агенція новин

Маріямпільський замок - невідома перлина Прикарпаття

Замок Яблоновських у Маріямполі побудований у 1692 році.

Його побудував польський коронний гетьман Станіслав Ян Яблоновський. Його син і онук частково перебудували і відреставрували фортецю. Колись на місці родового замку в ХІІ–ХV століттях розташовувалося давньоруське поселення Чортопіль. Фортеця займала територію розміром 200 на 150 метрів. Товщина стін сягала 2–3 метрів.

Замково-палацовий об'єкт у с. Маріамполь розташований на Замковій горі на висоті в межах 240–246 м, що на кілька метрів вище загального рівня поселення, в урочищі Цегельня на стрімкому лівому березі Дністра. Навколишня територія є частиною Галицько-Букачівської улоговини, яка займає розширену частину долини р. Дністра, а її абсолютні висоти коливаються від 200 до 250 м. Зазначена улоговина в цій місцевості являє собою надзвичайно терасовану руслом Дністра рівнину з акумулятивно-рівнинним типом рельєфу. А тому геоморфологічні характеристики локалізації замку цілком можна зарахувати до одних із найбільш атрактивних серед інших подібних пам’яток області. Гідрологічною домінантою розміщення Маріямпільського замку є р. Дністер, що протікає в південно-західній околиці пам’ятки й завдяки значному вигину сформувала річковий острів. Долина Дністра тут неширока, звивиста, заплава розчленована багатьма протоками-рукавами та старицями, багата на мальовничі заповідні опільські краєвиди, а течія повільна, що загалом є сприятливим фактором для розвитку водних та екологічних видів туризму. Крім того, біля підніжжя Замкової гори розташовується унікальне джерело, вода з якого місцевим населенням вважається цілющою, оскільки допомагає людям лікувати передусім очні та головні хвороби, що було офіційно підтверджено дослідженнями польських науковців, які провели фізико-хімічний аналіз цієї води.

Замковий комплекс, а також стариці Дністра, що неподалік замку, знаходяться в територіальних межах Галицького національного природного парку. Особливим природоохоронним об’єктом парку є старий дуб, який росте на замковому подвір’ї уже понад 600 років, що автоматично робить його старшим за замок. Дерево має значні природні габарити: висота – 25 м, обхват – 6,24 м. Історики встановили, що в липні 1920 р. під дубом відпочивав С. Петлюра, війська якого в цей період вели бойові дії в регіоні. А у 2012 р. депутати Івано-Франківської обласної ради ухвалили рішення про надання дереву статусу ботанічної пам’ятки природи місцевого значення та зарахували "Дуб Симона Петлюри" до складу природно-заповідного фонду області.

Маріямпільський замок є єдиною пам’яткою замкової архітектури Івано-Франківської обл., на призамковій території якої розміщений збережений об’єкт садово-паркового будівництва. На сьогоднішній день це найстаріший дендрологічний парк на Прикарпатті, що був закладений ще у 1690 р. одночасно зі спорудженням замку, на східній околиці споруди. Формуючою композиційною віссю об’єкта, за задумом проектантів, стала липова алея, яка, до слова, дуже постраждала у 1919 р., коли внаслідок варварських дій військовослужбовців було вирубано значну частину старих дерев.

У 2008 р. рішенням Івано-Франківської обласної ради дендропарк був віднесений до пам’яток природи місцевого значення, а загальна площа частково ревіталізованого об’єкта становила 2,26 га. Природну структуру парку, окрім лип, формують також й інші види дерев, серед яких: береза, гінкго дволопатеве, дуб, каштан, кипарисовик, клен, смерека, туя, тюльпанове дерево, ялівець, ясен тощо.

Як вважає дослідник І. Драбчук, прототип оборонної споруди на Замковій горі існував ще у ХІІ – ХІІІ ст., що підтверджується знахідками археологів з давньоруського укріпленого городища. Проте найнижча хронологічна глибина сучасної  пам’ятки датується 1691 р., коли вона була збудована на місці стародавньої сторожової вежі за наказом польського коронного гетьмана, який у цей період був власником містечка Маріямпіль. А рештки палацової споруди комплексу, що знаходяться на внутрішньому замковому подвір’ї біля головної в’їзної вежі, належать до 30 – 50-х рр. XVIII ст.

Аналіз стану збереженості ключових елементів Маріямпільського замку-палацу показав, що від автентичної оборонної споруди кінця XVII – початку XVIII ст., коли комплекс був споруджений за всіма правилами тогочасного фортифікаційного мистецтва: у формі неправильного прямокутника в плані з чотирма бастіонами різної конфігурації, одним напівбастіоном та двома в’їзними брамами з підйомними мостами, оточений ровами з південного та південно-східного боків і неприступними схилами Дністра, товщиною та висотою стін – відповідно 2-3 та 4-5 м тощо. На сьогоднішній день, на жаль, збереглося мало функціональних деталей. Власне до таких належать: головна в’їзна брама, арковий вихід у парк, залишки трьох бастіонів, фрагменти східної оборонної стіни з частиною оборонного рову, окремі елементи північних оборонних мурів із рештками палацових підвальних приміщень, а також південної стіни твердині, яка майже повністю осунулася по схилу до Дністра.

