На території Прикарпаття налічується 3802 пам'ятки культурної спадщини, з яких 1491 — археології та 1342 — архітектури й містобудування. У цьому списку налічують кургани, давні поселення, сакральні споруди, замки, ратуші та старовинну житлову забудову.
Такою статистикою
поділилися в Івано-Франківській обласній прокуратурі, пише
Фіртка.
Як вказали в прокуратурі, наявність офіційного статусу — це лише перший юридичний крок, який не завжди гарантує збереження культурної пам'ятки. Зокрема, на практиці потрібна наявність охоронних договорів, облікової документації та визначених меж об'єктів.
Прикарпатські прокурори встановили, що більшість з місцевих пам'яток досі не мають необхідного документального оформлення. Наслідком цього є численні факти руйнування та нищення об'єктів культурної спадщини по всій області.
За словами представників прокуратури, однією з ключових проблем на сьогодні є відсутність охоронних договорів у абсолютної більшості пам'яток архітектури Прикарпаття.
Прокурори змушені спонукати власників укладати такі договори через суд. При цьому органи прокуратури позбавлені функції загального нагляду і не можуть самостійно перевіряти стан пам'яток та дотримання законодавства їхніми власниками чи користувачами.
Це право нині закріплене виключно за органами охорони культурної спадщини. Відтак порушення прокурори найчастіше виявляють із публікацій у медіа або зі звернень небайдужих громадян.
Заступниця керівника Івано-Франківської обласної прокуратури Христина Олійник під час робочої зустрічі запропонувала посилити співпрацю та активізувати обмін інформацією між прокуратурою й органами місцевої виконавчої влади.
«Адже саме райдержадміністрації спільно з ОДА акумулюють дані щодо загального переліку об'єктів, наявності охоронних договорів і паспортів», — йшлося в дописі.
Левова частка пам'яток архітектури та містобудування зосереджена в Івано-Франківську — 592 із 1342.
Нещодавно Окружна прокуратура міста подала позов з вимогою укласти обов'язковий охоронний договір щодо пам'ятки місцевого значення — «Будинку культурно-просвітницького товариства «Руська бесіда». Об'єкт перебуває у приватній власності семи осіб, які роками ігнорували цю вимогу, через що історична будівля опинилася в аварійному стані.
Крім цього, прокурори розпочали процедуру встановлення підстав для вжиття заходів представницького характеру щодо двох пам'яток архітектури на вулиці Матейки.
Складною залишається ситуація з пам'ятками археології. Прокурори встановили, що для більшості з них відсутня облікова документація, охоронні договори та межі, а часто невідоме навіть точне місце розташування, оскільки відомості вносилися ще у 1980–1990-х роках.
Вказали, що прокурори вже мають успішні справи, серед яких — багатошарове поселення від мезоліту до бронзової доби у Старуні. Цей об'єкт отримав статус пам'ятки археології національного значення понад 40 років тому, проте уповноважені органи так і не виготовили для нього облікової документації. Прокурори зобов'язали їх зробити це через суд.
«За пропозицією прокурорів представники РДА та ОДА вже зараз запускають моніторингову роботу щодо визначення технічного стану пам'яток по всій області. Профільні спеціалісти органів охорони культурної спадщини протягом найближчого часу мають провести обстеження всіх об'єктів», — додали в дописі.