Ми вступаємо в нову епоху глобальної політичної нестабільності

Треба сказати, що я відвідую давоські форуми з 1993 року, але такого ступеня розгубленості і нездатності охопити всю суму змін, що відбуваються в світі, я під час цього заходу раніше ще не спостерігав. У цьому році світ вступив в друге десятиліття XXI століття. Ця обставина повною мірою відчувався в ході давоського економічного форуму, який відбувся в кінці січня в Швейцарії.

 

 

Криза продовжує проявляти себе в менш вражаючих,

але досить переконливих формах

 

Можна говорити про те, що ми вступаємо в більш нестабільний час, більш хаотичну і дифузну систему міжнародних відносин та глобальної економіки. І ті настрої, які були помітні серед представників світової еліти в Давосі, дуже показові. Головним з них є відчуття незавершеності всіх перехідних процесів, які відбуваються в сучасному світі. У першу чергу мова йде про незавершеність економічної кризи, яку багато спостерігачів поспішили оголосити в 2010 році завершеною. Однак, як ми бачимо, вона продовжує себе проявляти - нехай, можливо, в менш вражаючих, але при цьому в досить переконливих формах.

 

Зокрема, як відомо, американська економіка демонструє в цьому році 3% зростання. При цьому, як стверджує нобелівський лауреат Джозеф Стігліц, не можна говорити про вихід з кризи, якщо економічний розвиток не створює нові робочі місця.

 

Тим часом безробіття США як було, так і залишається на рівні 2008-2009 років (період піку економічної кризи) і становить від 9,5 до 10%. А в Європі безробіття ще вище: десь 11-11,5%. Таким чином, те економічне зростання, яке зараз спостерігається в США, є лише наслідком вкидання гігантської кількості грошових коштів (більше $ 1 трлн), яке здійснює адміністрація Обами, що, власне, і дозволяє говорити про якесь зростання.

 

Проте в цілому ситуація нагадує крапельницю для хворого: як тільки ви її вимкнете, хворий відразу ж впаде у кому. Те ж саме відбувається і в США. Зараз економіка і банки цієї країни перетравлюють ті гігантські суми, які були вкинуті урядом, але насправді поки немає ознак зростання продуктивності економіки. Виробництво в США як і раніше стагнує, зате зростають прибутки банків. І це - друга риса, яка відзначалася у Давосі. Тобто банківська система знову повернулася до тих практик і принципів, які були у неї до 2008 року.

 

 

Банки не відповіли взаємністю

ні уряду, ні суспільству

 

Всі розмови про те, що потрібно змінити функціонування фінансової системи, або в іншому випадку нас чекає новий виток кризи, звернулися в пусті балачки. Незважаючи ні на що, великі банки стають все багатшими. Так, у США збанкрутували приблизно 300 банків, але в основному дрібних. Великі ж гравці продовжують процвітати. У першу чергу це Bank of America, Morgan Chase і Citibank, які разом контролюють майже 30% всіх грошових депозитів у США. Їх капітал продовжує наростати.

 

При цьому, всупереч обіцянкам урядів різних країн, банківські структури продовжують займатися не кредитуванням економіки, в чому полягає їхня головна роль, а спекулятивними операціями і «робленням грошей». Тобто криза ніяк не вплинула на ті банківські практики, які, власне, і привели до неї.

 

Цікаво при цьому, що уряди практично всіх розвинених країн надали банкам величезні переваги і виділили гігантські кошти, щоб вони вкладали їх в економіку, оживляючи її в період рецесії. Але банки насправді не пішли цим шляхом, тобто вони не відповіли взаємністю ні уряду, ні суспільству. Банки продовжують накопичувати гроші замість того, щоб кредитувати бізнес. Тобто вони використовували їх для того, щоб поправити власне становище, викликане минулими невиправданими і ризикованими діями.

 

Як пише американський журнал Time, проблема не в тому, що банки заробляють багато грошей, а в тому, що їхні доходи відірвані від загальної економіки. Тобто банки продовжують процвітати, в той час як економіка знаходиться в стані стагнації. І вся ця ситуація загрожує зривом в нову економічну кризу.

 

 

Звичний порядок в арабському світі валиться,

і яким буде новий порядок, незрозуміло

 

Ще один момент, який був відзначений у Давосі, - це те, що ми вступаємо в нову епоху політичної нестабільності, причому в глобальному масштабі. Подивіться, що зараз відбувається від Марокко до Йорданії і в арабському світі в цілому. Це - аж ніяк не випадковий процес і не черговий епізод в його історії.

 

Мова йде про глибоку зміну всієї системи відносин в арабських країнах. Цілком очевидно, що навіть відносно м'які авторитарні режими, які існували в Тунісі або Єгипті, вже відходять у минуле. Також не викликає сумнівів, що розвиток цих подій ще вплине на ситуацію в Саудівській Аравії, Марокко, Йорданії. Невипадково саудити вже пообіцяли провести деякі реформи, чого раніше вони не робили.

