо секретного плану Дональда Трампа щодо припинення українсько-російської війни».

1011

Благодатний Вогонь (грец. Άγιο Φως, дослівно — Святе Світло, англ. Holy fire) — поширена у православ'ї назва вогню у Великодній церемонії виносу запалених свічок із Гробу Господнього (кувуклії) в Єрусалимському Храмі Воскресіння. 

1272
23.04.2024

Розповідаємо про корисні для серця та задоволення способи включити домашній сир у свій раціон.  

119
19.04.2024

Цього року комунальне підприємство «Франківськ Агро» запланувало засіяти на майже 200 гектарах соняшник, гречку та сою.  

500
16.04.2024

В Івано-Франківську традиційно у передвеликодній час проведуть ярмарок «Великодній кошик». Працюватиме він з першого по третє травня на площі Ринок.  

1959
22.04.2024

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

26385
18.04.2024

Під час моління студенти зачитували розважання, які перепліталися зі стражданнями нашого Спасителя – Ісуса Христа під час Хресної дороги та терпіннями, які проходить український народ у часі жорстокої війни.  

447
14.04.2024

Нагадаємо, цьогоріч в Івано-Франківську запланували початок зведення богослужбової каплиці блаженного священномученика Симеона Лукача.  

10361 1
08.04.2024

Є перша заповідь Божа: «Я є Господь Бог твій, нехай не буде у тебе інших богів, крім Мене».  

7901
19.04.2024

Це — історія про дорослішання хлопця Тимофія у 1990-х роках. У центрі сюжету — його стосунки із сім’єю, друзями, коханою та колишнім контррозвідником Феліксом, який служив в Афганістані.  

454
23.04.2024

Рівень довіри до інформації про події війни, яка надходить від владних органів, є невисоким.  

301
19.04.2024

Обороноздатність, безпека, підтримка воїнів, розвиток економіки та євроінтеграційні процеси – ключові питання, які обговорили під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад, що відбувся під головуванням Президента України Володимира Зеленського.  

456
16.04.2024

Так, серед тих, хто довіряє Президенту України, лише 15% підтримали б такі вибори, тоді як серед тих, хто не довіряє — 37%.

531
11.04.2024

Парламент остаточно ухвалив у другому читанні законопроєкт №10449 про мобілізацію і проходження військової служби.  

1464