Павло ФЕДОРУК: «Виграє нація, яка найбільш інтелектуально озброїться»

 


Наймолодший в Україні академік Академії технологічних наук Павло Федорук став стипендіатом Кабінету Міністрів у тридцять чотири. Розроблена ним адаптивна система дистанційного навчання на базі інтелектуальних інтернет-технологій сколихнула науковий світ. Сьогодні науковця вважають одним з найкомпетентніших фахівців у цій галузі. Сфера зацікавлень молодого вченого на межі кібернетики, семіотики й філософії, де, на думку провідних епістеміологів, людство чекають великі відкриття, які започаткують епоху П’ятої науково-технічної революції.

 

 

 

 

— Як випускникові  Івано-Франківської школи №18 і Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника вдалося здивувати світ?


— Донині із вдячністю згадую своїх наставників. Поруч з іменами світил вітчизняної науки пригадую також вчительку англійської мови Дарію Іванівну Барту. Адже завдяки знанням з іноземної зміг презентувати свої наукові здобутки в міжнародних фахових виданнях. А водночас міг ознайомитися, що робиться там.

Більше половини працівників у розвинутих країнах зайняті у сфері інтелектуальної діяльності. Знання нині швидко старіють. Сучасній людині слід підвищувати свою кваліфікацію без відриву від виробництва: і в гірській глибинці, і в столичному офісі.

А наша система дистанційного навчання з використанням систем штучного інтелекту здатна адаптуватися до кожного, хто хоче навчатися. Іншими словами, це комплексна система, в основі якої лежить теорія побудови адаптивних систем дистанційного навчання на базі інтелектуальних інтернет-технологій.

 

— Що це дає нашій державі?


— Якісне переформатування наукової бази країни та виведення її на орбіту сучасних знань і технологій. Я цілеспрямовано працював у новій царині науки і звірявся набутками зі світом. Не лінувався публікуватись в авторитетному міжнародному видавництві «Акта прес», що має низку поважних наукових журналів у паперовому й електронному варіантах. Адже важливо, коли на конференціях, симпозіумах звучить не лише прізвище, а й держава, яку представляє науковець. Україна, на жаль, представлена ще дуже мало.

 

 

— Як гадаєте, чому?


— Мовна причина, а також недофінансування — звідси недостатність матеріальної і моральної мотивації здібних людей працювати в науці. От, скажімо, зі ста працівників наукової установи на симпозіум за кордон можуть поїхати лише четверо науковців. Це число можна збільшити, якби в державі була продумана, послідовна, а не випадкова мотивація займатися наукою.

 

— Ви не відгукнулися на запрошення працювати за кордоном. Яка ваша мета в Україні?


— Створюю наукову школу і кафедру інформаційних технологій у своїй альма-матер. Цікаво творити українську кібернетику XXI сторіччя.

 

— Чи відчуваються проблеми з фахівцями у вашій новітній галузі?


— Так, ті талановиті люди, з якими починав, сьогодні за кордоном. Маємо сімдесятирічних грандів науки і прогалину з науковцями середнього та молодого віку.

 

— З якими вітчизняними вишами співпрацюєте? Хто нині лідер у галузі наукових, навчальних інтернет-технологій?


— Активно співпрацюємо з Київським національним університетом ім. Т. Шевченка, Національним технічним університетом «КПІ», Інститутом штучного інтелекту в Донецьку. Наші розробки використовують 14 вітчизняних структур. Послуговуємося досвідом таких  країн, як Великобританія, Японія. У США, наприклад, річний обсяг у галузі дистанційного навчання становить $10 млрд.

 

— Чому наші університети не потрапили до 500 кращих у Європі?


— Наші виші не ввійшли до рейтингу згідно з критеріями, які встановлюють ті, хто їх обирає. Про це вже частково йшлося: оцінюють наукові публікації в міжнародних фахових виданнях, відповідно — індекс їх цитування. Знову дається взнаки та сама мотивація: щоб демонструвати освітні, наукові напрацювання, потрібне відповідне технічне забезпечення, системна робота суспільства у цьому напрямі.

Багато талановитої молоді, наприклад, з Івано-Франківщини навчається за кордоном, зокрема у Польщі. Там створено умови, навчання обходиться дешевше, студенти опановують одразу три іноземні мови, одержують адаптований до європейських вимог диплом,їх забезпечують місцем праці. Також ринок фахівців відповідає потребам держави, чого, на жаль, у нас ще немає. Маємо багато вишів, приватних зокрема, які вчать хіміків та фізиків без сучасних лабораторій. Переважають «модні професії», а не ті, що потрібні державі. За кордоном є фонди, які, прицільно орієнтуючись на потребу, вкладають кошти в освіту і науку. Вона сьогодні приносить на кожну умовну одиницю найбільші дивіденди. А доки ми дискутуємо про десятирічну чи дванадцятирічну освіту, світ займається її якістю. Завтра виграє та нація, яка найбільш інтелектуально озброїться.

