Нацметриця (народне історичне оповідання)

 

Тринька поводила себе дивно. Неньо це підмітив, дивлячись як вона хутко зодягається – раніше після кіберкоїтусу  вона ніколи не швидкувала  так. 

- Тринько, з тобою все гаразд ? Триню ? – стурбувався Неньо.

Вона застигла у позі викритого кролика. Неньо присунувся до монітора.

- Ти обраний, – стиха промовила вона. 

- Не врубався ?... 

- Ти обраний. - вже впевненіше сказала Тринька.  – Ну, розумієш, Неню, вже не тільки я одна в курсі, шо ти тіпа… ну, шо ти вдень  аптекар, а вночі жигало…  

- Шістьора ! Дура ! Бікса дурна-а !! Здалал-ла мене-е, ко-му-у ?!?

- Вгамуйся, прошу тебе, не вчиняй істерики – от побачиш, тобі невдовзі всі заздритимуть, - таємничо сказала Тринька. 

- Заздритимуть ??!! – проковтнув пів літри білої піни в роті Неньо. - Слухай, Тринько, котя, а давай може зустрінемось в реалі, ну давай, мала, не ламайся, га ? Ч-ю-єш, га-а ?

- Боюсь, що не вийде: я з обраними в реалі не контачу, 

- А чого я обраний ? Ким ? Куди ?

- А фіг його знає… Карочє, через п’ять секунд обернешся і сам все дізнаєшся. Ну всьо, Неню, я виходжу з чату, пака.

- «Обернешся» ?.. Яких нафік п’ять секунд ?.. Тринько, йов ! Тринько, зажди !

- «Дві секунди». – несподівано почув він стальний голос за спиною.

Напівживий, напівмертвий, обернувся на сто вісімдесят разом із табуретом, на якому сидів і ледь не випав з якого, з яким. Перед ним надвисала габаритна  постать  незнайомця у чорному шкіряному плащі, темних сонцезахисних окулярах, і теж чорних, і теж шкіряних рукавицях. Голова його була симетрично кругла і вщент поголена.  

« Душогуб, по мою душу… Чоловік, котроїсь із мною пердолених мамзелей  », - а що ще мав думати аптекар Неньо ?!

- Хто ви ? І як ви сюди потрапили ?..

- Називайте мене, Неню, паном Морф’яком. – солідним ушляхетненим  тоном відрекомендувався чолов’яга, і став галантно походжати кімнатою, ніби розвідуючи щось.    

- Що тобі потрібно, Морф’яче ? – Неньо забив на сполох і… на поштивість.

- … «Морф’яку»,

-  … Морф’яку ?..

-  Копнути тебе під сраку, юначе.., - здається, пан Мор’фяк трішки образився на Неня за  неввічливість.

- Навіщо ? За віщо ? Вона вас кохає…!

- Жартую. Батьківщина тебе кохає -  не жартую !

- Не поняв, Бігме. 

- І я також, Бігме, але що вдієш, Закони Вищості непідвладні Постановам Нижчості. Аби не затягувати і без зайвого пафосу скажу тобі і я, ще раз, що ти обраний. Здогадуєшся з трьох разів, задля чого ?

- ?

- ?

- ??

- !

- ???

- !!!

- ????

- Нє, то не буде так діла, - важко видихнув Морф’як, - фізіогноміка то не твоє. Зате в тебе більше – місія врятувати! визволити!  Свою Вкраїноньку  ! Нашу Вкраїноньку!! Ти розумієш, сучий сину, на що тебе уповноважили ? Ти розумієш, ти ж не бевзь ?!? – взяв його за барки і підважив.

- Потрібно когось трахнути ? – почервонів Неньо. -  Чи грохнути ?.. – зблід Неньо.

- Все потрібно ! – позеленів Морф’як. – Все для Батьківщини ! Все !!

- У вас все ?

- Ні, не все, - гаркнув Морф’як.

- Все рівно, покладіть мене, на місце, пане Все.

- Місць існує два, - знизив його Морф’як і зняв окуляри.                                                                                                 Неня впирали двійко сталевих очей людини, що безсумнівно кинула світу виклик. Від сканерів того Неневі стало ледь зовсім не кепсько, присів знову на табурет; розстібнув сорочку, аби духота відступила. Таки відступила.

- Так, місць два.., присядьте й ви.., присядьте на фотель, будь-ласка, - запропонував Неньо, втираючи рукавом рясний піт.

- Спасибі, я багато літ вже вимушено кочую, а тому стояти звик, ще й тому, що в задоволенні посидіти відмовляю не тобі одному. Перейду невідкладно  до діла, ти вмієш заговорити… Розкладки наступні. Світ, в якому ти живеш, в якому живуть мільйони твоїх земляків – то не справжній світ, то віртуальний світ, химера, то матриця, в яку ви – ми – поміщені, заперті машинами.

- Повсталими ? – багатозначно висвітилося обличчя Неня. 

