Україна дивна держава. Спочатку вона вибирає на свою голову тих, кого обирає, а потім тєжко (вибачте за діалект) чекає месію, який прийде і порятує від своїх же обранців. І так рік за роком. Що саме цікаво, що месії, час від часу, з’являються на горизонті українського «піпл хаває». І піпл хаває. Смачно хаває. Аж до…
Месії приходять такі чисті, красиві, навіть з відбитком мученика. Таких український народ любить. Це вже давно прорахували політтехнологи, от і вантажать нам світлі і добрі образи ймовірних рятівників українського світу.
Правда, від часу проголошення Незалежності до революції Гідності, месій не так було багато. Була проблема. Мало хто тягнув на цю роль, тому що тяжіло партминуле. Правда був один чи два, але дуже швидко всі зрозуміли, що месія насправді ряжений.
А от після революції Гідності месій поперло, тільки встигай молитися. Спочатку була месі №1. Народ її чекав і вірив, що ось тільки вона вирветься з полону, із страшних катівень москальських, як одразу почне творити чудеса, рятувати бідних і не жалувати остогидлих олігархів. Що сталося? Самі знаєте. Соромно згадувати, що ми вірили у таку месію…
Тепер новий месія. Не наш. Заморський. Дико було дивитися, як проривався державний кордон і несамовито кричав натовп: «Миша».
Який з Міхо месія? Насправді дуже швидко час дасть відповідь на питання Мішиної месійності. Лише не хотілося б, щоб месія № 2 не виявися ще гіршим ніж месія № 1. Тому, що за віру в № 1, лиш поки соромно, а за № 2, декому, можливо прийдеться відповідати перед Законом, за прорив кордону, інші порушення.
Але то такє, сьогодні, ще ейфорія і невідомість. Жадання перемоги самих над собою, а завтра буде осмислення всього, що сталося з нами, з державою. І не виключено, що похмілля прийде, коли зрозумієш, що і цей дядько був надутий і надутий не нами.
Мені, як політтехнологу зрозуміло багато речей. Все, що відбулося, це написаний сценарій знову для «піпл хаває». Ця акція давно спланована і не виключено, що самою владою.
Що насправді відбувається? Тут я поділюся своїми міркуваннями. Влада готується до виборів. Логічно і природно, що влада хоче зберегти свої позиції. Для цього потрібен театр, який відволіче увагу, від якогось ймовірного кандидата, який може десь вирости і на настроях незадоволеного соціуму втрутитися у боротьбу за владу. І не дай Бог, це буде, якийсь харизматичний українець. Ось тут і випливає наш № 2, який не може ні на що претендувати. Йому штучно підіймається рейтинг, щоб відвернути увагу електорату від потенційного, який десь визріває, лідера. За № 2 вишиковується у чергу частина політичних невдах, за яких ніколи ніхто реально не проголосує. Звідси може вийти, що ми отримаємо вибори Президента (у вже відомому форматі Кучма-Симоненко, де буде вибір без вибору).
Тому, що попереду? Вибори, закономірний результат і знову очікування месії. Все просто і все давно за всіх придумано. І буде так до тих пір, поки українці не зрозуміють, хто вони, на якій Землі живуть і що для них насправді Україна. Тому, поки цього не сталося, не хвилюйтеся, не порушуйте Закон, ведіть здоровий спосіб життя і все буде так, як має бути…
