Сидячи на кухні з дружиною, ми довго розмовляли про майбутнє світу. І дійшли висновку: глобальна криза, вганяючи в піке і Євросоюз, і США, неминуче завершиться переділом планети. А це з величезною ймовірністю - війна. Нехай в новому вигляді, але війна.
У будь-якому разі і пострадянське пустище стануть її ареною. Її метою.
Оскільки досвід багатьох років показує: те, що говориться в моїй сім'ї на кухні, потім (з тим чи іншим лагом) стає реальністю. Ми випереджаємо політиків на кілька років.
Якщо війна - то в новому вигляді. У ній не знадобиться та пряма агресія, що була в 1999 проти Югославії чи в 2003-му - проти Іраку. Криза змушує бути винахідливими і ощадливими. Використовуючи старі методи, ті ж янкі роблять їх в новій «аранжуванні», викладаючи їх них різні комбінації. А вміле комбінування навіть старих, відомих елементів - це вже якісний стрибок. Інновація. Як в електроніці.
Неможливо? Не кидайте слів на вітер. Неможливе трапляється чи не щодня.
Якщо б до вас підійшли ще в грудні 2010 року і розповіли про те, що відбудеться в 2011 році, ви б оголосили оповідача божевільним.
Як? Невже США самі допоможуть революції, що скине самого Мубарака в Єгипті: вірного союзника Америки, який «вас-вась» з Ізраїлем? Нісенітниця собача.
В Америці на Уолл-Стріт почнеться справжній Майдан - з цілком рузвельтитсько-соціалістичними вимогами? Дурня!
Каддафі, який отримав гарантії від Заходу, спонсорував вибори потрібних політиків у Європі, купував зброю у їхніх країн, підписав грандіозні конракти на поставки газу в ЄС - і раптом буде повалений за підтримки тієї ж Європи? І в Лівії спалахне громадянська війна? Бути того не може!
Рвоне - після удару цунамі - АЕС в Фукусіма, але при цьому антиатомна істерія в світі не сягне й третини від того психозу, що бушував після Чорнобиля в 1986-1991 роках? Неймовірно і нелогічно!
Тим не менше, всі ці неймовірності і нелогічності трапилися.
Те, що здавалося диким і фантастичним в 2010 році, стало буденністю в 2011-му. Дідько, а що тоді буде в 2012-му? У 2013-му? І далі?
Цілком можливо - війна.
Для цієї війни визріла нова зброя масового ураження і стратегічного розтрощення. Це - величезне невдоволення мас рядового населення своїми правлячими режимами: кримінально-капталістичними, кланово-корупційними. І таких режимів - тьма.
Після знищення СРСР в 1991-м у світі запанував один лад: капіталізм. Причому по краях ядра капіталістичної системи - у вигляді вічної мубараківщини (путінщини, маркосовщини, мобуту-сесо-сековщини - потрібне підкреслити). Тобто, скрізь - пиха і хамство заскостенівших верхівок, відсутність соціальних ліфтів, деіндустріалізація, злидні, безпросвітність.
Скрізь можна підняти повстання та розв'язати громадянську війну. Підтримавши потім потрібні загони заколотників / повстанців, забезпечивши їм усіляку підтримку (від фінансової та інформаційної - до ударів з повітря), інструкторами, зброєю.
Без всякої ядерної війни можна раз за разом розібивати цілі країни, приводячи до влади (часом - на їх уламках) маріонеткові, залежні режими. Це можна зробити в РФ і у Венесуелі, в Білорусії і в Україні, в Середній Азії і в Закавказзі. В Ірані і в Сирії.
Щоправда, і на самому Заході визрівають грона соціальних вибухів - це точно. Але ж завжди можна попередити можливого противника. Благо, у Китаю ще немає багатьох важелів та інструментів для подібних воєн.
Зброю масового внутрішнього невдоволення (потенційної громадянської війни) можна вміло поєднувати з іншими видами нової зброї: тероризмом і мегатерактами, з підкупом генералів і взагалі верхівки, із застосуванням таємних видів зброї (іоносферної), з ударами зброї інформаційної, організаційної, фінансової. З введенням санкцій проти конкретних сановників і адресним їх залякуванням. Із загрозою оголосити ті чи інші влади кримінально-корупційним режимом.
Застосовуючи все це, можна валити одну країну за іншою. Не ризикуючи згоріти в ядерному апокаліпсисі. Можна влаштувати нову світову війну як глобальну керовану ЗАКОЛОТО-ВІЙНУ.
Панове дорогі, в будь-якому випадку ця війна (адже заходу якось треба рятуватися від можливого краху) буде спрямована і на нас. Бо ми – один із останніх резервів, новий Клондайк. Саме наші землі та ресурси можуть стати призом для переможців і ймовірним предметом для поділу в разі компромісу між гігантами.
Ось і робіть висновки.
