Великий князь київський Святослав Ігорович, керманич Русі, який свого часу проводив активну зовнішню політику, спрямовану на становлення та розбудову власної держави, 965 року послав хозарському кагану своє знамените історичне попередження «Іду на ви!» (тобто «Я йду на вас!»).
Відтоді минуло понад тисячу літ, сповнених тріумфу і трагедії. Тепер ми вкотре розпочали свою ходу і знову зупинилися на початку шляху. Боротьба ведеться за все, що уособлює нашу ідентичність, а майбутнє не відоме. Та, на превеликий жаль, кожен веде цю боротьбу здебільшого тільки в межах свого світогляду та світосприйняття. З цього й випливає: яка боротьба – такі й результати. Можна стверджувати: нині не існує вагомого об’єднавчого чинника, який призвів би до згуртування суспільства. Небажання прилучитися до чогось одного справжнього (величного) або одного сильного (харизматичного) лідера створює передумови для розрізнення і згасання надії про велику державу Україна.
Майже кожен вважає себе мудрішим за іншого і возносить себе на п’єдестал. Тільки окремі можуть затиснути в собі це непереборне бажання і уміють побачити провідником іншого. Можливо, це не завжди правильно, але те, що ви спроможні відкрити очі і роздивитися довкола, ставить вас в один ряд з мислячими людьми.
Можливо, ви той, за ким люди готові іти? З одного боку, ви в цьому глибоко переконані, і це заволоділо вашою свідомістю. З іншого – чи готові ви вибрати інший шлях – шлях служіння? Ми знаємо, що: «Кожна душа приходить в цей світ себе реалізувати, а не жертвувати собою заради іншого». Але ми й не повинні забувати: «Де два українці, там три гетьмани». І чим це закінчується? Руїною! Тому, допоки ми не перестанемо займатися поборенням один одного і не навчимося жертовності й служінню, доти ми не збудуємо насправді щось Велике. Це стосується не тільки тих, хто жертвує собою і прирікає себе на служіння, але й того, для кого це служіння передбачене.
«Служити – шляхетно, прислужуватися – гидко», – ось девіз заради великої мети. І перше, що ми повинні зробити – навчитись один одного чути, даліпочати однаково думати, а згодом... і однаково діяти! Шлях служіння не означає, що у нас не може бути учнів та послідовників. Служіння великій меті означає сформувати стабільну, ієрархічно-систематизовану когорту, яка стане найяскравішим променем у великому потоці світла.
“ІДУ НА ВИ” – це спроба тверезого усвідомлення нашого сьогодення, що має стати висхідною точкою для побудови майбутнього, в якому ми і наші нащадки повинні жити. Це узагальнення і систематизація окремих бачень та думок української та світової спільноти для пошуку власної ідентичності, що набула трансформації і переродилися, з метою закріпити істинне там, де його справжнє місце.
Настав час написати власний кодекс – кодекс, який має відобразити наші чесноти та філософію, яку ми сповідуємо. Тільки нам до снаги усвідомити, якою ми хочемо бачити власну націю та своє місце в ній.
Василь Даниш
фінансист, управлінець
P.S. Презентація книги "ІДУ НА ВИ" відбудеться у вівторок, 25 березня, 2014р о 18.00 в книгарні "Є".