До слова, масштабна докорінна реставрація вищезгаданого палацу в 20-х рр. ХІХ ст. призвела до втрати більшості стильових ознак замкового комплексу, оскільки основним будівельним матеріалом стали камінь та цегла з мурів. Сам палац також був зруйнований у період Першої світової війни. Таким чином, загальний рівень фізичної збереженості замкової пам’ятки в Маріямполі можна визначити як незадовільний, зі збереженням лише поодиноких елементів.

Замкова споруда в Маріямполі, збудована на основі використання місцевого бутового вапняку та облицювання типовою для XVII ст. червоною цеглою, була фортифікаційним витвором французької школи замкового будівельного мистецтва XVII-XVIII ст., у простоті та лаконізмі архітектурних форм якого яскраво виражений пізній відгомін архітектури ренесансу з вдалим поєднанням окремих стильових ознак бароко. На жаль, сучасники не можуть осмислити в повному обсязі естетико-стильову унікальність пам’ятки, оскільки до сьогоднішніх днів дійшли лише поодинокі архітектурно-стильові елементи зазначеного об’єкта замкової архітектури.

0342.ua

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня


25.04.2019 1245
Коментарі ()

Çàãðóçêà...

15.02.2020
Марія Лутчин

"Nissan Leaf" створив своєрідний феномен серед електромобілів в Україні. Сьогодні цей автомобіль є одним із найпоширеніших і найулюбленіших електрокарів серед українських водіїв.

154
11.02.2020

За підсумками попередніх сесій прикарпатські мажоритарники 93 рази виступали ініціаторами законотворчих ініціатив – 87 разів були ініціаторами законопроєктів, а 6 разів – ініціаторами проєктів Постанов.

4462
10.02.2020
Люся Грибик

Нещодавно Прикарпаття сколихнула новина про смерть 18-річної студентки від анорексії. Дівчина займалась сироїдінням, аж поки вага не знизилася до критичного рівня. Врятувати її не вдалось...

955
09.02.2020
Ростислав Ковтун

У Франківську люди намагаються завадити повторному продажу своїх недобудованих квартир та сподіваються на закон.

13733 5
02.02.2020
Марія Лутчин

Фіртка розпочинає серію матеріалів про комунальні підприємства Івано-Франківська. До Вашої уваги інтерв'ю з очільницею КП "Центр розвитку міста та рекреації" Русланою Василюк.

1947 1
31.01.2020
Олена Британська

Щотижня патрульна поліції Івано-Франківської області опрацьовує декілька сотень звернень. Тільки за минулий рік патрульні отримали майже 50 тисяч викликів.

2949

Інформація насправді ніколи не була зброєю, як не дивно — здебільшого вона заважає.

220

Напевно, усі знають, що у наш часте, що ми звикли називати “політикою”, має кілька рівнів. 

618

У вересні 2018 року до першого класу вступили діти, які навчатимуться впродовж 12 років за Концепцією Нової української школи.

987 1

"Міліція – з народом!" Оk, а поліцаї? Чому в однім випадку – силу впевнено застосували, а в іншому – лиш глядачами висТУПАли?

1311
11.02.2020

Хто такі мольфари, чим вони займаються та чи справді володіють надприродними силами.

3040 1
26.01.2020

Посадковий апарат "Чан'е-4" і ровер "Юйту-2" надіслали нові знімки, отримані на поверхні зворотної сторони Місяця.

1334
01.01.2020

У 2020 році Україну чекають дуже серйозні зміни. Зокрема, значні зміни кадрів будуть у колі президента та на політичній арені.

4015 2
08.02.2020

Сім'я Гюрджян з Лисичанська виховує 10 прийомних дітей.

631
28.01.2020

Сьогодні місцевим жителям та гостям Івано-Франківська вже звично, що Архікатедральний і Митрополичий собор Воскресіння Христового, або як у народі просто кажуть «катедра»...

1341
11.02.2020

Одного разу почалася сильна злива. Всі діти прибігли додому, але наймолодшої доньки не було.

354
15.02.2020

У суботу, 8 лютого, близькі попрощалися із 20-річним Тарасом Ковалем. Майбутній стоматолог поїхав на навчання в Івано-Франківськ, але його тіло виявили у Києві. У рідному селі кажуть про вбивство, а в поліції вважають, що юнак наклав на себе руки. Причо

10864
15.02.2020

Унікальні та незвідані, неповторні та заворожуючі, мальовничі та неперевершені, привабливі та лякаючі.

660
14.02.2020

Молоді франківці оригінально привітали закоханих зі святом - записали веселе кавер-відео на пісню "Холодок".

6432
12.02.2020

Чим саме труять собак ветеринари, наразі, не кажуть. Та судячи зі збігів у історіях хвороби, припускають, що це зроблено навмисно.

1161