Новий генплан Івано-Франківська: давайте обговоримо

Івано-Франківськ повільно крокує до прийняття нового генерального плану міста, громадське обговорення якого відбудеться післязавтра, 31 серпня. Чинний генплан датується ще 2001 роком і став практично формальністю, влада міста нагло порушувала його приписи, змінюючи цільові призначення землі, різними методами узаконюючи незаконні будівлі, нарікаючи на те, що місто змінилося і в принципі головний архітектурний документ себе віджив. Нинішня міська рада на чолі з мером міста Русланом Марцінківим задекларувала перед громадою, що буде новий генплан. І, як пишуть політики на бордах, “Обіцяємо-робимо!“.

Чого очікувати від прийняття нового генплану, чи це рішення  зупинить будівельне свавілля, чи дасть зрозуміти куди ми рухаємося, як буде розвиватися Івано-Франківськ і, головно, чи готова нинішня влада його виконувати. 

Навпроти моїх вікон стоїть великий багатоповерховий будинок. Хата в якій я живу, як маленька цятка - халабуда в очах тих жильців, які навіть не претендують бути моїми сусідами, бо попри близькість наших будівель між нами надто велика дистанція.  Я п'ю воду з криниці, вони з крана. Я сушу одяг і постіль на вулиці, вони - у засклених балконах. Я загораю на подвір'ї, а вони мусять йти на річку. Я кошу траву, вони перуть килими на дамбі біля річки. В мене пси, коти, а у них зрідка якась тварина, бо ж квартира. Уже скоро осінь, моє подвір'я вкривається листям і горіхами,  а їх двори засипані сміттям.

До чого я це все пишу? В цьому будинку живуть люди, які свого часу також мали старі приватні хати і таких в місті дуже багато, які за свій один  будинок (рідну хату) отримали по кілька квартир. І вони продали не просто дім, а певний смак, спосіб життя, визначити вартість якого дуже важко. Коли ми на порозі до прийняття нового генплану міста значення має  не тільки те, що наносять на мапу міста, які земельні ділянки забудують, які незаконні забудови легалізують. Не менш важливо, який спосіб життя буде просочуватися між цими, на перший погляд сухими кресленнями, з якими стандартами асоціюється Франківськ в усіх тих, які нині масово скуповують житло, які фактично перебуваючи за кордоном визначають розвиток міста, або ж його майбутній занепад.

Так, дві  групи людей творять нині Івано-Франківськ: ті, що тут живуть, і які  там (за кордоном) заробляють. Нас важко назвати громадою, попри те, що ми всі маємо поштову адресу в цьому місті.  Для заробітчан Франківськ це просто окрема квартира, можливо дві, тут вони проводять свої відпустки, відвідують родичів, ставлять нам всім оцінки:  “А що зроблено за рік?”, “Що змінилося?” - нарізають завдання. З роками, коли помирають їх рідні, вони перестають сюди приїжджати, квартири здають іноземцям (в основному студентам),  щомісячну плату за оренду отримують їх діти.

І є франківці, які живуть у Франківську, часто навіть орендують житло, дбають про місто, стараються зробити його комфортним, реалізують різні проекти, думають про майбутнє і, основне, найважливіше, стоять перед великою проблемою: як зупинити виїзд людей за кордон, що потрібно місту аби люди тут жили, а не фіксувалися за кількома десятками  квадратних метрів нерухомості? Бо є інша складова проблеми, більшість із тих, які скуповують житло готові дбати про свої квартири, трепетно переживати за все, що в квартирі, інвестувати гроші в дорогі гардини, люстри, елітні меблі, але їм абсолютно не цікаво, що відбувається в їхньому дворі, мікрорайоні, місті.

Та жодне місто не може розвиватися окремими квартирами, повноцінність і якість життя - це дуже широкий асортимент потреб і їх задоволення, це самоорганізація людей, самореалізація, це відносини, які вибудовуються між людьми, смаки, присмаки, зрештою містечкові традиції, за якими формуються нові покоління.  І тут ми всі опинилися в якійсь прірві, коли будується місто без людей, коли роками пустують квартири, коли важко в новобудові обзавестися сусідами.