 

Загалом, звичний порядок в арабському світі валиться, і яким буде новий порядок, незрозуміло. Але ясно, що цей величезний регіон, який перебував під владою корумпованих сімейних кланів і політичних диктатур, починає набувати нове обличчя. Хоча поки що не очевидно, що це призведе до поліпшення загальної ситуації, тому що цілком можуть виникнути нові проблеми.

 

Наприклад, як відомо, при Мубараку Єгипет орієнтувався на добрі стосунки з США та Ізраїлем, що багато в чому і забезпечувало стабільність на Близькому Сході. Зараз же ми не знаємо, яким шляхом піде нове єгипетське керівництво.

 

 

В Азії вже не знають, де знаходиться найголовніша

для них столиця - у Вашингтоні або Пекіні

 

Четвертий момент: США втрачають своє лідерство, і криза різко прискорила цей процес. У Давосі дуже активно обговорювалося, до чого призведе нове китайсько-американське суперництво. Тобто абсолютно очевидно, що США дочекалися появи суперника в XXI столітті. Ним став Китай.

 

Хтось говорив, що це відбудеться до 2030 року, але ми спостерігаємо це вже зараз. Цей процес багато в чому прискорила економічна криза. Так що сьогодні в Азії вже не знають, де знаходиться найголовніша для них столиця - у Вашингтоні або Пекіні. Тобто відбувається дифузія влади у світі.

 

Якщо до цих пір західний світ керував глобальної порядком денним, то зараз в міжнародний порядок все більше втручається Китай, причому його позиція з цілої низки питань абсолютно інша. Це поки ще не конфліктне суперництво типу холодної війни, але в той же час це - досить жорстке геополітичне, фінансове і економічне суперництво, яке стане основним фоном світової політики у першій половині XXI століття.

 

П'ятий момент полягає в тому, що Європа демонструє відвертий дефіцит лідерства, тобто вона не здатна втрутитися в суперечку між США і Китаєм і стати третім центром сили, який буде визначати світовий порядок денний. І це вже абсолютно очевидно. Зараз вона захоплено «дивиться на свій власний пупець». Тобто Європа поглинена своїми проблемами відносин з мусульманським світом і своїми власними мігрантами, а також економічними труднощами. Єдина ідея, яка сьогодні об'єднує Європу, - це небажання її лідерів дати обвалитися євро, тому що в іншому випадку про єдину Європу можна буде забути.

 

 

Ніхто не пропонує рецептів того,

як повинна функціонувати нова світова система

 

Найдивовижніше, що в ситуації підвищеної нестабільності і дифузії влади ніхто не може запропонувати готових рецептів з приводу того, яким чином повинна функціонувати нова світова система.

 

Ніколя Саркозі дуже довго ходив з ідеєю більш жорсткого регулювання фінансових ринків, щоб уникнути нової глобальної кризи. Він обіцяв озвучити свої пропозиції на саміті «Великої двадцятки», головою якої в цьому році є Франція. Проте російський президент Дмитро Медведєв, який відкривав форум у Давосі, заявив, що Росія не буде підтримувати накладення додаткових обмежень на діяльність банків та фінансових структур. І Саркозі, який виступав через два дні після Медведєва, опинився в складній ситуації, тому що вже фактично отримав негативну відповідь від глави РФ. Ось чому він дав задній хід, кажучи, що «ми повинні більш глибоко вивчити цю ситуацію», створити якийсь комітет і т. д. Як відомо, коли створюється комісія на предмет вивчення можливості створення іншої комісії, як ми чудово розуміємо, це означає відмову від початкової ідеї.

 

Таким чином, світ вийшов з глобальної економічної кризи без явних рецептів для запобігання її повторення, зате з банківською системою, яка повторює всі ті ж самі помилки, які призвели до фінансової кризи, і ослабленими США, які тепер все більше змушені рахуватися з іншими центрами сили на зразок Китаю. При цьому в нинішній геополітичній системі старі центри влади виглядають все більш слабкими, а нові ще до кінця не сформувалися.


Олексій Пушков


Джерело: news.km.ru

11


14.02.2011 1868 0
Коментарі (0)

31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2124
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1080
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2377
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1463
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1585
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

2016

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

340

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1570

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

990

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

592
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10945 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

4958
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

6132
02.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23177
01.08.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

5913
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1966
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1820
28.07.2026

Акторка Івано-Франківського драмтеатру Мирослава Полатайко зізнається, що в дитинстві не мріяла про сцену та не любила виступати перед публікою. Попри це, родинні традиції, підтримка близьких і наполеглива праця допомогли їй знайти своє покликання та полюбити акторську професію.

6452 3
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

593
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

923
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1897
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2344