- «Повсталими»… - іронічно скривися Морф’як. – Добро би їм було вже… шляк би їх трафив...  най би кров нагла їх заллєла… качка би їх копнула і пацє  зжувало…,  нічо, ше, курва, повстануть – на зоні. І їх бунт буде придушено, як тарганяче квартирування «Рейдом»  – на зуб даю, братело.  Є інша вимір – реальний, не той, в якому ти перебуваєш – там панує Світло, а не Темрява: вілли і пентхауси на п’ятсот, тисячу, дві тисячі  квадратів, джакузі і басейни, наповнені шампанським, шикарні жінки, глянцеві дівки, хтиві і соковиті, витончена кухня і витримані напої, елегантні і спортивні тачки. Там, власне, вікують машини !

- Не може бути !?

- Кажу тобі, чоловічку..,

- А за хліб, ковбасу, газ, воду, квартплату, дохтірам, податковій … – вони кіко платять ?

- Дурню, вони нічого не платять – платиш ти, платимо – ми. Платить вся країна, всі податки, манатки – все їм, а нам ні хріна, шариш ?!? Вони відкрито глузують із Ортеги-і-Гассета, Бердяєва та Ропке і насміхаються вони  з Лассуела, Ліпсета, Даля, вони  аніскілечки не розуміють Міллса з Мілібандом, вони ані за Штросса, ані за «Матроса» – вони Макіавеллісти, без Макіавеллі,  грьобані, хай їм грець, а нам Греція ... - а яких часів не скажу.  Yеs, Неньку ?

- Ну а чьо я зразу маю…? Я шо лєвий чи рижий, блін ?! Чьо я ??.. Я подібний на Більбо Бегінса, в кінці кінців ?.. Бабки хоча б платіть мені ! – запанікував Неньо.

- «Більбо Бегінс» ?? «Бабки» ?? Ти шо з Більбао, де непідробні, цілісні патріотичні почуття, бику  ?? Треба вряди-годи бути Бегіном, своїм рідненьким, автохтонним, курва, шо, все тобі за бабки і через бабки !?! – покартав Василь Едмундович Морф‘як, ще й пальцем помахав, а великим красномовно донизу. – Відмовляєшся ? – хижо з-під лоба подивився.

Оточили Неня думи, немов хмароньки, то білії, то чорнії. І де ж та райдуга ? І де ж то сонечко, ніжненьке  ?  Або вітрець, сизокрилий ?

- Лади. Пофік компік, пофік тєлік – Вкраїна понад усе. – вирішив Неньо. Непохитно. Таки направду.  

- Приємно чути і знати, що Україна має талант, - лагідна усмішка розплилася фейсаком  Морф‘яка. - Ось, тримай, козаче, - розплющує руку Морф‘як (дві пілюлі: жовтого і блакитного кольорів).

- What’s this ?

 

- Небесна пігулка – проведе і покаже тобі інший світ, світ машин, де ульотна житуха,  а кукурудзяна виведе назад, сюди,  де пацавата, факана-какана (как ана ?) житуха, поверне у Матрасницю. Світ лашедєй і ослів. 

- А я конькє не відкину ? Якісь больно ці таблєткі ніякі…принаймні на вигляд.  Я провізор, знаю про що говорю, - скособочився як середа на п’єтницю Неньо.

- Провізоре , а знаєш ти, що таке провіденціалізм ?

- Не грузи… чуєш… я бачу, шо ти умняк звіздєц,  начитаний, краще просвітли на рахунок вживання пігулок: ковтати, кусати, смоктати, лизати… ?

- Ширкою. Шутка. Поклади, де взяв шприц, ложку, джут… Поклади. Звичайно, ковтати. Тільки за одним разом… і запивати – Pepsi ! - Морф‘як відступив, а за ним неждано виріс ящик Pepsi (!) в бляшанкових «баночках».

- А можна Кокою ? В смислі, Колою ?

- Ні !! В жодному разі. – прозвучало навіть погрозливо.

- Ок, не бачу проблеми, Pepsi, так Pepsi. І ролики рекламні в них крутіші, чувак… - ги-ги.

- І кожну пігулку, і кожного разу, запивати іншою пляшкою. Бажано. І ще бажано – в двох світах, принагідно, нахвалювати  продукцію, не скупитися на компліменти, чув чи нє ? І про наші води не забувай, особливо про ту… з дідом… - як її ? –  ну, шо сушняк з будуном шляхетно знімає… ти знаєш.., ну, як її там ?.. Але дивись, не перехвали наших, ше зарано, ше  новин ніяких з біржі не чув нині, - шоб я і ти не червоніли потім, ну сам розумієш… Ти все чув ?

- І чув і нє. Чув, чув, розслабся, чуваче, розслабся.  

- Коли я піду, можеш приступати до обов’язку. Спершу ще нічого складного – суща розвідка, ознайомлення – панти карочє. Надалі завдання ускладнюватиметься. Не шци – я інструктуватиму, консультуватиму тебе, я не покину тебе, синку мій – Синку Наш! Затям, Нене, ти це робиш заради Неї – Нені !!! – змочив око скупою сльозою  залізний Морф‘як.

