агенція новин

Остап Вульчин: "Прикарпаття" стало сильнішим

Основний голкіпер івано-франківського друголігового клубу Остап Вульчин розповів про цьогорічні виступи "Прикарпаття", свій шлях у футболі та секрети команди рідного краю.

 

Однією із найбільш самобутніх команд Другої ліги є івано-франківське Прикарпаття – у побратимів Атлетика (Більбао) ростер формується суто із місцевих футболістів, та й трансферний пошук ведуть, розшукуючи земляків у клубах інших міст (а таких вдосталь – від Другої ліги до найвищої, а також у зарубіжних чемпіонатах). Не дивно, що команда з такою кадровою філософією є популярною у вболівальників. Але тим більше почесно, що вона при цьому ще й бореться за результат.

 

Прикарпаття цьогоріч вибило представників УПЛ із Кубка України, склавши зброю лише у 1/8 фіналу (в четвертому для себе раунді), а в Групі А Другої ліги йде на прохідному другому місці, сподіваючись на підвищення у класі.

 

Від липня до жовтня тривала прекрасна 13-матчева безпрограшна серія прикарпатців, упродовж якої 655 хвилин утримував свої ворота «на замку» основний воротар івано-франківської команди – 25-річний Остап Вульчин. Голкіпер із хорошою реакцією, міцною статурою та хорошою грою ногами насолоджується виступами на всеукраїнському рівні, адже йшов до цього дуже довго. Як і більшість гравців із тих регіонів, що не розбалувані професіональним футболом і на багато років були відлучені від загальнодержавного чемпіонату…

 

Про історію своїх проб і помилок, спроби зачепитися у клубах інших міст та нинішню футбольну зрілість Остап розповів інформаційному партнеру ПФЛ.

 

– Остапе, почнемо з того, як ваше здоров’я? По ходу сезону ви грали на уколах і навіть доводилося тренеру воротарів Рипану в 45 років заявлятися на чемпіонат.

– Здоров’я бажало б кращого… Тож справді іноді доводилось грати через «не можу», команді потрібно набирати очки, тому за спільної згоди тренерського штабу та моєї приймали рішення, що я буду виходити на поле на уколах. Поруч зі мною – молодий воротар Семенів, він досить обдарований, але, на думку тренерів, ще не готовий виступати на такому рівні. Тому довелося команді заявляти тренера воротарів для підстраховки.

 

– Загалом, які враження від півріччя? Що сподобалося, що могло вийти краще у вашої команди?

– На мою думку, півріччя ми провели досить добре: закріпились у верхній частині турнірної таблиці та показали хороший результат у розіграші Кубку України.

 

– Після об’єднання Другої ліги вона стала сильнішою чи слабкішою?

– На мою думку, сильнішою. Багато нових імен, вони як бачимо не губляться на новому рівні. Стало ще цікавіше.

 

– Прикарпаття минулого сезону було в серединці. Це ваша команда до нього доросла, чи у Другій лізі не стало грандів на кшталт Руху чи Жемчужини?

– Думаю, ми заслуговуємо знаходитись вгорі турнірної таблиці. Минулого сезону ми були молодою необстріляною командою, але зараз своєю грою доводимо, що ми є сильна та перспективна команда! Винниківчани та одесити – хороші суперники, але і зараз є хороші команди у Другій лізі!

 

«Хто, як не земляк, тебе підтримає!?»

– Чому все-таки Агробізнес двічі вас обіграв на вашому полі? Об’єктивно сильніша команда чи ви готові з цим посперечатися?

– Агробізнес – хороша команда. Це – футбол, ми припустилися помилок тому і програли…

 

– Назагал, з таким відривом, складається враження, що у Групі А інтриги на весну не лишилося. Погодитеся?

– Ні, наперед говорити не буду,тому що все буває. І кожна команда буде старатися підвищитися у класі, так що, думаю, будуть запеклі ігри й у другій половині чемпіонату.

 

– Аналізували для себе, завдяки чому змогли вибити з Кубка України Карпати?

– Найбільша, напевне, причина – це наше бажання та підтримка від наших трибун, за це їм велика подяка!

 

– Особисто у вас була просто вражаюча серія від липня до вересня — 655 «сухих» хвилин. Вона найбільша у всій Другій лізі. Як вдалося її видати?

– На мою думку, це заслуга всієї команди. Ми – єдиний механізм, який робить спільну справу.

 

– У чому головна різниця нинішнього Прикарпаття і минулорічного? Яке сильніше все-таки?:)

– Звичайно, ми стали сильнішими, ніж минулого року. Ми прогресуємо і маємо одну мету – підвищитися у класі! Так що стараємось та працюємо, щоб із кожною грою ставати сильнішими.

