Недоступне через мінну небезпеку та загрозу ракетних обстрілів: другий рік без українського моря

Війна закрила доступ українцям до пляжного відпочинку на березі Чорного та Азовського морів. Узбережжя останнього повністю окуповане росіянами, а чорноморське – недоступне через мінну небезпеку та загрозу ракетних обстрілів.

УНІАН.Туризм дізнавався, яка зараз ситуація на курортах півдня.

На другий рік повномасштабної війни українці проявляють все більший інтерес до відпочинку. І тут мова йде не про "бенкет під час чуми", а про банальну необхідність для збереження психічного здоров'я нації та відновлення сил для подальшої боротьби. Діти заслуговують на відпочинок та позитив, а дорослі, в тому числі військові та волонтери – потребують цього не менше. І за це не має бути соромно.

Водночас, через бойові дії та їх наслідки традиційні види відпочинку стали недоступні українцям. Головним чином, мова йде про морський відпочинок, адже саме його зазвичай обирали більшість українських внутрішніх туристів. Звісно, певна частка українців може вирушити на море за кордон, однак ця розкіш нині доступна далеко не усім – починаючи від ціни питання та тривалості дороги, закінчуючи тим, що зараз багато хто є невиїзним. Але більшості наших громадян все ж доведеться шукати альтернативний відпочинок в Україні.


Морський відпочинок наразі не на часі


З наближенням літа українців цікавить питання, чи дозволять їм цього сезону відпочивати на морському узбережжі популярних курортів півдня. Однак військові категоричні: на "морські ванни" сподіватися не варто.

Як стверджує керівник об'єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк, відкриття курортного сезону цього року взагалі недоцільне. Такого висновку військове командування дійшло, проаналізувавши можливий розвиток ситуації на найближчу перспективу.

Тим часом місцева влада вже отримала відповідні попередження-рекомендації від військових. Як зазначив в. о. заступника мера Одеси Олег Бриндак, туристичну галузь у мегаполісі фактично згорнули, і говорити про неї – не на часі. "Війна та туризм – речі несумісні", – наголошує посадовець.

З початком повномасштабного вторгнення РФ в Україну Одеса, яка завжди вважалася одним з найпопулярніших морських курортів України, стала гуманітарним хабом. Місто здебільшого приймає переселенців і лише частково має місце так званий діловий туризм. Зокрема, йдеться про розміщення людей, які приїжджають сюди із певними місіями: іноземні журналісти, дипломати, волонтери тощо. Іншими словами – всі ті, хто допомагає нашій країні під час війни та (або) висвітлює події, які тут відбуваються.

Водночас Бриндак пояснив, що літній відпочинок у місті це, як правило, море, з яким пов’язані багато інших сфер місцевого бізнесу. Тобто, якщо немає відпочинку на узбережжі, то й немає сенсу приваблювати туристів.

А проте, одеські підприємці все ж активно готуються до прийому потенційних відпочивальників: оновлюють фасади пляжних клубів та ресторанних комплексів, кафе, аквапарки, з космічною швидкістю кладуть на пісок дерев'яні настили… Вже зараз, за хорошої погоди у вихідні на пляжі "Аркадія" – не проштовхнутися. Об'єкти громадського харчування забиті відвідувачами, на центральній алеї запущено фонтан, працюють різні магазини, тир, сувенірні крамниці... Відомі нічні клуби, обладнані басейнами та ресторанними комплексами, анонсують низку вечірок, у тому числі за участю відомих українських артистів.

Водночас варто нагадати, що через галасливі літні концерти та дискотеки в Одесі торік вже були скандали. Але, як стверджує голова Громадської ради при Одеській обласній військовій адміністрації Сергій Братчук, незабаром оприлюднять відповідне розпорядження ОВА, в якому пропишуть, де саме місцеві жителі та гості регіону зможуть відпочити. Він стверджує: "танців на кістках" точно не буде...

Чи є альтернатива Одесі? Особливою популярністю у любителів відпочинку на чорноморському узбережжі до повномасштабної війни користувалися курортні селища в Білгород-Дністровському районі Одеської області. Серед них – Затока, Сергіївка, Кароліно-Бугаз, Санжейка. Однак через війну відпочивати тут теж проблематично.

Як розповів керівник Білгород-Дністровської окружної прокуратури Олексій Уманець, місцеві узбережжя – водна та піщана частини пляжів – заміновані. Населення про небезпеку знає, на березі – попереджувальні знаки. Проте торік лише в цьому районі Одещини на мінах підірвалися п'ятеро людей – загинули двоє місцевих жителів та троє будівельників.

"Вони про заборону знали, але проігнорували її. Страшно уявити, до чого призведе потік "курортників", який може сюди ринути… Вважаю, що відпочинок на узбережжі не варто навіть обговорювати", – наголошує Уманець.

Крім того, цю частину Одещини неодноразово обстрілювала армія РФ. За словами Уманця, першого удару було завдано 3 березня 2022 року: авіація РФ скинула на курортну Затоку дві касетні бомби.

Це сталося в той момент, коли найближчими (і не тільки) дорогами "повзли" величезні автоколони – безліч людей намагалися втекти від війни… Легковики, автобуси, гігантські фури стояли в заторах, тисячі людей – старенькі, жінки, діти пішки проривалися до українсько-молдавського кордону… Той факт, що під час бомбардування ніхто не загинув – справжнє диво", – каже прокурор. 

Уманець констатує, що на Одещині саме Білгород-Дністровський район торік найбільше постраждав від російських атак. В результаті дуже сильно була пошкоджена інфраструктура, зокрема, 15 баз відпочинку – зруйновані майже вщент. Не кажучи вже про те, що пошкоджено ще сотні баз відпочинку та житлових будинків. Для їхнього відновлення потрібні величезні гроші, а це точно зараз не на часі, тож туристам банально навіть не буде де зупинитися.

