агенція новин

На перехресті українських сподівань

Характерною ознакою українських виборів західні спостерігачі вже давно визнали їхню непередбачуваність: “Ніколи наперед невідомо, хто переможе”.  Українці це сприйняли як комплімент про нашу демократичність і не зауважили прихованої іронії. Адже українці не готують перемогу свого кандидата, вони на неї сподіваються.

Одні надіються, що комедійний актор без політичного досвіду й інтелектуального запліччя знищить олігархічну систему. Інші – що олігарх, у котрого обсяг невиконаних обіцянок переважили тільки показники особистого збагачення впродовж першої каденції, у другій виведе країну з війни і бідності. І справа тут не в персоналіях кандидатів чи конкретних обставинах – просто українському народові притаманно, і то не від нині, сподіватись.

В Європі є народи, як-от північноєвропейські протестанти, котрі сильні завдяки своєму живому розумові, інші – переважно католицькі – завдяки своїй вірі. В українців ж особливий шлях – незнищенна схильність до пишання і сподівання. Коли ж пишатися нічим – а зараз саме такий час – то залишається тільки сподіватись. Навіть за безнадійних обставин. Це не нове. Ця схильність заразила навіть найкращих представників нашого народу, а її суть сформулювала Леся Українка:

Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Жити хочу! Геть, думи сумні!

Убрана в шати поезії ця доволі безглузда формулка стала своєрідною квінтесенцією української душі, системою вірувань українського народу. Шліфована впродовж кількох століть, переказувана від покоління до покоління здатність сподіватися в певних моментах історії навіть набирала в очах українців ознак чи то віри, чи то розуму. Але вона не здатна була їх замінити повністю. Бо сподівання народжується на перехресті віри і розуму. І на тому ж перехресті помирає. І нас нічого не навчив факт, що наші українські сподівання впродовж історії помирали одне за одним, але їхню загибель ми не вміли використати для перемоги. Тому вони тягнуться за нами шлейфом поразок.

На що ми сподівалися, приміром, коли з моменту здобуття незалежності пасивно спостерігали за розкраданням спільного майна та знищенням економіки; за ростом корупції і комерціалізацією політики; за скороченням боєздатної армії і збільшенням армії чиновників; за деградацією професійної і вищої освіти, розвалом системи охорони здоров’я, олігархізацією ЗМІ і т. ін.? І не лише спостерігали, а часто й брали у цьому участь. То звідки б мала взятись успішна держава і цивілізоване суспільство?

От і зараз українець сподівається. Але вже досить. Час зійти з перехрестя сподівань і піти однією з доріг – або розуму, або віри. Це принципово різні шляхи.

Ще кілька десятиліть тому Герман Гессе на основі досвіду і книжок поділив людей на два основні типи: розумних і побожних. “Людина розумна ні у що не вірить так сильно, як у людський розум…Людина розумна прагне влади…Вона є вихователем. Розумний є схильним недовіряти своїм інстинктам”, – писав Гессе у листі до Томаса Манна. А що ж українець? Якби насправді прагнув влади, то, здобувши її під час “революції гідності”, не віддав би негідним. Якби був вихователем, то не поводився б зі своїми співгромадянами,як наглядач у колонії. Якби вірив у розум і не довіряв своїм інстинктам, то вчився б щосили, а не списував з єесівських чи держдепівських шпаргалок.

“Віра і відчуття життя в людини побожної базуються на повазі, що виражається, зокрема, у двох головних рисах: сильному відчутті природи і віри в надрозумовий лад світу”, – пише Гессе. Це, здається, теж не про нас. Чи пасує це до українця, котрий, наприклад, безпощадно вирубує Карпати або розкопує поліські ліси в пошуках “сонячного каменю”? Чи це про “віруючих” з різних конфесій, що готові одні одних повбивати за церковне майно, захищаючи “благочестивих” батюшок на мерседесах?

Багато хто ще сподівається, що воно все само собою мине, “розсмокчеться” і не залишить по собі сліду. Це тому, що сподівання заміняє їм потребу читати-розуміти-думати. З часом наші сильні надії починають нам видаватися вірогідними прогнозами, реалістичними перспективами, аргументованою аналітикою тощо. Тож нічого дивного, що прогнози не збуваються, перспективи не відкриваються, а аналітика виявляється оманливою.