 

— Як переможець обласного конкурсу в номінації «Відомий науковець» Павло Федорук ще якось прислужився рідній Івано-Франківщині?


— Взяли під свою опіку видавництво «Плай», яке продукує наукову та іншу літературу. Впроваджуємо пілотний в Україні проект електронного медичного паспорта. З інститутом туризму Прикарпатського національного університету за кошти ЄС впроваджуємо систему дистанційних курсів підвищення кваліфікації фахівців туристичної галузі, щоб успішно долучити область до участі в Євро-2012.

 

— А голова від цієї праці та науки не болить?


— Ні, переключаюся на улюблену музику. Після закінчення музичної школи мені, до речі, пророкували кар’єру альтиста.

А щоб відпочити, люблю з дружиною і донечками поїхати до батьківського села на Снятинщині. Тут маємо чималий яблуневий садок. А ще  біжу до спортзалу, на самбо, встигаю складати творчі проекти з молодими талановитими прикарпатськими художниками.

 

 

Ольга ЛОБАРЧУК, 
«Урядовий кур’єр»

 

ДОСЬЄ «УК»

Павло ФЕДОРУК. Народився 15 травня 1972 року у Львові. Завідувач кафедри інформаційних технологій Прикарпатського університету. Очолює секцію дистанційної освіти Міжнародної асоціації наукових досліджень. Член  Міжнародного комітету рефері з оцінки розробок та робіт молодих учених світу. Автор 80 наукових праць. Призидент Івано-Франківської обласної федерації бойових мистецтв.


Коментарі (3)

Cпокій 2011.09.20, 16:24
Так-таки один, на все місто? :))
вуя 2011.09.20, 13:46
Мудрий чувак, вчив мене в універі
Пуцер 2011.09.20, 14:13
Шкода що він в нас один такий.
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

683
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

1963 7
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

1140 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

562
24.02.2024
Вікторія Матіїв

Спроби створити музей у Долині виникали ще у 60-х роках. Проте тільки 23 грудня 1997 року Долинська районна рада прийняла остаточне рішення щодо нього. Журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою закладу Ксенею Циганюк. 

6909 61
01.02.2024
Вікторія Косович

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.  

11407 6

Піст – невід’ємна частина християнського  життя, встановлена Богом.

344

Друзі путіна зустрілись у резиденції рудого Донні у Флориді, де обговорили план путіна по капітуляції України, і після цієї поїздки Орбан розкрив – як за 24 год Трамп планує припинити війну.

1095

Чим ближче до виборів в США, тим більше трампісти вдаються до маніпуляцій у своїй пропаганді. У контексті України вони, переставивши все з ніг на голову, намагаються переконувати, ніби це демократи, а не республіканці, заблокували допомогу Україні.

1120

Кожен із нас не раз потрапляв у ситуацію, коли ми замислювались давати, чи ні милостиню людині, яка звертається про допомогу біля церкви, на вулиці чи в інших громадських місцях.  

1115
29.03.2024

З кожним днем війни стає дедалі важливіше зберігати емоційну стабільність і свідомо дбати про своє психічне здоров’я.   

81
24.03.2024

Нутриціологиня пояснила, чому не можна забороняти собі фастфуд та солодощі. А також порадила, як їх вписати у свій раціон.

292
18.03.2024

Сьогодні, 18 березня 2024 року, в УГКЦ в Україні розпочинається період Великого посту. Пригадуємо канони партикулярного права УГКЦ, в яких ідеться про те, коли і як треба постити.  

1093
29.03.2024

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

659
25.03.2024

Йдеться про зміни в молитвах «Вірую» («Символ віри»), «Царю Небесний» та митаревій молитві.

763
21.03.2024

Релігійна громада отримала всі дозвільні документи та незабаром розпочне будівництво поруч з Садовим товариством та міським озером.

2958
15.03.2024

Отець каже: виконайте заповідь Божу – вшануйте свято Боже молитвою у храмі, а житейське на цей день відкладіть.

4454
29.03.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

18448
29.03.2024

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки розглянув майже 90% законопроєкту про мобілізацію.  

85
26.03.2024

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за привласнення державних функцій.   

329
22.03.2024

На початку лютого 2024 року замість Валерія Залужного Збройні сили України очолив Олександр Сирський, який до цього командував Сухопутними військами.  

360
17.03.2024

Продовжує зменшуватися кількість тих, хто вважає, що держава виконує свої зобов'язання перед ветеранами російсько-української війни.  

670