Як працюють та кого приймають хостели Івано-Франківська

В обласному центрі Прикарпаття розвивається новий вид готельного бізнесу – хостели. Формат закладів направлений на залучення бюджетного туриста, що готовий жити в спільних кімнатах поруч з іншими постояльцями, самостійно готувати їжу на спільній кухні та користуватися загальним санвузлом.

Хостельні номери без особливих зручностей, зате за низькою ціною, уже потіснили з ринку кімнати відпочинку на вокзальних станціях. Їх вартість практично однакова, але в хостелах куди затишніше. «Західний кур’єр» дізнавався, чи можуть вони незабаром переманити відвідувачів і з класичних готелів, та чим, крім низької ціни, приваблює проживання в закладах такого формату, інформує Фіртка.

Як розповіла начальниця відділу міжнародних зв’язків, туризму та промоції міста МВК Уляна Басараб-Ганчак, сьогодні в Івано-Франківську працюють 9 хостелів, ще кілька планують відритися ближче до початку травневих свят.

У 2017-му хостелів у місті було у два рази менше. Поштовхом до зародження цього виду готельного бізнесу у нашому місті стало Євро-2012. Івано-Франківськ масово населили вболівальники через переповненість львівських готелів. Правда, багато хостелів закрились разом із закінченням напливу туристів. Почали з’являтися нові…Словом, ринок «зарухався».

Відтоді і обізнаність людей про специфіку роботи хостелів, і їх число в Івано-Франківську зростає. А це означає, що наше місто здобуває популярність в туриста не лише «буковелівського» напрямку.

«Головна особливість хостелів – прекрасна цінова політика, 100-150 гривень за добу, навіть при умові розташування в центрі міста. Це дає можливість туристам суттєво зекономити на перебуванні. – каже Уляна Басараб-Ганчак. – Ціна найдешевшого готельного номера в центрі, для порівняння, 600 гривень».

Звісно, хостел не готель. Тут постояльці живуть в загальних кімнатах, де є кілька ліжок від 2-х до 6-ти. При цьому кожен турист може розраховувати на власну шафку (локер), що закривається на ключ. Санвузол і душова – загальні.

«Пряником» для бюджетного туриста є й те, що у хостелах, як правило, є кухня з усією необхідною технікою і начинням, де кожен готує їжу самостійно. В результаті дешевше виходить не тільки проживання, але і харчування.

Постояльці мають загальний доступ до побутової техніки – холодильника, плити, праски, фену і так далі. Словом, той, хто жив в гуртожитку, легко зможе собі уявити цей побут. Але хостели набагато менші та затишніші – одночасно проживати там може 20-25 людей, і то у сезон. Хостели більшого формату в Івано-Франківську розвивати просто не вигідно, кажуть ті, хто займається цим бізнесом. Для прикладу, в Європі, де хостели уже давно та міцно ввійшли в буття людей, ці заклади можуть розміщувати до 1000 постояльців, займаючи собою цілі багатоповерхівки.

Віталій Чупак – фронтмен рок-гурту «Кораллі», за сумісництвом власник двох хостелів у Івано-Франківську. Перший, «Феномен», працює вже десятий рік. Другий, «Міф», три роки. Ідея розпочати такий бізнес прийшла сама собою, через потребу часто приймати творчих гостей. Спочатку його хостел був обладнаний як притулок для запрошених візитерів. А вже потім запрацював власне як «міні-готель» – хостел «Феномен».

За десять років хостел пережив кілька криз. Доводилось оперативно міняти підходи, щоб втриматись на ринку.

«Це не той бізнес, який дає високі прибутки. Сезон туристів, коли у нас «биток», дуже короткий – від травневих свят до початку вересня. Увесь інший рік треба якось викручуватися», – зізнається Віталій Чупак.

Багато витрат свого часу довелося переглянути. Замість найманих працівників залучити на допомогу родичів, замість професійної хімчистки придбати власну пральну та сушильну машини.

«Я сам став майстром побутової техніки, бо кожен виклик спеціаліста це довго і дорого», – каже співак.

Рішення заснувати другий хостел «Міф» було свідомим та довго обдуманим, каже Віталій Чупак. Виконуючи ремонт в приміщенні дорадянського будинку, власник намагався максимально зберегти усю автентику, хоч це й дорожче, ніж євроремонт під ключ. Додав кілька родзинок – обладнав оригінальний перехід на цокольний поверх, який тут називають «каютою діда», зберіг справжню піч. На підлозі замість звичних килимів – гуцульські ліжники. Сучасний інтер’єр у «Міфі» присутній тільки в санвузлі.

Влітку на подвір’ї живуть кури та кози, за якими доглядає як персонал, так і постояльці.

«Я намагався створити автентичний простір, а не тільки місце, де люди будуть ночувати, – каже Віталій Чупак. – Хостел, на відміну, від готелю – це особлива домашня обстановка. Так, в готелі ідеальна чистота і натягнуті посмішки персоналу. Зате у нас тут дещо інше – відрите спілкування, взаємодопомога. Коли інші люди, які живуть поруч – це не мінус, а навпаки плюс».

За словами Віталія Чупака, його хостели – це не просто бюджетний варіант проживання, а особливий вид комунікації. Його постояльці не завжди виходять з міркувань вартості.

«Майже два роки у нас проживав один приїжджий директор заводу. Людина була молода, його цікавило спілкування, а не просто закритися у квартирі у чужому місті. – розповідає власник «Міфу». – Хоч його возила службова машина, людина була самодостатня».

Втім, для більшості постояльців вирішальним фактором залишається все ж таки ціна.

«Навіть, якщо підняти оренду на 10-20 гривень, то стикаєшся із тим, що люди йдуть до інших. Хоч, здається, це не сума. Жодна «атмосфера» поки-що не може переважити чинник ціни, – переконує Віталій Чупак. – Якщо її навпаки на кілька гривень опустити, то торги автоматично піднімаються».

За словами Віталія Чупака, номінальна вартість хостелу, що дала б можливість розвивати цей вид готельного бізнесу та конкурувати з класичними готельєрами, складає 10 доларів, тобто в середньому 250 гривень за добу. Але встановити таку ціну на франківському ринку сьогодні неможливо – клієнт не піде.

«Що ми можемо собі дозволити зараз, це працювати над обладнанням у хостелі окремих кімнат, для бажаючих проживати осібно, – каже Віталій Чупак. – Це дасть змогу часткового залучити до нас готельну публіку».


17.02.2020 2574
Коментарі ()

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1164
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

699
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1179
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2414 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3506
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2936 2

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

153

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

793

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

973
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

4942
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10322 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8803
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

576
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

794
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1094
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

880
17.07.2026

Тарас Прохасько — письменник, інтелектуал та лауреат Шевченківської премії, один із провідних представників «Станіславського феномену».

3013 3
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1101
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1496
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1438
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1664