Прем’єр-міністра України Олексія Гончарука часто звинувачують у тому, що він продовжує політику свого попередника.
Напередодні 100 днів роботи уряду «Слово і Діло» вирішило подивитись, чи багато обіцянок Гончарука повторюють те, що свого часу заповзявся зробити Володимир Гройсман на посаді очільника Кабміну.
За спостереженнями наших аналітиків, прем’єр-міністри завжди дають більше обіцянок, ніж президент, спікер Верховної ради чи міністри, адже ця посада передбачає оприлюднення планів та намірів виконавчої влади України.
Гончарук дав вже 532 обіцянки, з яких виконав 18 (3%), ще 8 – провалив, а решту має реалізувати.
Однакові обіцянки давали свого часу як Гройсман, так і Гончарук, щодо безпроблемного початку опалювального сезону в Україні. Гройсман запевняв, що Україна буде повністю готова до опалювального сезону 2017-2018 років. Але в жовтні-листопаді 2017 року батареї певний час залишалися холодними у Павлограді, Кривому Розі, Смілі, Славутичі. Серед основних причин зриву початку подачі тепла до осель містян були заборгованості, які вчасно не вдалося погасити постачальнику послуг.
Гончарук обіцяв забезпечити, щоб Україна увійшла в опалювальний сезон 2019-2020 років без проблем, але наприкінці листопада не було тепла у мешканців Новояворівська, Нового Роздолу, Світловодська та Куп’янська. У цих містах частина житлових будинків, шкіл та лікарень залишалася без теплопостачання. Серед основних причин зриву початку опалювального сезону були зношення інфраструктури та заборгованості, які вчасно не вдалося погасити.
Наприкінці літа Гончарук заявив, що планує завершити ремонт дороги Запоріжжя – Маріуполь: «Цього року для нас неймовірно важливо збудувати дорогу до Маріуполя. Це завдання номер один, бо це українське місто, яке зараз є таким собі логістичним островом. Це не повинно так бути. Попередня дата: 18 жовтня, – ми плануємо відкрити цю дорогу».
Дійсно, трасу, як і збирались, відкрили у жовтні 2019 року, зробили з двох шарів асфальтобетону з посиленим фундаментом. У роботах були задіяні майже 700 одиниць техніки та понад 1000 працівників.
Щоправда, до цього, у лютому 2019 року, тодішній прем'єр-міністр Гройсман заявив, що планує у 2020 році повністю завершити ремонт дороги Запоріжжя – Маріуполь. Але станом на кінець серпня, на час його відставки, будівництво ще було не завершено.
Цікаво, що практично збігаються суми, які планували виділити на ремонт доріг в Україні у 2020 році, які спочатку озвучував Гройсман, а трохи згодом, і Гончарук. Зокрема, 3 липня 2019 року експрем’єр Гройсман пообіцяв, що у проєкті Держбюджету 2020 року на ремонт доріг буде закладено 75 мільярдів гривень. Наприкінці серпня Гончарук в інтерв’ю «Українській правді» сказав, що виділив би більше, але все залежатиме від того, як люди купуватимуть паливо, оскільки у вартість бензину закладено такий собі податок на дороги.
«Ці кошти надійдуть у Дорожній фонд. І ми очікуємо, що отримаємо додаткові кошти, коли впорядкуємо ринок паливно-мастильних матеріалів. Ви ж знаєте, що у нас маса «сірих» заправок, яких ти не бачиш, бюджет нічого не отримує», – зазначив Гончарук.
Обидва прем’єри обіцяли стримувати ціни на газ для населення. Тільки Гройсман був більш впевнений, коли 27 квітня 2016 року Кабмін ухвалив рішення щодо єдиної ціни на газ для населення та промисловості. Тоді він заявив: «Переконаний у тому, що ми у цьому питанні поставимо крапку, і це буде остання зміна ціни на газ у житті нашої держави».
У лютому 2017 року Гройсман ще раз підтвердив, що ціни на природний газ для населення не зростатимуть. Але 19 жовтня 2018 року Кабмін ухвалив рішення про підвищення ціни на газ для населення з 1 листопада на 23,5%.
У свою чергу, Гончарук більш абстрактно сказав: «Ми як уряд робитимемо все можливе, щоб людина в платіжках не побачила більших цифр. Яким чином ми це робитимемо? Ми подивимось, я цього ще не знаю. Дуже багато чого залежить від ціни на газ у світі. Сценаріїв дуже багато».
Пересікаються у Гройсмана та Гончарука й обіцянки щодо НАК «Нафтогазу». У програмі діяльності Кабміну Гройсмана було зобов’язання реорганізувати «Нафтогаз», тобто провести розділення різних видів діяльності (видобування і транспортування газу, передачу і розподіл електроенергії).
У червні 2017 року Кабмін затвердив перелік матеріальних активів газотранспортної системи та план їх передачі до ПАТ «Магістральні газопроводи України» з метою відокремлення діяльності з транспортування та зберігання природного газу.
Але коли уряд Гройсмана пішов у відставку, реорганізація «Нафтогазу» була не завершена, компанія продовжувала займатись розробкою родовищ, видобутком нафти та газу, їх транспортуванням. У компанії та в уряді розраховували завершити реформу до 1 січня 2020 року.
У свою чергу, прем’єр Гончарук 30 серпня заявив: «Анбандлінг у «Нафтогазі» потрібний, ми, безумовно, його зробимо, модель дискутується».
Також Гончарук пообіцяв створити Бюро фінансових розслідувань – аналітичний центр фінансових розслідувань «білокомірцевих» злочинів у сфері публічних фінансів, що співпрацюватиме з Комітетом з фінмоніторингу Національного банку. Раніше Гройсман обіцяв, що в Україні з’явиться Служба фінансових розслідувань, але далі законопроекту справа не просунулась.
