Мирослав Ступар: "Рівень суддівства від нововведень не змінився"

 

/data/blog/37773/c9480ea53b3496050fdcbb07b0bbb72d.jpg

фото: sport.if.ua

 

Найвідоміший прикарпатський футбольний арбітр Мирослав Ступар оцінив якість арбітражу в УПЛ і поділився думкою про залучення додаткових асистентів.

 

- На ваш погляд, суддівство в чемпіонаті України покращилося? Як відбилося на якості арбітражу введення додаткових арбітрів за воротами?

 

- Коли вводили додаткових арбітрів, прогнозували, що нововведення посприяє поліпшенню арбітражу, але, як ми бачимо, рівень суддівства від цього не змінився. Більше того, на мій погляд, він став ще гіршим. Тільки у двох випадках завдяки цим додатковим арбітрам були прийняті правильні рішення. У матчі "Таврії" проти донецького "Металурга" арбітр Сергій Лисенчук при підказці свого помічника призначив справедливий пенальті. Другий позитивний момент був зафіксований в матчі "Карпати" - "Шахтар", коли завдяки діям арбітра зза воріт Кутакова був зафіксований гол у спірному епізоді. Зате у двадцяти двох матчах додаткові арбітри або головні судді прийняли неправильні рішення "завдяки" таким ось підказкам.

 

- Чому так багато було допущено подібних суддівських проколів?

 

- По-перше, не було злагодженості в діях суддівської бригади. Наскільки я бачив, додаткові арбітри не могли взяти відповідальність на себе в прийнятті тих чи інших рішень. Це пов'язано, можливо, з рівнем їх підготовки, а також через психологічні аспекти: асистенти арбітра за воротами поступалися рефері в полі. А приймати кардинальні рішення у них просто не вистачало мужності. Ось і виходить, що головний арбітр розраховує на допомогу асистентів за воротами, але тямущих підказок від них не отримує. Якби асистентів арбітрів за воротами не було, рефері, мені здається, більш впевнено, чітко і, головне, самостійно приймали б рішення, знаючи, що вся відповідальність на них і ніхто їм не порадник в тому чи іншому епізоді.

 

- Виходить, експеримент з бригадою арбітрів з п'яти чоловік виявився невдалим і потрібно шукати інший шлях, щоб поліпшити суддівство?

 

- Нововведення себе не виправдало. Керівники клубів прийняли рішення далі не користуватися послугами помічників арбітрів за воротами, але чомусь Виконком ФФУ пішов на поводу у Колліни і на українському чемпіонаті будуть експериментувати і далі. У сусідній Польщі теж спочатку користувалися цим нововведенням, але вони навіть не дочекалися закінчення чемпіонату, визнали експеримент невдалим і в середині другого кола припинили залучати на матчі бригаду з п'яти арбітрів. З фінансів це ж теж накладно. Гаразд, якби це рішення хоча б себе виправдовувало. Але якщо воно тільки шкодить, то навіщо за це платити? У Росії спочатку хотіли ввести таке ж нововведення. Але там вирішили спочатку подивитися за досвідом українського чемпіонату, і тепер навряд чи погодяться. Сьогодні, вважаю, футболу можуть допомогти електронні пристрої або відеоповтори. Електронні чіпи в м'ячах - це дороге задоволення, а от про повтори спірних моментів можна було б подумати. Той же інспектор міг би на моніторі це все бачити і виносити остаточний вердикт у тій чи іншій ситуації. Але це так, з серії: мріяти не шкідливо. Сьогодні ми бачимо, що Блаттер не хоче рухатися в цьому напрямку, хоча, думаю, з часом відеоповтори з'являться. У багатьох видах спорту це вже запроваджено і дає позитивні результати.

 

- З іншого боку, практично всі центральні матчі, у тому числі і три - між "Шахтарем" і "Динамо" в нинішньому сезоні обійшлися без суддівських скандалів.