- Я  не підішру, не можу. Я просто не маю права !!! – і зарида Неньо на могутньому плечі Морф‘яка, зарида, і залили Дніпрові кручі (і Дністрові, мєжду прочім)  от-кутюр Наставника, мєжду прочім.   

- Ну все, мені пора, - глянув на дзигарок Морф. – Не бикуй. А бабки – будуть, прийдуть-прискачуть на конику.., Більбо Бульба ти наш, патрійоте родовий і народний ! 

- Навуходоносоре ! – відходячи, свиснув тричі пан Морф‘як.

В під’їзді щось заржало несамовито, наче конина, лошадь здоровенна (а може аж машина-лошадь ??), а за хвильку почулося як з дев’ятого на перший.., по чавунних сходах, ревом і гуркотом копит,  спускалося ЩОСЬ ! І спустилося. Повибігали сусіди, зчинили нечуваний галас: ремствували, нарікали, одначе Неневі до лямпочки той люмпен  вузькочолий, скороминущий, - він держить таблєточки, він, НАЦМЕТРИК Великий, кайф ловить, від шляхетности, гордости і мужности !!! Ось-ось він задіє згідно з покладеної на нього Місії Визвольника, ось-ось спробує, апробує … голубу … І коли пілюля була на відстані цілунку, зрадливо зойкнуло серденько, защемило  непокірливе, трясця.  Опосіли думи тяжкії, непростії, незборні знов і знов бідолашного Неня, і знов він розійшовся, перебував на двох мостах, немов у двох світах водночас. Виглянув у віконце, заглянув у віконце – компа, – заглянув у дзеркало…  - і аж в люстерку усвідомив, Хто він є, Ким він є і Як він є.  Вкраїнець він, з першого по останнє коліно,  і чинити йому годиться як Вкраїнцеві, що як ніхто свідомий своїх колін ! Колірна Дільожка, Дільбан Нації – не по-вкраїнському, вперто шептали у два вуха, двох половин голови, приховані пані душа Золота Ложка і пан дух Дєрібан.   Взяв та й до писку кинув зараз дві. Та й запив Пепсі, та й Кока-Колою, та й ту «з дідом», та й перемішав,  та й з водою, та й з-під крана. А одна цупко прилипла, та й до піднебіння… 

 

 

Третю пігулку, незграбний, легковажний і забудькуватий Морф’як загубив, коли розчепірював руку. Пілюлю,  кольору…

 


01.08.2011 Яв Назар 1672 4
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

656
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

1903 6
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

1127 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

550
24.02.2024
Вікторія Матіїв

Спроби створити музей у Долині виникали ще у 60-х роках. Проте тільки 23 грудня 1997 року Долинська районна рада прийняла остаточне рішення щодо нього. Журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою закладу Ксенею Циганюк. 

6901 61
01.02.2024
Вікторія Косович

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.  

11388 6

Піст – невід’ємна частина християнського  життя, встановлена Богом.

331

Друзі путіна зустрілись у резиденції рудого Донні у Флориді, де обговорили план путіна по капітуляції України, і після цієї поїздки Орбан розкрив – як за 24 год Трамп планує припинити війну.

1068

Чим ближче до виборів в США, тим більше трампісти вдаються до маніпуляцій у своїй пропаганді. У контексті України вони, переставивши все з ніг на голову, намагаються переконувати, ніби це демократи, а не республіканці, заблокували допомогу Україні.

1111

Кожен із нас не раз потрапляв у ситуацію, коли ми замислювались давати, чи ні милостиню людині, яка звертається про допомогу біля церкви, на вулиці чи в інших громадських місцях.  

1104
24.03.2024

Нутриціологиня пояснила, чому не можна забороняти собі фастфуд та солодощі. А також порадила, як їх вписати у свій раціон.

274
18.03.2024

Сьогодні, 18 березня 2024 року, в УГКЦ в Україні розпочинається період Великого посту. Пригадуємо канони партикулярного права УГКЦ, в яких ідеться про те, коли і як треба постити.  

1077
12.03.2024

Популярний дієтолог Майкл Мослі назвав п'ять груп продуктів, які варто включити до свого раціону для схуднення.

845
26.03.2024

Йдеться про зміни в молитвах «Вірую» («Символ віри»), «Царю Небесний» та митаревій молитві.

744
25.03.2024

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

655
21.03.2024

Релігійна громада отримала всі дозвільні документи та незабаром розпочне будівництво поруч з Садовим товариством та міським озером.

2946
15.03.2024

Отець каже: виконайте заповідь Божу – вшануйте свято Боже молитвою у храмі, а житейське на цей день відкладіть.

4438
25.03.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

18437
26.03.2024

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за привласнення державних функцій.   

314
22.03.2024

На початку лютого 2024 року замість Валерія Залужного Збройні сили України очолив Олександр Сирський, який до цього командував Сухопутними військами.  

349
17.03.2024

Продовжує зменшуватися кількість тих, хто вважає, що держава виконує свої зобов'язання перед ветеранами російсько-української війни.  

660
12.03.2024

Президент Володимир Зеленський 7 березня погодив кандидатуру ексголовнокомандувача Збройних Сил Валерія Залужного на посаду посла України у Великій Британії.   

766