На часі прийняття нового комплексу "гірських" законів

 

Свого часу великою політичною перемогою всіх мешканців Карпатського краю і, зокрема, моїх краян бойків став Закон "Про статус гірських населених пунктів". Як його автор знаю, наскільки важко було вибити у зарозумілої, захланної київської бюрократії соціальні пільги для мешканців гірського краю. Що їм до того,як живуть "вуйки" в горах, в кращому випадку літом у гриби приїдуть. А літом всюди добре.

Пам'ятаю, як мене переповнювали емоцї, коли закон був принятий, не хотілося йти з трибуни Верховної Ради. Я розумів і надіявся що це лише початок. Цей закон мною розроблявся до певної міри як базовий, такий, що стане канвою для розробки низки інших законодавчих актів, що в свою чергу охоплять всі сфери життя в гірській місцевості :перш за все соціальний захист, розвиток підприємництв, розвиток інфраструктурних пректів в горах .Як і всі закони він має потенціал для вдосконалення. З часу його прийняття є зрозумілим, що він потребує уточнень, більш чітких правил, термінів. Але головне все ж – він працює, і люди, які тяжко працюють в горах, де важкі природні умови життя, де немає плодючих рівнинних грунтів, де загрожують повені, де природні ресурси розграбовані, а інфраструктурою не займались десятиліттями, ці люди отримують «гірські» добавки до пенсій і соціальних виплат.

Нажаль вже ходять чутки, що Закон хочуть відмінити. І чутки ці небезпідставні. Я мав розмову недавно з таким собі " новим" із старих в Мінекономіки: каже будем зрізати соціальні виплати, - цей Ваш закон, нам як кістка в горлі. Наша влада знову вирішила зекономити не на собі, а на найменш заможних і незахищених. Ми розуміємо, що держава в небезпеці. Але чому пропонується затягувати пояси не олігархам, не розібратися з ганебною корупцією, а старому спрацьованому чоловікові у селі, молодій мамі, що за копійки здає молок (а коло тої худобини треба наробитись, пам'ятаю з дитинства) і не має можливостей вибудувати своє життя із зрозумілими перспективами, багатодітним матерям у бідних селах? А де знайти роботу,щоб платли хоч на якесь життя?

В мене є аргументи на захист Закону. Ці аргументи стоять не лише на соціальній проблематиці, але й на історичних фактах, які завжди замовчувались, але не забуті. Соціальні виплати для Карпатських горян – не розкіш, а крихітна доля компенсації за вікове пограбування нашої землі.

Владні кола відбирають в нас невідновлювальні багатства. З поверхневих горизонтів практично повністю викачана нафта, сировина для виробництва будівельних матеріалів, унікальна цінна деревина вивозиться з нашої землі у піратській спосіб, від чого край втрачає мільйони гривень щорічно.

Історично саме на Бойківщині концентрувались потужності з видобутку вуглеводневих речовин, калійно-натрієвої солі, будівельного каменю, рідкісних мінеральних сполук та інших природних ресурсів, яких потребувала Європа на ранньому періоді індустріалізації. Не питаючи бойків, яких мали за «незрячих аборигенів», природні скарби бойківської землі пустили на вдоволення потреб іноземних держав та їхнього населення.

Ми добре пам’ятаємо, як шалені гроші, вилучені за реалізацію цього природного багатства осідали європейських банках, а корінне населення – бойки – залишались у безпросвітних злиднях. Тепер те ж саме. Лише замість європейських столиць – Київ. Столиця перетворилась на хижого монстра, який через податки і перенаправлення фінансових потоків паразитує на горянах, що тяжко працюють на окрадених карпатських землях.

Такою була і є політика колонізаторів у всі часи. Тепер ми така собі «колонія» київського чиновництва та вирощених ним олігархів. Змінюються президенти, гремлять Майдани, проголошуються реформи, а віз і нині там. Й навіть ті крихти, які ми собі відвоювали, спираючись на міжнародну європейську практику, тепер знаходяться під загрозою. Доречі - та низка зокнодавчих актів, що згадані вище і є конкретним кроком до децентралізації про яку нині так багато говоріння.

Я відчуваю, що ті люди, яких мої краяни обирали до Верховної Ради у 2012 році навіть не намагалися відстоювати їх інтересів. На жаль, обрані за квотним принципом, теперішні народні обранці стурбовані лише вузькопартійними інтересами і, як видається, грають не на боці своїх виборців. Вони на боці бюрократів з безнадійно совковим, егоїстичним, неоколоніальним мисленням.

