Любомир Гузар: моральне життя суспільства – це головна проблема для нашої країни сьогодні

 

/data/blog/53641/58f4a1b146c6e00fb2e22dfb3daab244.jpg

 

У ці складні для незалежної України дні ми як ніколи долучаємося до творення своєї держави. Кожна людина, можливо, навіть не усвідомлюючи цього, своїми вчинками, словами, реакціями розкриває свої досі приховані автентичність, прагнення та наміри. І часом те, що відкривається, виявляється не дуже приємним. Що є причиною цих неприємностей? Про це йдеться в продовженні розмови "КВ" із Блаженнішим Любомиром, кардиналом Гузаром.

Чим насправді є свобода і незалежність із християнського погляду?

Свобода – це можливість робити добро. Ми люди, і ми вільні. А це значить, що ми маємо право робити добро. Звичайно, ми можемо помилятися, але основний сенс свободи – людина не має права чинити зло. Натомість незалежність – це свобода від зовнішніх впливів. Незалежність – це не сваволя. Незалежність – це політичне поняття. Отже, у наші часи цілій державі, цілому народу випала нагода діяти задля власного блага. І відтепер людина просто зобов’язана бути творчою, патріотичною, свідомим християнином – громадянином своєї держави.

Чи багато в Україні таких людей, які розуміють, у чому полягає їхня людяність, їхнє християнство?

Ні, не багато. Я думаю, що Україна ще є проблемною державою. Радянська система виховувала так, щоб людина не усвідомлювала себе Божим творінням, а була "творінням держави". Тобто "совєтська людина" мала бути іграшкою, знаряддям у руках партії, номенклатури – і задля цього в ній свідомо формували певні якості. По-перше, тоталітарна система виховувала в людині поняття недовіри. Щоб ми одне одному навіть у родині не вірили. Чому? Бо як люди починають одне одному довіряти, то можуть створити контрреволюційну організацію. Якщо ж ніхто нікому не довіряє, тоді немає небезпеки. По-друге, у стосунках між людьми було багато брехні. По-третє, у людей був брак відповідальності, люди боялися брати на себе відповідальність. Як хтось показував, що він відповідальний, то його відразу підозрювали. Бо така людина може когось іншого попровадити. Комуністичний режим хотів людей цілковито перемінити, позбавити моральних принципів, починаючи від віри в Бога. Як наслідок – незважаючи на те, що люди не перестали вірити в Бога, вони все ж таки перестали жити згідно з Божими законами, тому що не були до цього призвичаєні.

Тобто в людях витравлювали те, що робило їх людьми?

Так, радянське суспільство робило з людей "ніщо". Коли ми ставали "кимсь"? Коли держава нас визнавала: давала нам медаль, відзначала нас. І це була шалена гонитва за медалями, за відзнаками, за титулами (заслужений, народний тощо). Чому? Бо то була легітимація: якщо держава назвала когось заслуженим, то він є кимсь. А хто його таким зробив? Держава – визнала його. Одне слово, чолове поняття тих часів – держава керує всім, а не Бог; держава посідає місце Бога як Творця і творителя закону.

І от тепер маємо проблему. Люди, які виросли в такій комуністичній атмосфері, не цілковито позбулися, так би сказати, нормальної людської поведінки. Проте якщо людина жила в радянському "раю" 40 років, а потім раптом прийшла інша система з іншими моральними якостями, то людина не може вже змінитися. Бо вона виростала в цьому. Таким людям дуже важко. І тому вони не вірять одне одному. Люди не люблять відкриватися одне перед одним. Крадуть, брешуть, не довіряють, бо так вони виховувалися.

Але треба пам’ятати, що й Церква в певний спосіб також зазнавала поганого впливу. Тому саме Церква мусить надзвичайно інтенсивно працювати над тим, щоб ті, хто вважає себе її членами, справді поводилися по-Божому, тобто не лише ходили в неділю на Службу Божу, а й намагалися жити по-християнськи протягом усього тижня. Моральне життя суспільства – це головна проблема для нашої країни сьогодні. Ми мусимо дуже інтенсивно працювати в цьому напрямку.

 

Християнський портал КІРІОС


10.06.2014 3125 0
Коментарі (0)

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1274
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

748
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1230
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2462 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3547
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2976 2

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

216

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

833

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

1019
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

4977
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10367 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8844
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

638
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

857
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1142
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

925
17.07.2026

Тарас Прохасько — письменник, інтелектуал та лауреат Шевченківської премії, один із провідних представників «Станіславського феномену».

3056 3
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1160
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1548
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1486
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1711