Ігор Юрченко: Навіть були випадки, коли перед матчем, до нас підходили представники команд та просили… багато їм не бити

Продовження інтерв'ю з одним із творців  визначної перемоги прикарпатського футболу в новітній історії українського футболу, що мала місце 25 років тому,  на той момент граючим тренером ФК «Прикарпаття»  -   Ігорем Юрченком.


Першої поразки команда зазнала у  вересні, в сьомому турі, що припав  на  домашній  матч із хмельницьким «Норд-Ам-Поділля»?

Бувають такі матчі, коли ти у всіх компонентах гри  переграєш свого опонента на полі,  але не можеш  його перемогти,  не забивши свої  обов'язкові м'ячі. Саме такий випадок припав на матч із командою із Хмельницька.   Мабуть, однин  із кращих своїх матчів  провів того дня їх воротар Ігор Шуховцев, який  творив  просто дива у воротах. 

«Завдяки» йому ми не змогли навіть здобути нічиєї, пропустивши у другому таймі дві контратаки від гостей та не забивши пенальті,  за три хвилини до завершення матчу, при рахунку  - 1:2.  Ця поразка стала для «Прикарпаття» тоді єдиною у тому сезоні в домашніх матчах. (примітка -  в сезоні 1993/1994рр.   команда в домашніх матчах втратила лише  3  очки, перевершивши  командні  рекорди 1972, 1987 та 1991 років, коли втрачених очок було - 5).

У тому сезоні,  саме на вересень місяць припав певний спад у нашій  грі. Нам вкрай важко вдались виїзні матчі  в Олександрії та  Полтаві. Там ми зазнали мінімальних поразок.

Але головне завдання на перше коло, яке було поставлене керівництвом, на зимову перерву посідати місце  не нижче другого місця, було виконано?

Саме так. Завдяки перемогам у шести поспіль матчам, ми після першого кола посідали другу сходинку у турнірній таблиці, поступаючись лідеру, черкаському «Дніпру» одним заліковим пунктом.

Вважаю, що зимову перерву нам вдалось використати продуктивно як в плані належної  підготовки команди, так і поповнення складу новими гравцями. В команду були запрошенні В. Ковалюк та А. Редушко, Д. Мазур та П. Іричук та ряд молодих вихованців місцевого футболу.

В другому колі, саме це, мабуть, стало запорукою успіху по завершенню сезону?

На той час, нам вдалось досягти унікального досягнення, що на той час став національним футбольним рекордом. «Прикарпаття»  протягом 16 матчів поспіль здобувала перемоги.  На початку другого кола,  коли ми вперше посіли першу сходинку, жодній команді в наступному  не судилось нас змістити з неї.

Крім 16 перемог поспіль, команда спромоглась досягти ще ряду унікальних рекордів?

Це питання, мабуть до футбольних статистів. Але точно пам'ятаю, що в тому сезоні,  ми у всіх домашніх матчах забивали своїм суперникам. У команди була найкраща результативність серед  усіх команд першої ліги та різниця забитих та пропущених м'ячів. одинадцять гравців команди відзначались забитими м'ячами, з них четверо – С. Турянський, М. Юрченко, Р. Григорчук та П. Іричук забили десять та більше м'ячів.

 А що було найважче у тому сезоні?

Мабуть, це переїзди між містами. Тоді всі команди грали так званні спарені тури. Два матчі дома два на виїзді.  Їздили автобусом по далеко не кращих дорогах. Бувало таке, що дорога забирала майже добу.

 А суддівство, яке постійно критикують у нашому футболі, не заважало на той час?

Навіть не можу пригадати. Бували помилки, але щоб вони вплинули на остаточний результат, то мабуть ні.  Не буду голослівним, але на той час гра нашої команди  не давала жодного приводу, щоб будь-який арбітр наважився на якісь погані вчинки, типу «загнати»  чи «вбити», як це інколи буває у нашому футболі.

Були випадки, коли перед матчем, до нас підходили представники команд та просили… багато їм не бити (із посмішкою).

«Прикарпаття» тоді було справжнім лідером першої ліги, яке не тільки боялись, у спортивному розумінні, але й поважали, як команду. 

Траплялись й прикрі моменти. Так,  приїхали ми в Очаків, на матч із «Артанією». А там футбольне  поле, просто  перерите. Ми просимо перенести матч на інший стадіон, а нам відповідають, що лише таке є поле, інших не має. Мусите грати. Ми виходимо та перемагаємо «Артанію» - 4:0.

На той момент, що собою представляв футбольний клуб «Прикарпаття»?

Вважаю, що керівництво клубу тоді було на правильному шляху. В команді робились правильні кроки, які дозволяли їй розвиватись та рухатись вперед. У «Прикарпаття» була своя  тренувальна  база, був свій автобус, клубний офіс в центральній частині міста,  і найголовніше свій вболівальник, який із задоволенням ходив на наші матчі. У нас на той час була найбільша відвідуваність. Це я рахую є вагомим показником.