На часі прийняття законів іншого рівня. Система законодавчих актів повинна врешті решт визначити ставлення держави до гірських регіонів, раз і назавжди. Я вивчав подібні нормативні акти в Європі і зараз працюю над проектом подібного Закону для України. В ідеологію такого закону має бути закладено прогресивну ідеологему: державо, створи сприятливі умови для ведення бізнесу та розвитку гірських територій! Горяни вимагають умов для того, щоби їм самостійно стати надійною опорою Української Держави. 

Життя та бізнес в Броварах чи в Кременчуці, і в гірському селі Долинського чи Рожнятівського району різняться між собою як небо і земля. Побутові складності та природно-кліматичні ризики проживання в гірській місцевості, більші, ніж на рівнині, поточні та капітальні витрати для будівництва та виробництва, відсутність доріг та сучасних комунікацій – все це не придумано кимось для «випрошування халяви», все це сувора щоденна реальність, в якій живуть сотні тисяч українських громадян.

Я, безумовно, з повагою ставлюся до будь-якого бізнесу, де б він не створювався, але не втомлююсь повторювати: Українська Державо, створи для гірських територій, для своїх найдревніших, опорних етносів урівнюючи умови, зокрема особливу систему оподаткування, яка б включала в себе стартові податкові пільги для бізнес-проектів, високу юридичну захищеність бізнесових ініціатив корінних мешканців гірського краю, нормативну базу для екологічної специфіки, застав банки видати дешеві кредити як для підприємництва так і для придбання і будівництва житла в горах, тощо. Щоб, нарешті, хотілося і моглося жити в горах.

Горяни Швейцарії, індіанські племена Кордильєрів та ще багато людей, яким історично випало жити в екстремальних умовах висотного ландшафту, користуються спеціалізованою нормативною базою для зрівнювання їхніх можливостей з можливостями мешканців рівнин. Там немає масового плину людей з гір в міста. Це звичайна практика для цивілізованих держав. На часі і нам ставати цивілізованими. 


13.08.2014 Василь Бартків 1697 0
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

685
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

1967 7
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

1141 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

563
24.02.2024
Вікторія Матіїв

Спроби створити музей у Долині виникали ще у 60-х роках. Проте тільки 23 грудня 1997 року Долинська районна рада прийняла остаточне рішення щодо нього. Журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою закладу Ксенею Циганюк. 

6910 61
01.02.2024
Вікторія Косович

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.  

11409 6

Піст – невід’ємна частина християнського  життя, встановлена Богом.

345

Друзі путіна зустрілись у резиденції рудого Донні у Флориді, де обговорили план путіна по капітуляції України, і після цієї поїздки Орбан розкрив – як за 24 год Трамп планує припинити війну.

1098

Чим ближче до виборів в США, тим більше трампісти вдаються до маніпуляцій у своїй пропаганді. У контексті України вони, переставивши все з ніг на голову, намагаються переконувати, ніби це демократи, а не республіканці, заблокували допомогу Україні.

1121

Кожен із нас не раз потрапляв у ситуацію, коли ми замислювались давати, чи ні милостиню людині, яка звертається про допомогу біля церкви, на вулиці чи в інших громадських місцях.  

1116
29.03.2024

З кожним днем війни стає дедалі важливіше зберігати емоційну стабільність і свідомо дбати про своє психічне здоров’я.   

84
24.03.2024

Нутриціологиня пояснила, чому не можна забороняти собі фастфуд та солодощі. А також порадила, як їх вписати у свій раціон.

293
18.03.2024

Сьогодні, 18 березня 2024 року, в УГКЦ в Україні розпочинається період Великого посту. Пригадуємо канони партикулярного права УГКЦ, в яких ідеться про те, коли і як треба постити.  

1096
29.03.2024

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

659
25.03.2024

Йдеться про зміни в молитвах «Вірую» («Символ віри»), «Царю Небесний» та митаревій молитві.

764
21.03.2024

Релігійна громада отримала всі дозвільні документи та незабаром розпочне будівництво поруч з Садовим товариством та міським озером.

2959
15.03.2024

Отець каже: виконайте заповідь Божу – вшануйте свято Боже молитвою у храмі, а житейське на цей день відкладіть.

4455
29.03.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

18449
29.03.2024

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки розглянув майже 90% законопроєкту про мобілізацію.  

90
26.03.2024

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за привласнення державних функцій.   

330
22.03.2024

На початку лютого 2024 року замість Валерія Залужного Збройні сили України очолив Олександр Сирський, який до цього командував Сухопутними військами.  

361
17.03.2024

Продовжує зменшуватися кількість тих, хто вважає, що держава виконує свої зобов'язання перед ветеранами російсько-української війни.  

670