агенція новин

Мартін Поллак про ерозію демократії

Мартін Поллак – відомий австрійський історик і публіцист, працює над дослідженням історії Східної Європи, зокрема Польщі та Галичини. Минулого року в Чернівцях вийшла його книжка “До Галичини”, однак у світі він більш відомий за працями “Цісар Америки” та “Смерть у бункері”. Творчість Мартіна Поллака відзначена низкою премій, зокрема Нагородою “Діалогу”, яку присуджує журі спілки польсько-німецьких неурядових організацій. На врученні нагороди Мартін Поллак виголосив промову, в основу якої лягло занепокоєння наступом радикальних тенденцій на європейську демократію.

У статті наведено найважливіші фрагменти виступу Поллака, повну версію якого надрукував польсько-німецький щомісячник “Dialog” у №122 (04/2017-2018).

“Отже, у моєму Bocksdorf все добре. У мене теж.

Але щойно я зручно примощуся біля мого каміна, у якому nota bene я палю дровами зі Словенії, переважно грабом, мене починають охоплювати сумніви. Чим далі, тим частіше. Чи я маю право бути задоволеним? Чи я собі не нав’язую його? Чи не ховаю голову у пісок, не закриваю очей, не затикаю вух від реальності, яка зовсім не видається такою приязною і рожевою, як би я цього хотів?

Я не маю на увазі тут старості…. Є й інші причини для сумнівів, котрі іноді цілими днями вганяють мене у похмурий настрій, глибоке пригнічення і відчуття безсилля. Це політична ситуація в Австрії, Польщі й усій Європі, а також поза нею, не дозволяє мені сповна втішатися життям у Bocksdorf. Великі надії, які ми пов’язували з історичними змінами і переломом, символом якого став 1989 рік, поступилися місцем протверезінню й навіть глибокому розчаруванню. У цілій Європі і поза нею ми бачимо тепер різкий зріст реакційних, антиліберальних, націоналістичних настроїв, які загрожують здобуткам 1989-го року. Росія Путіна і Америка Трампа відіграють у цьому, не зважаючи на всі знані відмінності, фатальну, піонерську роль. У Східній Європі зерна антилібералізму і націоналізму, а також популізму, що йде з ними нога в ногу, впали на особливо вдячний ґрунт, що можна побачити в Угорщині та Польщі.

І не видно жодних тенденцій до зміни цього тренду, навпаки – ерозія і послаблення ліберальної демократії розвиваються, здається, щораз швидше і радикальніше. Замість “глобального громадянського суспільства” (Мері Калдор) бачимо “глобальний зріст популістських націоналізмів”, як пише у своїй праці на тему ситуації після 1989 року Жак Рупнік, французький політолог, в минулому радник президента Вацлава Гавела. Він констатує можливість їхнього повернення до Центральної Європи, але цього разу у новій “антиліберальній постаті”.

Тоді, коли проєвропейські еліти відступають, антиєвропейські рухи швидко набирають сили, зокрема й у країнах із глибоко закоріненими демократичними традиціями. Звідусіль долинають заклики до влади сильної руки, вимоги сильної держави, сильного лідера, котрий так довго буде ослабляти незручні демократичні інститути, аж поки від них залишиться тільки назва: немов порожні, безсилі оболонки. Путін і Ердоґан показали, як це робиться. І їхні методи знаходять послідовників. Непристойним і геть перверсійним видається те, що Путін знаходить в багатьох європейських країнах палких прихильників, своїх ретельних учнів. Зокрема й у моїй рідній Австрії…

Ерозія демократії посилиться і пришвидшиться за допомогою інших зовнішніх чинників, таких як криза біженців і тероризм, що для власних цілей використовують праві популісти та фундаменталістичні шовіністи, які прагнуть постійно підживлювати недовіру і нові страхи. Недовіру щодо емігрантів і чужих взагалі, щодо тих, які інакше мислять, щодо різних меншин, а також інтелектуалів, особливо ліберальних, щодо ліберальної Європи і нарешті, last but not least – щодо громадянського суспільства у власній країні, яке, на їхню думку, повинно стати недієздатним і маргінальним.

У Росії й Туреччині (якщо залишаємось у Європі) це сталося вже давно, Угорщина вже далеко на цьому шляху. Натомість у Польщі громадянське суспільство, здається, ще не капітулює. Воно не дозволить так легко зіпхнути себе на маргінес. Відвага і рішучість, з якими польське громадянське суспільство щодня виступає на захист ліберальної демократії і її різних інститутів, заслуговують на повагу. Це приклад вартий наслідування. Що призводить до того, що ми, спостерігаючи за подіями ззовні, також несемо відповідальність. Ми повинні запитати у себе, що можемо, що повинні зробити, щоб підтримати наших друзів у Польщі і в Угорщині, щоб активно виявити нашу солідарність з ними.

Тож, що робити? На це питання, звісно ж, немає простої відповіді. У мене також її немає, я знаю лиш одне: нам не можна відмовлятись, не можна боятись і пристосовуватися до цього фатального процесу. В жодному випадку. Не можемо, стинаючи плечами, брати до уваги, що в сусідній країні демонтують демократію (коли прийде наша черга?), що підважується поділ влади в державі. Нам не можна звикати до препарованої згори брехні і ганебних наклепів. І ніколи нам не дозволять звикнути до думки, що “сіра людина”, звичайна сіра людина, як Пьотр Щенсни назвав себе сам, може здійснити в Варшаві публічне самоспалення, щоб у такий спосіб струснути суспільство і схилити його до дії, щоб воно зупинило знищення демократії керівною партією, поки не стане запізно. Остаточного акту протесту, більш радикального, важко собі навіть уявити. До таких відчайдушних вчинків, які є вираженням безсилля, але й неймовірної відваги, нам не можна звикати, цього не можна ні витримати, ні прийняти, ми не можемо їх замовчувати.