 

- Це і закономірно. Що стосується "гірників" і киян, то хоча команди і перебували десь по сусідству в турнірній таблиці, відстань в очках між ними була немаленька. Так що в очних протистояннях грандів у цьому сезоні вирішувалося значно менше, а якщо бути точним, практично нічого не вирішувалося. Але яким б не був розрив між цими суперниками, матчі все одно залишаться принциповими. Слава богу, що обійшлося без скандалів і додаткових розборок. Потрібно сказати, що й арбітри відсудили ці ігри дуже добре. У нас є певна група арбітрів, яка вийшла на рівень гри наших грандів. Їх не так багато, але вони є.

 

- Введення вікового цензу позначилося на якості арбітражу?

 

- На мій погляд, багато арбітрів ще могли б послужити футболу. На жаль, вони вийшли "за межі" у сорок п'ять років, але мені здається, що це рішення штучне і не зовсім правильне. Так, багато досвідчених арбітрів пішли, але на їх місце хтось повинен був прийти. Колліна знайшов, ким замінити, ввів в прем'єр-лігу молодих арбітрів. Але ми всі бачимо, до яких плачевних результатів це призвело. У нас раніше дозволялося судити до п'ятдесяти років. Можеш тягнути - працюй, а не можеш - тебе подякують, скажуть "спасибі, і до побачення". На мій погляд, Андрій Шандор, Олег Деревинський могли б ще попрацювати. Закінчує Віталій Годулян ... Євген Геренда - хлопець з Калуша - запросто міг якісно ще попрацювати. Але від цього нікуди не дінешся: віковий ценз ввели по всій Європі, так що в цьому питанні Україна не виняток. Ось тільки в нашому випадку на рівні суддівства це однозначно позначилося.

 

- Неодноразово, особливо наприкінці сезону з боку офіційних осіб та футболістів "Дніпра" звучали зауваження на адресу суддівства. Чи були насправді помилки арбітрів і чи можна говорити в даній ситуації про упередженість по відношенню до дніпропетровців?

 

- Не хочу говорити про упередженість. Скажу про помилки арбітрів, які працювали на матчах дніпропетровської команди. Це нещастя "Дніпра". Кажуть, допомагають сильним, але ж "Дніпро" теж - не слабка команда, а вийшло, що від арбітрів дніпропетровці страждали більше за всіх. Однозначно, "Дніпро" не дорахувався очок. Звичайно, вина арбітрів в цьому є, але винні й футболісти, які занадто бурхливо реагували на деякі рішення рефері.

 

- Але в даній ситуації, напевно, все ж саме арбітри більше провокували цих футболістів.

 

- Все правильно, але не можна відповідати на промах арбітра помилкою гравця. Якби рефері відповідали за свої помилки, вони б, можливо, менше помилялися і просто краще судили. А за свої помилки арбітри сьогодні не відповідають. Виходить, ти тут не призначив пенальті, або не зарахував правильний гол, все - в наступній грі ти в полі не судиш, а працюєш за воротами. Ну, добре, постояв за воротами, а свої 1000 доларів отримав. Так що ж це за покарання? Безкарність породжує вседозволеність, нікуди від цього не дінешся. Що стосується "Дніпра", мені, відверто кажучи, дуже шкода такі команди. Але в тих втрачених очках таки половина провини лежить на арбітрах, половина - на команді.

 

- Продовжуючи цю тему, напевно, можна згадати останній матч збірної України проти команди Чорногорії. Форвард "Дніпра" Зозуля не стримався, за що і був вилучений на останній хвилині першого тайму. Як вам сам арбітраж в цій грі?

 

- Після першого тайму всім здалося, що арбітр гру поламав. Видалення Зозулі було несправедливим. Якщо кого і потрібно було карати в тій ситуації, то обох футболістів жовтими картками. Адже спочатку правила порушив чорногорський футболіст, а вже потім була відмашка Зозулі. Та й вона за всіма канонами ніяк не тягнула на видалення. Максимум - це "гірчичник". Але яке велике діло психологія! Наші футболісти руки не опустили, а відіграли і за себе, і за того хлопця. Є приказка: "було б щастя, так нещастя допомогло". У другому таймі арбітр точно знав про свою помилку і відпрацював, вважаю, здорово. Судив принципово, не звертаючи уваги, хто вдома грає, а хто в гостях. Це до питання про упередженість та симпатії: і на високому рівні, як бачимо, трапляються у арбітрів проколи.

 

- Вилучення у другому таймі були справедливими?

