Маат - давньоєгипетська богиня, що персоніфікує Істину, Справедливість, Вселенську Гармонію, божественне встановлення та етичну норму. (Якраз все те, що сьогодні в дефіциті).
Маат зображалася у вигляді сидячої жінки зі страусовим пером на голові, іноді крилатої; також могла зображатися лише за допомогою свого атрибута - пера або плоского піщаного предвічного пагорба зі скошеною однією стороною, на якому вона часто сидить, і який може зображуватися під стопами і престолами багатьох інших богів. У деяких текстах богиня виступає як дружина Птаха, Тота.
На космічному рівні Маат символізувала собою Великий Божественний Порядок і Закон, дарований всесвіту Богом-творцем під час створення світу, згідно з яким змінюють один одного пори року, рухаються в небесах зірки і планети, існують і взаємодіють боги і люди. Уявлення про Маат є віссю всіх уявлень древніх єгиптян про всесвіт і етичні основи їх світогляду. Згідно з традицією, як і інші боги, крилата Маат в початкові часи перебувала серед людей, гріховна сутність яких змусила її піти за своїм батьком Ра на небеса.
Принцип Маат включає в себе як правильність і закономірність розвитку всесвіту, так і згуртованість суспільства, а також, що особливо важливо, відповідальність царя і простого смертного за свої вчинки. Встановлений богом на землі, цар підтримує Маат і за допомогою ритуалів, переможних воєн і особистого благочестя знищує Ісефет - брехню, хаос, руйнування. Підносячи під час щоденного богослужіння у храмі до лику божества статуетку Маат, дочки сонця увінчану страусовим пером, цар знову з конкретного володаря ставав втіленням самого принципу царственості, акумулюючи досвід численних предків і створюючи основу для життя своїх наступників.
Статуетка Маат втілювала в собі принцип локальної гармонії, цар тим самим відновлює космічну гармонію, бо «серце богині Маат полюбило його, і вона підноситься до богів у вічності», возз'єднаються локальний і вселенський світопорядок, небо і земля, проголошуючи нове торжество порядку у всесвіті над початковим хаосом. Незважаючи на те, що зображення Маат збереглися практично у всіх єгипетських храмах, її культу були присвячені лише кілька маленьких святилищ, одне з яких розташовувалося неподалік від святилища Монту в Карнаці, а інше - на західному березі Нілу в Фівах.
Культ Маат засвідчений ще з епохи Стародавнього царства; в Новому царстві богиня шанувалася як дочка сонячного божества. Навіть Ехнатон, основи релігійної реформи якого пізніше вважалися протилежністю Маат, в ранніх текстах гробниці візиря Рамосі у Фівах, названий «той, що живе згідно Маат»..
Титул «жрець Маат» носив чаті - великий візир, який одночасно був верховним суддею і носив золотий образ богині на грудях на знак свого особливого статусу. Маат є однією з найважливіших дійових осіб Псіхостасіі, або загробного суду, під час якої її статуетка або емблема - страусине перо є противагою серця померлого на великих вагах, встановлених перед престолом Осіріса; крім того, її зображення часто завершує і самі ваги. Навіть сам зал, в якому визначалася міра гріхів серця померлого, називався «Чертогом Двох Істин (Маат)».
На підтримку Маат були спрямовані багато ритуалів, зображення яких збереглися на стінах святилищ: починаючи від зображень царя, який забиває булавою іноземців і встановлює тим самим світопорядок і до рельєфів, на яких фараон разом з богами полює з сіткою на болотних птахів, які з криком вилітають із заростей тростини. Болотні птиці в даному випадку символізують ворогів бога; піймавши птахів хаосу, цар приносить їх у жертву богам, стверджуючи Маат.
Ім'я богині входило у велике число теофорних імен, популярних у всі епохи існування давньоєгипетської цивілізації. У багатьох царських церемоніальних написах говориться про встановлення або відновлення Маат як про найвище благо, скоєне царем: «Знову звів я зруйновані пам'ятки у вічності і безкінченності, знищив брехню по всій країні. Затвердив я Істину і брехню зробив для землі гидотою, так як це було на початку часів...» (з тексту «Стели Реставрації» Тутанхамона).
Принципи Маат
42 негативних визнання (папірус Ані):
Я не чинив гріха.
Я не чинив грабіж із застосуванням насильства.
Я не крав.
Я не вбивав чоловіків і жінок.
Я не крав зерно.
Я не викрадав приношення.
Я не крав майно бога.
Я не брехав.
Я не захоплювався їжею.
Я не виголошував прокляття.
Я не чинив перелюбу.
Я не лежав із чоловіками.
Я не змусив нікого плакати.
Я не їв серця [тобто я не засмучувався марно, або не відчував докорів сумління].
Я не нападав на будь-яку людину.
Я не людина обману.
Я не крав з оброблюваних земель.
Я не був шпигуном.
Я не обмовив людини.
Я не був сердитий без поважної причини.
Я не розбещував дружину будь-якого чоловіка.
Я не забруднював себе.
Я не тероризував.
Я не переступив [Закон].
Я не був розгніваний.
Я не закрив вуха від слів правди.
Я не ображав.
Я не людина насильства.
Я не сіяв ворожнечу.
Я не діяв (або судив) із зайвою поспішністю.
Я не влазив у питання.
Я не множив свої слова в розмові.
Я нікого не образив, я не зробив зла.
Я не працював у чаклунстві проти царя.
Я ніколи не зупиняв [потоки] води.
Я ніколи не підвищував голос (говорив в гніві).
Я не проклинав його (або зневажив) Бога.
Я не виступав із зарозумілістю.
Я не вкрав хліб богів.
Я не відносив торти Кенфу від духів померлих.
Я не вирвав хліб у дитини, і не ставився з презирством до Бога мого міста.
Я не вбив великої рогатої худоби, що належить Богу.
(Накопано в інтернеті)