Думаю, у фінансовому плані «Прикарпаття» на той час було міцним середняком українського футболу. На той час у команди були спонсори та партнери, які суттєво допомагали досягати поставлених завдань та цілей. Слід також відзначити, що керівництву команди вдавались  проводити вдалі трансфери гравців.

Ігорю Миколайовичу, на Вашу думку, коли  можливе повторення успіху сезону 1993/1994 рр. команди Івано-Франківська, коли команда  знову зможе досягти визначного успіху у першій лізі та здобути право  виступати у найвищому дивізіоні українського футболу?

Я ж не  Вольф Мессінг (із посмішкою). На це питання думаю ніхто не може дати відповіді. Однозначно, є позитив, що повернувся професіональний футбол до міста.   

Постає інше питання, що робиться для того щоб йти далі? Наскільки відомо, наразі команда, за три роки свого існування, так і не має елементарного. Ні клубного автобуса, ні відповідної клубної бази, ні належних умов для проведення тренувань. Як відомо,  за три роки існування команди, безпосередньо  керівництвом команди  так і не було залучено бодай жодного спонсора, який би реально допомагав у розвитку та становленні  команди.   Постійна надія на те, що хтось дасть  бюджетні кошти – це шлях в нікуди. Як це не прикро,  але сумні реалії сучасного футболу.

До того ж, у нас існує велика проблема із підготовкою юних  футболістів. Рахую та система підготовки, яка діє останніми десятиліттями,  себе повністю дискредитувала.

Завжди, в  різні  роки до численних  юнацькі та молодіжні збірні (Української РСР, СРСР та України) із нашого краю потрапляли вихованці місцевого футболу.  Коли востаннє  хтось  потрапляв  до тих команд із нашого краю? Думаю, що останні десять років, точно ніхто не потрапляв.

Рахую це є вагомим показником, як і те, що  після завершення навчання у футбольній школі, скільки її вихованців реально продовжать кар'єру футболіста у професіональному клубі.  Наразі цього не тільки в місті, але й в області не має, в порівняні з іншими містами та областями, в тому числі західного регіону.

Талановиті  діти, які зможуть в наступному  зможуть стати  вправними футболістами, завжди були в нашому краї, так і в Україні. Доказом цьому сміливо може слугувати перемога юнацької збірної команди України на чемпіонаті Світу, що не давно завершився у Польщі.


15.07.2019 4618
Коментарі ()

26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

555
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

1733 6
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

1085 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

521
24.02.2024
Вікторія Матіїв

Спроби створити музей у Долині виникали ще у 60-х роках. Проте тільки 23 грудня 1997 року Долинська районна рада прийняла остаточне рішення щодо нього. Журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою закладу Ксенею Циганюк. 

6866 61
01.02.2024
Вікторія Косович

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.  

11320 6

Піст – невід’ємна частина християнського  життя, встановлена Богом.

297

Друзі путіна зустрілись у резиденції рудого Донні у Флориді, де обговорили план путіна по капітуляції України, і після цієї поїздки Орбан розкрив – як за 24 год Трамп планує припинити війну.

1026

Чим ближче до виборів в США, тим більше трампісти вдаються до маніпуляцій у своїй пропаганді. У контексті України вони, переставивши все з ніг на голову, намагаються переконувати, ніби це демократи, а не республіканці, заблокували допомогу Україні.

1084

Кожен із нас не раз потрапляв у ситуацію, коли ми замислювались давати, чи ні милостиню людині, яка звертається про допомогу біля церкви, на вулиці чи в інших громадських місцях.  

1074
24.03.2024

Нутриціологиня пояснила, чому не можна забороняти собі фастфуд та солодощі. А також порадила, як їх вписати у свій раціон.

232
18.03.2024

Сьогодні, 18 березня 2024 року, в УГКЦ в Україні розпочинається період Великого посту. Пригадуємо канони партикулярного права УГКЦ, в яких ідеться про те, коли і як треба постити.  

1043
12.03.2024

Популярний дієтолог Майкл Мослі назвав п'ять груп продуктів, які варто включити до свого раціону для схуднення.

808
26.03.2024

Йдеться про зміни в молитвах «Вірую» («Символ віри»), «Царю Небесний» та митаревій молитві.

661
25.03.2024

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

629
21.03.2024

Релігійна громада отримала всі дозвільні документи та незабаром розпочне будівництво поруч з Садовим товариством та міським озером.

2905
15.03.2024

Отець каже: виконайте заповідь Божу – вшануйте свято Боже молитвою у храмі, а житейське на цей день відкладіть.

4404
25.03.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

18401
26.03.2024

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за привласнення державних функцій.   

251
22.03.2024

На початку лютого 2024 року замість Валерія Залужного Збройні сили України очолив Олександр Сирський, який до цього командував Сухопутними військами.  

322
17.03.2024

Продовжує зменшуватися кількість тих, хто вважає, що держава виконує свої зобов'язання перед ветеранами російсько-української війни.  

631
12.03.2024

Президент Володимир Зеленський 7 березня погодив кандидатуру ексголовнокомандувача Збройних Сил Валерія Залужного на посаду посла України у Великій Британії.   

732