 

- Так. У першому випадку, друга жовта на Ярмоленкові була стовідсотковою, а пряме вилучення на Едмарові - теж цілком заслуженим. Коли гравець стрибнув в ноги, як по-іншому можна було реагувати? Це і є принциповість. Думаю, наші арбітри всі дивилися цей матч, там було чому повчитися. Не потрібно слухати Колліну, коли він говорить - "давайте картки, давайте картки". Ось вони і роздають їх направо і наліво. Українські рефері, напевно - чемпіони Європи по картках. У нас, на жаль, дуже багато "профілактичних" карток. Але в той же час треба бути бути послідовними і лаконічними. У нас це роблять тільки одиниці.


www.sport.if.ua


09.07.2013 1617 0
Коментарі (0)

22.04.2024
Вікторія Матіїв

Про значення Великодніх свят журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.

1255
10.04.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про головні зміни, які пропонує влада новим законопроєктом про мобілізацію.

2550
01.04.2024
Діана Струк

Про функціонування закладу, допомогу військовослужбовцям та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з очільником комунального закладу «Дім воїна» Миколою Крошним.

2126
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

2182
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

6579 57
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

2467 2

Нижня палата Конгресу США затвердила допомогу Україні в  сумі 61 мільярдів доларів. Всього «за» допомогу Україні проголосували 311, «проти» — 112, «утримались» — 8.

358

«Благодатний вогонь» саме за такою назвою ми знаємо церемонію, яка відбувається щорічно у Велику Суботу перед Пасхою у Єрусалимі в Храмі гробу Господнього. Здебільшого про це явище  знаємо через ЗМІ, які щорічно ведуть пряму трансляцію сходження Благодатного вогню з Єрусалимського храму.

1169

Американське видання The Washington Post 7 квітня 2024 р. опублікувало статтю під назвою «Інсайд щодо секретного плану Дональда Трампа щодо припинення українсько-російської війни».

1298

Благодатний Вогонь (грец. Άγιο Φως, дослівно — Святе Світло, англ. Holy fire) — поширена у православ'ї назва вогню у Великодній церемонії виносу запалених свічок із Гробу Господнього (кувуклії) в Єрусалимському Храмі Воскресіння. 

1424
26.04.2024

Розповідаємо про корисні для серця та задоволення способи включити домашній сир у свій раціон.  

294
23.04.2024

У 2024 році Великий піст почався 18 березня та закінчиться 4 травня. Святкування Великодня у християн припадає на 5 травня.  

142
19.04.2024

Цього року комунальне підприємство «Франківськ Агро» запланувало засіяти на майже 200 гектарах соняшник, гречку та сою.  

596
26.04.2024

Чому Великдень є одним з найважливіших християнських свят та що він означає для сьогодення, зокрема для українців, які третій рік поспіль відзначатимуть цей день під час повномасштабної війни?  

56
22.04.2024

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

26526
18.04.2024

Під час моління студенти зачитували розважання, які перепліталися зі стражданнями нашого Спасителя – Ісуса Христа під час Хресної дороги та терпіннями, які проходить український народ у часі жорстокої війни.  

563
14.04.2024

Нагадаємо, цьогоріч в Івано-Франківську запланували початок зведення богослужбової каплиці блаженного священномученика Симеона Лукача.  

10477 1
26.04.2024

Культура визначає все. Освіти може і не бути. Школи російської не було ніде. Втім, ми підспівували російські пісні, дивилися російські серіали й тому подібне, пояснює директорка.

48
26.04.2024

З твердженням, що часто думка простих людей важливіша, ніж думка професійних політиків та експертів, повністю погодилися або скоріше погодилися 48% опитаних. Не згодні з таким твердженням лише 1/5 респондентів.

51
23.04.2024

Рівень довіри до інформації про події війни, яка надходить від владних органів, є невисоким.  

418
19.04.2024

Обороноздатність, безпека, підтримка воїнів, розвиток економіки та євроінтеграційні процеси – ключові питання, які обговорили під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад, що відбувся під головуванням Президента України Володимира Зеленського.  

557
16.04.2024

Так, серед тих, хто довіряє Президенту України, лише 15% підтримали б такі вибори, тоді як серед тих, хто не довіряє — 37%.

633