 

– Ваш клуб називають — «Команда рідного краю». Приємно грати у колективі, де всі — земляки?

– Звичайно, приємно! І не тільки нам, а й людям які приходять на стадіо! Приємно, тому що хто, як не твій земляк, тебе підтримає!?

 

«Грав форвардом. Переглядався у Волині, Металісті, Полтаві та Білій Церкві»

– Як починали грати в юності? Хто ваш перший тренер? Як потрапили в футбол?

– Починав займатися у Надвірнянській ДЮСШ, звідки сам родом. Там моїм тренером був Володимир Васильович Перегінець. У футбол потрапив завдяки друзям, які уже займалися та запропонували мені спробувати. Я погодився – от так і потрапив у футбол:)

 

– Пристойно граєте ногами і інколи навіть накручуєте польових суперників. Напевно, пробували сили і в полі?

– Було таке. В дитинстві починав нападаючим. Та й зараз такий футбол, що воротар повинен грати ногами, тому і стараюсь не відставати. Тому беру приклад з Нойєра, як грати ногами і не тільки!

 

– На професіональному рівні ви грали тільки за Прикарпаття. А де ще пробували зачепитися? Де були перегляди?

– Звичайно, неодноразово їздив у команди на перегляди. Побував у луцькій Волині, харківському Металісті, ФК Полтава, також у Арсеналі з Білої Церкви, та ніде не вдалося закріпитися. Напевно, у зв’язку з тим, що не мав ігрової практики на професіональному рівні…

 

– Ваш перший захід у професіонали у 2010-11 роках — яким він був? Напевно, Прикарпаття уже було кризовим? Де грали і з ким конкурували?

– Коли мене вперше покликали у Прикарпаття, вони виступали ще у Першій лізі. Але зіграти хоча б одну гру мені не вдалося – тоді довіра у тренерів була до більш досвідчених воротарів, таких, як Іконніков, Локатир, Всеволод Романенко та Новак. А я більше виступав за Прикарпаття-2, яке виступало в чемпіонаті області. На перший рік у Другій лізі мав конкурентів – все тих же Іконнікова, Локатира, а також Піцана, Плетеницького та Іванов (він нині у київському Арсеналі). Встиг дебютувати, але надалі грав уже на аматорському рівні.

 

– Ви грали за Сокіл (Угринів), Карпати (Яремче), Ніку (Івано-Франківськ) по аматорах. Це співставний рівень з ПФЛ?

– На мою думку, порівнювати їх не можна, тому що професіональна ліга за самим статусом є вищою, ніж чемпіонати області. В обласних чемпіонатах також є досить сильні команди, які могли б складати хорошу конкуренцію у професіональних лігах.

 

– Але така вже у нас структура футболу, що багато хто хоче туди потрапити, але не може. Поки ваша область довго була без профі-команд, декому, як Волошиновичу, Адамюку, Луканюку і більш молодим, довелося шукати кращої долі в інших областях. З цієї точки зору, своя команда — благо?

– Звичайно що так, завжди приємно грати у своєму місті! Це значно коротший і правильніший шлях для молодих футболістів.

 

«Тренуюся у Ковалюка більше п’яти років, тож у Прикарпаття йшов, не сумніваючись»

– Коли кликали у відроджене Прикарпаття, сумнівалися? Чесно кажучи, конкуренція з боку Плетеницького — серйозне випробування для молодого воротаря…

– Ні, під керівництвом Володимира Ковалюка я тренуюсь більше п’яти років, тому ні хвилини не сумнівався! Звичайно, що тяжко було зробити конкуренцію Колі – у нього було багато досвіду виступів у професіональній лізі, але шанс дається кожному і я старався використати його на всі 100%. Конкуренції не треба боятися, хто б це не був, а, навпаки, працювати, щоб бути сильнішим.

 

– Що сподобалося, а що ні — у Другій лізі та професіональному футболі?

– У професіональному футболі все подобається.

 

– Ви, напевно, звертаєте увагу на колег за амплуа. Найкрутіший воротар, проти якого доводилося грати?

– Звичайно. Напевно, найкращим воротарем, проти якого довелося грати, це Костянтин Махновський із Десни. Ми грали одне проти одного на кубок. Махновський неодноразово виручав свою команду, цікаво було за ним стежити.

 

– Ви свого часу забивали в аматорах. Як це було?

– З пенальті.

