Світова тусовка сьогодні, захлинаючись, обговорює «Доктрину Обами», яку американський лідер виклав в своїх інтерв’ю журналісту Jeffrey Goldberg. Захоплююче, скажу вам, чтиво! Обама захотів пояснити себе світові і заздалегідь відбудувати свій зовнішньополітичний спадок. І стало остаточно зрозуміло, що він порушив всі звичні канони.
По-перше, він відмовився від американського лідерства, ідея якого протягом десятиліть визначала роль Америки в світі, і зробив «retrenching», тобто усвідомлено скоротив американські глобальні зобов’язання.
По-друге, Обама продемонстрував повну байдужість до Європи, підірвавши трансатлантичне партнерство, яке завжди було стрижнем консолідації Заходу.
По-третє, він спробував розвернути Америку до Азії, розглядаючи Китай, як ключову для США державу.
По-четверте, Обама вважає, що військове втручання не є найкращим доказом сили.
По-п’яте, він спробував довести, що світ не змінити і його не можна зробити кращим; отже, Америка і не повинна намагатися це робити.
Обама стверджує, що сирійська війна і Ассад, та й весь Близький Схід, не є «прямою загрозою» для національних інтересів Америки. Війна в Україні – теж за межами безпосередніх загроз для США. Глобальне потепління – оце дійсно світовий виклик.
Ставлення Обами до Путіна і Росії є прикладом його «споглядального» підходу: Путін – «не зовсім дурний»; Росія – «загроза, але не першого порядку»; все, що робить Путін, він робить «на шкоду благополуччю своєї країни». Отже, Америка може спокійно спостерігати, як Кремль займається самогубством. А що Україна? Обама відповідає: «Україна завжди буде корінним інтересом Росії, а не Америки». Коротше кажучи: українці – не сподівайтеся!
А як Обама дивиться на російську участь в сирійській війні? Він обрав «підхід Тома Сойєра»: «Якщо Путін захотів виснажити свої ресурси фарбуванням паркану в Сирії, США повинні дозволити йому це робити».
Обама постає перед нами, як холодний і відсторонений спостерігач, який байдуже споглядає за конвульсіями навколишнього світу. Адже всі проблеми все одно не вирішиш. А втрутишся, можеш зробити гірше. Або поставиш на кін свою репутацію. Потрібно змиритися з гоббсівськимпейзажем і сподіватися, що все само собою якось врівноважиться.
Обама вирішив, що про його репутацію світ повинен робити висновок на основі того, чого він не зробив і на що він не наважився. Повна протилежність попереднім американським президентам, які намагалися здійснювати місію і ощасливлювати світ. Так, нерідко вони йшли, зазнавши поразки.
Обама спробував уникнути провалів, нічого не роблячи. Але турбулентний світ, який він залишає, говорить про те, що йому навряд чи це вдалося...