Тому з перехрестя сподівань все ж доведеться зійти. І якщо виберемо дорогу віри, то треба буде зрозуміти, що вірити потрібно в Бога, а не в те, що “Хтось прийде, порядок наведе”. Якщо ж дорогу розуму – сприйняти і вивчити механізми й правила, які діють у тому світі, який нам миліший і з яким ми хотіли б зблизитися. Якщо ми йдемо до Європи, то мусимо усвідомити, що “Європа знає ціну, але й має цінності”. А творення цінностей, зокрема й національних, є не наслідком сподівань, а результатом плекання розуму чи віри. А найкраще – їх обох.

Володимир Павлів, matrix-info.com

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня


Коментарі (1)

Çàãðóçêà...

Чернець 2019.04.09, 09:01

Суперово!!! Дуже гарна і мудра стаття. Побільше би таких, а то віримо в обіцянки-цяцянки, що олігарх у другому терміні  більше красти не буде і долатиме бідність,алейогоставленик-премєр вже узаконив новий стрибок тарифів у травні-жовтні, а ми все віримо і сподіваємось чуда. Віримо, що зелений кандидат без програми нам перетворить країну у рай. І паплюжимо Юлю, яка йшла до насіз конкретною Програмою дій. Вона бач бреше, а ці?!!! Знву нас поставили перед вибором: погане і ще гірше. Знову обиратимемо з лайн...

18.06.2019
Ігор КОСТЮК

Всі разом – гравці, тренерський штаб, керівництво клубу, його персонал сміливо можуть занести рік собі в актив. Найголовніше – ми утвердилися у першій лізі...

442
12.06.2019
Антикорупційна платформа

На ринку ремонту доріг можуть конкурувати підприємства, які мають сучасну техніку, використовують сучасні технології, мають досвід роботи та кваліфікованих працівників.

773 2
11.06.2019
Тетяна КІНДЮХ

Укріпити все. І бажано взимку. На Верховинщині із 36 природоохоронних заходів, гроші на які за останні три роки виділяли з обласного екологічного фонду...

1022
05.06.2019
Ростислав Ковтун

Так на Прикарпатті діє унікальний проект - «Родинна реабілітація учасників АТО». Ця авторська психологічна програма розроблена для родин з досвідом війн.

899
05.06.2019
Ольга СТЕЛЬМАШЕВСЬКА

Професійність, креатив, сміливість й навіть зухвалість, не заспокоєння минулими успіхами та стратегія сталого розвитку — це Міжнародний фестиваль мистецтв «Карпатський простір» у Івано-Франківську.

588
30.05.2019

На Франківщині триває реформа сільської медицини. Крім нових амбулаторій, передбачено і нові автомобілі для медиків. В області вже закуплено 25 позашляховиків Renault Duster.

1284

Наше ставлення до поточних подій залежить від точки зору. Східні філософи казали про бачення з мишачої нори...

166

Ця публікація - практикум на тему "що робити".

767 1

Недавно відмічали, за різною психологією, свято Перемоги і День Пам'яті.

523

Карлос Кастанеда свого часу зауважив важливість того соціального імпульсу, що йде від дрібних (а хтось скаже – “побутових”) тиранів.

718
20.06.2019

Перед катастрофою в Чорнобилі робочі атомної електростанції нібито помітили в небі над містом містичне створіння.

325 1
19.06.2019

Президент США Дональд Трамп засумнівався в існуванні невпізнаних літаючих об'єктів (НЛО) усупереч заявам американських пілотів про літальні апарати невідомої приналежності.

172
06.06.2019

Щодня на Землі з'являється все більше доказів присутності прибульців.

880
19.06.2019

В Івано-Франківську у храмі Св. Йоана Хрестителя, що на вулиці Микитинецькій, є чудотворна ікона Матері Божої Ласкавої Станиславівської.

22070
16.06.2019

День Святої Трійці - одне із головних християнських свят. Воно відзначається на 50-й день після Великодня, у 2019 році свято випадає на 16 червня.

445
06.06.2019

До мудреця прийшов воїн і сказав: − Послухай, я вже немолодий, багато часу провів у боях, і знаю, що смерть може наздогнати мене...

834 1
24.06.2019

Автобусна зупинка, під якою ховалися, мала кілька металевих конструкцій, сама мурована бетоном.

11264
24.06.2019

Тіна Кароль може похизуватися величезною армією шанувальників, які стежать за її життям не менш ретельно, ніж за творчістю.

738
23.06.2019

Прикарпатка Василина Василівна зробила з хати музей-готель і заманює іноземців до свого села.

4216
20.06.2019

На території зони відчуження працівниками поліції було виявлено дві групи екстремалів, які незаконно проникли на територію зони відчуження.

3027