Чим різниться дія та діяльність є очевидним, але зрештою дії-діяльності сягають своєї деактуалізації. Суб'єкт катастрофічно помер, відповідно й предмети та об'єкти, що ж тоді залишиться? Імовірно якась прозора автопрограма: виходу із цинічного капіталізму немає, як і Мертвої системи знаків.
Хоча можна вийти - методом подвійної дії. Скажімо, подвійним запереченням (Жижек) можно диструктуювати будь-який феномен, або ж подвійна міфологізація - також ламає міфологему (Р. Барт). Заперечення найбільш ефективна метода, як метод протилежного в науковому дискурсі. В теперішньому просторі мертвих знаків, які формують біполярні ефірні конструкції, які просто фіксують означене без того , що є означеним призведе до втрати суті, якої зрештою ніколи не було.
А що ж було? Була акумуляція ресурсу для провладних фобій, була ілюзія вторинного неістиного, бо істинне страшне, як Суверен Батая, але страх є найкращим ліком... Тому зараз можно впевнено зануритись в себе і зрозуміти, що світ скидає штучну метафору та подвійні метаморфози. Залишиться лишень потреба безсмертя: жерці й кастові агенти зможуть реплікувати себе клонами й забезпечити себе власним архівом чи центром із фізичним своїм реплікаційним его.
А для чого вічне життя, як вічна мука? Життя має сенс лишень в цікавості, знання отримується справжнє лишень в подорожах( Карти Дельоза) -ну от ти вже обійшов увесь світ. Ти вже полетів на інші планети й на інших планетах є архіви твоїх органів - і ти знову бог і тобі знову сумно. Бо так прекрасно бути дитиною й робити помилки в зрілості, потім жити маренням й любити батьків - хоча ні, ось тобі безсмертя і ти сам вже мертвий знак серед усіх знаків-симулякрів і мережевих смертей та воскресіння.... так чого ж ти хочеш , боже створіння.
Ти вже уподобався богові, ти вже відтворив сотні своїх богів та релігій, ти вже отримав усі премії та гранти - де ти усюди був лишень наслідком випадкової симпатії; ти вже породив дітей, був їхнім заручником та вчасно уник полону в нових мандрах. Зупинись, люде - нічого вже не роби, не сотвори й не деконструюй, нічого вже - хоча ні , можливо щось веселе, на штиб якогось трансцендентного анекдоту від шаману в глибокому трансі.
Чого ти хочеш, люде, адже слово ніколи не буде буттям, адже образ лишень втіха доя очної лінзи, а підсвідомість твоя відцифрована десь на іншій планеті - а ти вже любив і був усім - і голою мавпою й майянським богом й відчув екстаз в крові й помирав на війнах за правду й мертвий знак.
Зупинись і нічого не роби - просто насолодись навколишнім чудом. І люби жінку, бо жінка є прообразом Матері-природи: вона не любить магію раціо й вона не призводить до війн й Освенціму. І ми живемо завдяки жінкам, і її краса міфотворить буття, і вона, як мати-природа нас береже від самознищення... доказом буття залишиться квітуча природа й сонячна теплотінь... людина, яка буде марити моделями "бог-людина", " живий-реплікант" приречена на самотню безвихідь.....