 

– Вам, до певної міри, пощастило – найнезручніші центрфорвард і виконавець стандартів у Групі А, ймовірно, грають саме за Прикарпаття. Важко грати проти Худобяка та Боришкевича на тренуваннях?

– Я думаю, такі майстри є у кожній команді, і наша не є винятком. Звичайно, тяжко проти Ігоря та Володі – вони досвідчені футболісти, тож можуть перехитрити:) Також є у нас футболісти з дуже сильним та не нередбачуваним ударом – як Бойко та Конкольняк. Дуже важко справитися з їхніми ударами! На рахунок суперників, то розглядаю сильних виконавців, готуючись до гри протягом тижня.

 

– Те, що на ваших матчах збирається часом більше людей, ніж в УПЛ, подобається? Ваші фани можуть погнати, затюкати?

– Приємно виходити на футбольне поле, маючи таку шалену підтримку, як у нас. Фани нас женуть кожну гру і ми їм за це дуже вдячні. Ми граємо для них, також дякуємо нашим Ультрас, які не тільки підтримують нас на домашньому стадіоні, а й виїжджають на виїзні матчі.

 

– Яким бачите собі своє місце в футболі через рік, три, п’ять?

– Буду жити футболом! А як життя складеться – не знаю. Хочеться якнайдовше виступати на професіональному рівні. Ну, і, звичайно, попасти до лав збірної України. Це, напевно, мрія кожного українського футболіста.

 

За матеріалами: Sport Arena

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня


21.01.2018 1825 0
Коментарі (0)

Çàãðóçêà...
16.12.2018
Марія Лутчин

Вже традиційно наприкінці року завенено підбивати підсумки та окреслювати плани на майбутнє. Ми ж спробуємо згадати події, завдяки яким про Прикарпаття говорили.

841 1
16.12.2018
Yuriy Kozakevych

Коли почнемо ЗАРОБЛЯТИ? Франківськ не спромігся втримати інвестора і запропонувати потрібні умови, землі не знайшлось. Після Франківська інвестор поїхав у Вінницю.

944 2
15.12.2018

23 грудня відбудуться перші вибори в Новицькій об’єднаній територіальній громаді.

964
12.12.2018

Дитинство єврейської дівчинки, становлення артистки, весілля мрії Тіни Кароль і головна сімейна драма.

1345
11.12.2018

В гостях у Фіртки відомий український письменник і сценарист Андрій Курков. У 2012 році нагороджений відзнакою «Золотий письменник України».

354
05.12.2018

Народний депутат Олександр Шевченко поділився своїми думками з приводу введення воєнного стану в десяти областях України та акваторії Азовського моря.

1751 1

Наша земля була місцем націогенезу Української, кримськотатарської, та модерної єврейської націй.

166

Наші комуно-соціалісти і інші ліво-схвильовані "волги" пишуть слова підтримки і захоплення. І хочуть подібного в Україні.

282

Був вчора тут... І в продовження посту про все «сіріючий» Франківськ... Не всі патріоти і «патріоти» міста зрозуміли той пост... Так от.)

686

DEM  це не «євробляха».  І не металобрухт від корпорації «Богдан». Навіть не «Майбах» мажора під двісті по бульвару.  Ні. Це крутіше.

473
12.12.2018

Прихильники теорій змови, уфологи і не тільки знайшли спосіб, який зможе довести існування планети Х.

330
10.12.2018

Жителів Австралії нажахав величезний НЛО, який з'явився в небі під час грози. Очевидцям вдалося зняти унікальний об'єкт в небі.

438
03.12.2018

Один з користувачів Youtube заявив, що знайшов докази того, що на Місяці ведеться "секретна космічна програма". 

672
16.10.2018

Україна як ніколи близька до створення Єдиної помісної церкви.

898 2
07.10.2018

На даний час існує безліч запитань без відповідей. Люди не можуть правильно та доречно дати відповідь на запитання: що таке душа і тіло?

1274
10.12.2018

Один чоловік ходив по окрузі, проклинаючи священика та розповсюджуючи про нього по всій парафії брехливі, злісні чутки.

294
15.12.2018

Хлопець працює на будовах. Так намагається допомагати хворому батькові та матері, яка за ним доглядає.

1165
15.12.2018

14 грудня відбулось перше пленарне засідання 22-ї сесії Івано-Франківської міської ради.

1084
14.12.2018

У Болехові трапилась ДТП. Вантажівка зі свиньми злетіла у кювет.

4681 1
13.12.2018

46 однакових арок зі світлодіодною ілюмінацією, як і торік, встановили вздовж стометрівки.

2390