Чи вирішить новий генеральний план міста ці проблеми? Чи ставить влада перед собою  ціль - будувати місто для людей із людьми.  Звісно, що ні, попри те, що у нас бюджет 3,2 млрд грн нинішня влада вирішує поточні, буденні проблеми, жодних стратегічних цілей вона не ставить і не береться за їх реалізацію. В час, коли будівельна галузь на піку розвитку, немає розуміння, яке архітектурне обличчя міста, кого воно має приваблювати.  Кожен будує як хоче, де хоче і розраховує виключно на свого клієнта.

Тому, на жаль,  основні акценти й пориви  прийняття генерального плану  міста аж ніяк не на користь громади, не для тих людей, які тут живуть.

По-перше, генплан, який має бути затверджений - це не для громади міста, це для забудівників і тої групи людей, яка тут не живе (заробітчан). Забудовники вирішили краще один раз між собою все поділити, ніж постійно затверджувати десятки ДПТ, змінюючи цільове призначення, легалізовуючи забудови. Роблять вони це ще й за бюджетні кошти (розробка генплану), за наші з вами гроші, тих, які тут живуть.

По-друге, як не прикро, та інтерес тих, які тут не живуть, але купують житло збігається з інтересами забудівників.  Одні формують попит, другі - пропозицію.

По-третє, кілька активістів не можуть нині з'ясувати і промоніторити всі прогріхи цього документу по дуже простій причині: його мають читати всі люди, повинні цікавитися, яке життя їх чекає. На жаль люди не беруть участі в обговоренні, це майже нікого не хвилює.

По-четверте, цей документ, який так багато років виношувався, може народитися  дуже “недоношеним”, він має всі шанси взагалі з часом втрати своє повноцінне життя, бо його просто будуть ігнорувати як це було з попереднім генпланом.

Чи хоча б одна забудова була зупинена, коли забудовник порушував цільове призначення землі? Ні, бо воно змінюється одним рішенням - дозволом на складання ДПТ.

Чи зупинилися будівельні компанії, коли почали забудовувати міське озеро, хоч це рекреаційна зона? Ні, вони їх різними методами легалізувати, можливо дехто витратився на суди і на квартири для прокурорів та суддів, але дотиснули.

Коли в державі не працює закон, то будь які навіть такі важливі документи мають всі шанси стати мертвими. Так, можна судитися, але коли місто наповнене незаконними чи напівзаконними забудовами, то це вже велика корупція, яка не доляється окреми судами чи ініціативами, а тільки політичним вибором. Франківці, самі привели до влади будівельний бізнес, тому тепер мають розуміти, що місто буде розвиватися під їх інтереси.

 По-шосте, генплан - це політичний інструмент нинішньої влади зняти з себе відповідальність за те все, що вже натворили, така своєрідна амністія тому свавіллю, яке відбувається другий рік поспіль. Попри те, що містом керує головний, а то один із перших борців проти незаконних забудов - Руслан Марцінків, за його мерства приймається нечувана кількість ДПТ, легалізуються незаконні забудови навіть в історичній частині міста, він як жоден інший мер дав зелене світло всім забудовникам міста,  і тим які будуть якісне житло і тим, які будують із грубими порушеннями не тільки містобудівних умов, але й самих будівельних норм. Тому аби перед виборами якось відбілитися, прийняття генерального плану - це як сповідь перед громадою, але не факт, що буде навернення.

Зрештою, аби не було все так сумно громаду міста післязавтра, 31 серпня, чекають громадські обговорення. Варто йти! Чи буде це зібрання конструктивним - не факт, але варто думати не тільки про окремі об'єкти чи частини міста, все ж таки важливо зазирнути в майбутнє і зрозуміти яким ми хочемо бачити Франківськ?

Чи є порятунок від несмаку, хаосу в час, коли живемо в повному беззаконні? Можливо - це суспільний договір, певні правила, які б могли бути  запроваджені між будівельним бізнесом і громадою. Бо якщо всі тут хочуть жити, то важливо не шкодити один одному, та для цього повинно бути сформоване сильне і компетентне громадянське суспільство і має бути політична воля влади. Маємо перше та немає другого, тому можемо вибороти тільки окремі позиції,  окремі пункти, але без політичної волі важко говорити про щось більше, важко наносити лінії майбутнього.

 

Наталія СЕРБИН

Для ЗБРУЧ


29.08.2018 Наталя СЕРБИН 3877
Коментарі ()

31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2575
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1430
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2706
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1815
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1873
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

2320

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

552

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

686

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1899

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

1268
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29344
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11230 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

5223
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23457
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1674
01.08.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

6176
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

908
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1231
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2208
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2664