Відповідно до нової праці, геологічне утворення Велика Адрія свого часу було континентом завбільшки з Гренландію.
Спершу, близько 240 мільйонів років тому, вона була частиною суперконтиненту Пангея, та розташовувалася між елементами, що згодом стануть добре відомими куточками світу, пише Фіртка з посиланням на ТСН.
А саме – сучасними північною Африкою, Іспанією та південною Францією. Проте приблизно 220 мільйонів років тому вона відділилася від Африки, а ще через 40 мільйонів років від цього моменту – від Франції та Іспанії.
Вчені не знають достеменно, на що була схожа Велика Адрія, однак вважають, що вона, ймовірно, нагадувала затоплений значною мірою континент Зеландію, з частинами суходолу (у цьому випадку – Новою Зеландією та Новою Каледонією), які визирали з-під води - лише 7% Зеландії перебуває над рівнем моря.
Проте проіснувало геологічне утворення недовго. Близько 130-150 мільйонів через рухи тектонічних плит континент змістився і зіткнувся з частиною Лавразії (одного з двох континентів, на які розпався суперконтинент Пангея).
Унаслідок зіткнення з мантією Землі верхню частину Великої Адрії повністю здерло - подібно до того, як ножем можна зняти шкірку від яблука. Рештки верхнього шару впали на тектонічні плити, що перекриваються, і згодом утворили гірські хребти в Італії, Туреччині, Греції, а також Альпи, Балканські гори і Карпати.
Натомість основна частина Великої Адрії опустилася донизу і занурилася під Європу. Наразі рештки континенту перебувають під Італією (зокрема, під такими містами як Венеція та Турин), Ірландією та Хорватією.
Примітно, що у минулому низка геологів вже знаходили ознаки існування втраченого континенту – зокрема, у гірських хребтах Європи було виявлено вапняки та інші породи, що, ймовірно, піднялися з морського дна унаслідок зіткнення тектонічних плит. Однак, попри наявність припущень, довести існування ще одного стародавнього континенту було не так вже й просто.