На 50-метровому узгір’ї в прикарпатському селі Остриня є найбільший тризуб України.
25 лютого 1918 року в Коростені Українська Центральна Рада прийняла Тризуб за офіційний герб Української народної республіки. Минули роки, за цей прадавній знак, який став гербом України, тисячі людей віддавали життя. Тепер це затверджений Конституцією офіційний символ нашої держави.
“Наш тризуб має свою історію, - розповідає Віталій Доронюк, староста села. - Влітку 1992-ого герб виклав 70-річний Атанасій Козак, житель Острині, колишній вояк УПА. Місце вибрав не випадково, адже там, де зараз красується тризуб, були бої українських повстанців з радянськими окупантами. Чоловік, викладаючи з каменю герб України, хотів вшанувати пам’ять загиблих побратимів. Іншим важливим моментом для нашого, вже на жаль, покійного місцевого героя, стала перша річниця проголошення Незалежності України”.
Кілька тижнів пан Атанасій сам носив з річки білий мергель, камінь з вапняку та глини, який використовують для виробництва цементу. Важко було на початку 1990-их чоловікові, бо тоді його не всі розуміли й підтримували, дехто відверто сміявся, дехто казав, що чоловік гору псує, і не буде де худобу випасати. Були й такі, які услід шипіли, що “донесуть, куди слід”. Але пан Козак не зважав, і уперто носив у двох господарських сумках каміння на узгір’я. Переносив вручну аж дві тонни мергелю. За раз брав по 12-15 кілограм каменю, йти доводилося 800 метрів вниз, і стільки ж угору.
Пан Атанасій виклав герб заввишки 19, завширшки – 13 метрів, а висота центральної частини аж 25 метрів. Під тризубом з цього ж каміння виклав рік—1992 та слово “воля”. Причому жодного креслення чоловік не робив, а всі лінії—ідеально рівні. Ще б пак, аби каміння не розсипалося та не зміщувалося, чоловік прокопав неглибокі рівчаки внизу. А по контуру герба висадив смерічки і туї. Минули роки, не стало пана Козака, а величезний український герб красується, його видно навіть на світлина із космічних супутників. Біля тризуба часто зупиняються мандрівники, сюди приходять діти, тепер вже вояки ООС (АТО).
Доглядають за гербом учні місцевої школи. За словами пана Доронюка, два рази в рік школярі-старшокласники косять траву, доносять на тризуб нового каміння, яке білять вапном, бо побілене каміння здалеку добре видно.