Одним із найбільш резонансних став обстріл Затоки 16 травня – крилата ракета зруйнувала кілька баз відпочинку. На одній із них перебувала родина власника: тяжкі поранення отримали чотири особи, у тому числі – 6-річна дівчинка, якій відірвало ногу.

"Всі пам'ятають 1 липня, коли на курортну Сергіївку впали п'ять ракет. Тут немає жодного військового об'єкта, і ми розуміємо, що залп був навмисним – неможливо випадково запустити стільки ракет в одну "точку" за заданими координатами...", – акцентує прокурор.

Тоді в Сергіївці загинули 22 людини: одна ракета потрапила до житлової багатоповерхівки, дві – до бази відпочинку "Годжі", її розкішний триповерховий корпус миттєво перетворився на руїни, а одна з ракет потрапила прямо в басейн на території бази.

"Зараз прибережна зона – видовище гнітюче: запустіння, спустошення. Минулого літа звідти виїхали навіть старожили, тому що перебування там – своєрідна лотерея, гра в рулетку. Ніхто не хоче бути наступним…

І фактично ніхто з власників зруйнованих будівель їх відновленням не займався, а місцеві жителі, що залишились у селищах, на узбережжі намагаються не з'являтися", – стверджує Уманець.

За даними Одеської обласної прокуратури, загалом з 24 лютого минулого року у прибережній зоні регіону повністю зруйновано або значно пошкоджено понад три десятки баз відпочинку. Усі об'єкти належать приватним підприємцям.

Якщо ж говорити про інші "морські" області України – Миколаївську, Херсонську, Запорізьку та Донецьку – то там ситуація ще гірша. Чимала кількість популярних курортів на кшталт Бердянська чи Кирилівки або під окупацією, або повністю зруйновані. На курортах на підконтрольних Україні територіях, наприклад, в тому ж Очакові, теж відпочивати не вийде.

Зокрема, голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім заявив, що всі морські пляжі області цьогоріч будуть закриті через інтенсивне мінування та небезпеку для людей.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Заборона на авіапольоти до 2029 року: "Украерорух" прокоментував прогноз Eurocontrol


06.05.2023 5149
Коментарі ()

22.04.2024
Вікторія Матіїв

Про значення Великодніх свят журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.

1378
10.04.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про головні зміни, які пропонує влада новим законопроєктом про мобілізацію.

2651
01.04.2024
Діана Струк

Про функціонування закладу, допомогу військовослужбовцям та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з очільником комунального закладу «Дім воїна» Миколою Крошним.

2184
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

2254
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

6786 60
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

2534 2

Нижня палата Конгресу США затвердила допомогу Україні в  сумі 61 мільярдів доларів. Всього «за» допомогу Україні проголосували 311, «проти» — 112, «утримались» — 8.

419

«Благодатний вогонь» саме за такою назвою ми знаємо церемонію, яка відбувається щорічно у Велику Суботу перед Пасхою у Єрусалимі в Храмі гробу Господнього. Здебільшого про це явище  знаємо через ЗМІ, які щорічно ведуть пряму трансляцію сходження Благодатного вогню з Єрусалимського храму.

1252

Американське видання The Washington Post 7 квітня 2024 р. опублікувало статтю під назвою «Інсайд щодо секретного плану Дональда Трампа щодо припинення українсько-російської війни».

1355

Благодатний Вогонь (грец. Άγιο Φως, дослівно — Святе Світло, англ. Holy fire) — поширена у православ'ї назва вогню у Великодній церемонії виносу запалених свічок із Гробу Господнього (кувуклії) в Єрусалимському Храмі Воскресіння. 

1501
26.04.2024

Розповідаємо про корисні для серця та задоволення способи включити домашній сир у свій раціон.  

370
23.04.2024

У 2024 році Великий піст почався 18 березня та закінчиться 4 травня. Святкування Великодня у християн припадає на 5 травня.  

232
19.04.2024

Цього року комунальне підприємство «Франківськ Агро» запланувало засіяти на майже 200 гектарах соняшник, гречку та сою.  

643
26.04.2024

Чому Великдень є одним з найважливіших християнських свят та що він означає для сьогодення, зокрема для українців, які третій рік поспіль відзначатимуть цей день під час повномасштабної війни?  

131
22.04.2024

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

26600
18.04.2024

Під час моління студенти зачитували розважання, які перепліталися зі стражданнями нашого Спасителя – Ісуса Христа під час Хресної дороги та терпіннями, які проходить український народ у часі жорстокої війни.  

610
14.04.2024

Нагадаємо, цьогоріч в Івано-Франківську запланували початок зведення богослужбової каплиці блаженного священномученика Симеона Лукача.  

10535 1
26.04.2024

Культура визначає все. Освіти може і не бути. Школи російської не було ніде. Втім, ми підспівували російські пісні, дивилися російські серіали й тому подібне, пояснює директорка.

139
26.04.2024

З твердженням, що часто думка простих людей важливіша, ніж думка професійних політиків та експертів, повністю погодилися або скоріше погодилися 48% опитаних. Не згодні з таким твердженням лише 1/5 респондентів.

162
23.04.2024

Рівень довіри до інформації про події війни, яка надходить від владних органів, є невисоким.  

479
19.04.2024

Обороноздатність, безпека, підтримка воїнів, розвиток економіки та євроінтеграційні процеси – ключові питання, які обговорили під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад, що відбувся під головуванням Президента України Володимира Зеленського.  

625
16.04.2024

Так, серед тих, хто довіряє Президенту України, лише 15% підтримали б такі вибори, тоді як серед тих, хто не довіряє — 37%.

689