Звичка є такою підступною отрутою, яка послаблює думку і деморалізує людей. Коли ми це зрозуміємо, то вже зробимо важливий крок уперед”.

У цьому тексті немає й слова про Україну чи українців, але думаю, що багатьом з нас такий спосіб мислення здається “своїм”, багато хто з нас міг би підписатися під кожним твердженням виступу, в якому фігурує маленьке слово “ми”. Залишається тільки два питання: скільки є в Україні таких “ми”? І чи ці “ми” здатні не тільки вести такий інтелектуальний дискурс, як запропонував Поллак, але й чи здатні спромогтися на згадані ним “дії”?

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня


20.05.2018

Відомий композитор, один з ідеологів формації Nova Opera Роман Григорів розповів про гастролі у США, ГОГОЛЬFEST у Маріуполі, виставу "Гамлет" у підвалі та нову "авіаційну" концепцію цьогорічного фестивалю Porto Franko.

725
18.05.2018
Олена Британська

Архітектурні пам’ятки дарують місту неповторність. Вони є своєрідною візитівкою, його обличчям. Проте сьогодні ми втрачаємо свій архітектурний спадок. Замість краси пам’яток доводиться спостерігати їхній аварійний стан.

1205
16.05.2018
Лілія Горковенко

Як зазначають фахівці, дорожнє полотно мосту потрібно розширити до 14 метрів, щоб було по дві смуги у кожен бік, оскільки в місті збільшився потік транспорту.

1636 1
16.05.2018

Дана історія є ще одним доказом того, що Україна є токсичною для інвесторів, а правоохоронна система, часто, - не гарантом права і захисником справедливості, а ще одним цинічним бандитсько-рекетирським угрупуванням.

1686
13.05.2018
Ростислав Ковтун

Анна Трінчер - зірка українськомовної стрічки "Школа" на телеканалі "1+1", яка стала найпопулярнішим серіалом осінньо-зимового сезону. У серіалі дівчина виконала роль подружки головної героїні Лоли Нати.

1635
11.05.2018
Ростислав Ковтун

Вчиться на документознавця, відвідує вокальну студію, працює моделлю та мріє знятися в кіно. А ще – цілеспрямована, скромна та завжди усміхнена. Це – «Міс Івано-Франківськ 2018» Елеонора Джичка.

5022

Є статистика, яка говорить сама за себе:  монархічні держави, особливою мірою в Європі, є на загал більш благополучними.

201 1

Особливі зусилля для того, щоб "прихопити" львівські замки прикладають свободівці та контрольовані ними ЗМІ – як от телекавальчик НТА, і т.д.

316

З потеплінням приходить сезон фестивалів і презентацій. Простора аудиторія, сім або вісім десятків присутніх. Зустріч з студентами туристичного факультету Прикарпатського національного університету. Під завісу градус офіційності спадає і студенти запитую

436

…У цей день Ісус Христос віддав своє тіло на болісну смерть заради прикладу істинної віри в Господа, відданості й найяскравішого прикладу любові до людей.

310 1
20.05.2018

Жителі Сполучених Штатів Америки розповіли уфологам про підозрілий об'єкт, який днями побачили в небі. У соцмережах користувачі почали сперечатися, стверджуючи, що в небі зафіксували не НЛО а ангела.

331
11.05.2018

Фрімен Дайсон, відомий вчений американського Інституту перспективних досліджень у Нью-Джерсі, створив теорію про те, що позаземні цивілізації можуть бути виявлені завдяки інфрачервоному випромінюванню.

487
06.05.2018

В Інтернеті з'явилося відео, яке нібито підтверджує існування НЛО, передає Ukr.Media. Так, на Місяці уфологи виявили "незвичайний корабель", який видно з-під ґрунту. Доказами поділилися Джордж Грехем і Валентин Дегтярьов. Користувачі мережі та ЗМІ активн

743
11.05.2018

Археологи виявили стародавню скульптуру фараона, і ця знахідка свідчить про те, що описані в Біблії події — чиста правда. Розкопки проводилися на території сучасного Тель-Хацора. У давнину тут стояв велике місто Хацор.

636
23.03.2018

То що, квасолька, гриби, бобові, капуста, бурячок, гарбуз, гречка, рисок і яблучка?

2159
10.05.2018

Вільгельміна Шрідер (1804-1860), знаменита акторка і співачка XIX століття, якраз переступила поріг своєї молодості. Одного дня вона їхала в купе першого класу з Гамбурга до Франкфурта. Розмова стосувалась її. Одна дама говорила, що її голос дуже ослаб і

514
22.05.2018

В бригаді тактичної авіації, що на Прикарпатті, інтенсивно тривають польоти курсантів льотного факультету Харківського Національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Після вильотів під наглядом досвідчених інструкторів, молоді пілоти сам

257
17.05.2018

Музичний хедлайнер #portofranko2018: літак АН-2, ікона світової авіації, вперше в історії усіх фестивалів зазвучить на відкритті в опері “Аерофонія” від NOVA OPERA.

497
17.05.2018

Уже традиційно українці на Всесвітній день вишиванки вдягають вишиті сорочки. Франківчани теж не виняток, бо цілими сім’ями вбираються у національний одяг.

1895 1
17.05.2018

17 травня, Україна святкує День вишиванки. В обласному центрі Прикарпаття навіть пам'ятники святкують.

937