Як працюють та кого приймають хостели Івано-Франківська

В обласному центрі Прикарпаття розвивається новий вид готельного бізнесу – хостели. Формат закладів направлений на залучення бюджетного туриста, що готовий жити в спільних кімнатах поруч з іншими постояльцями, самостійно готувати їжу на спільній кухні та користуватися загальним санвузлом.

Хостельні номери без особливих зручностей, зате за низькою ціною, уже потіснили з ринку кімнати відпочинку на вокзальних станціях. Їх вартість практично однакова, але в хостелах куди затишніше. «Західний кур’єр» дізнавався, чи можуть вони незабаром переманити відвідувачів і з класичних готелів, та чим, крім низької ціни, приваблює проживання в закладах такого формату, інформує Фіртка.

Як розповіла начальниця відділу міжнародних зв’язків, туризму та промоції міста МВК Уляна Басараб-Ганчак, сьогодні в Івано-Франківську працюють 9 хостелів, ще кілька планують відритися ближче до початку травневих свят.

У 2017-му хостелів у місті було у два рази менше. Поштовхом до зародження цього виду готельного бізнесу у нашому місті стало Євро-2012. Івано-Франківськ масово населили вболівальники через переповненість львівських готелів. Правда, багато хостелів закрились разом із закінченням напливу туристів. Почали з’являтися нові…Словом, ринок «зарухався».

Відтоді і обізнаність людей про специфіку роботи хостелів, і їх число в Івано-Франківську зростає. А це означає, що наше місто здобуває популярність в туриста не лише «буковелівського» напрямку.

«Головна особливість хостелів – прекрасна цінова політика, 100-150 гривень за добу, навіть при умові розташування в центрі міста. Це дає можливість туристам суттєво зекономити на перебуванні. – каже Уляна Басараб-Ганчак. – Ціна найдешевшого готельного номера в центрі, для порівняння, 600 гривень».

Звісно, хостел не готель. Тут постояльці живуть в загальних кімнатах, де є кілька ліжок від 2-х до 6-ти. При цьому кожен турист може розраховувати на власну шафку (локер), що закривається на ключ. Санвузол і душова – загальні.

«Пряником» для бюджетного туриста є й те, що у хостелах, як правило, є кухня з усією необхідною технікою і начинням, де кожен готує їжу самостійно. В результаті дешевше виходить не тільки проживання, але і харчування.

Постояльці мають загальний доступ до побутової техніки – холодильника, плити, праски, фену і так далі. Словом, той, хто жив в гуртожитку, легко зможе собі уявити цей побут. Але хостели набагато менші та затишніші – одночасно проживати там може 20-25 людей, і то у сезон. Хостели більшого формату в Івано-Франківську розвивати просто не вигідно, кажуть ті, хто займається цим бізнесом. Для прикладу, в Європі, де хостели уже давно та міцно ввійшли в буття людей, ці заклади можуть розміщувати до 1000 постояльців, займаючи собою цілі багатоповерхівки.

Віталій Чупак – фронтмен рок-гурту «Кораллі», за сумісництвом власник двох хостелів у Івано-Франківську. Перший, «Феномен», працює вже десятий рік. Другий, «Міф», три роки. Ідея розпочати такий бізнес прийшла сама собою, через потребу часто приймати творчих гостей. Спочатку його хостел був обладнаний як притулок для запрошених візитерів. А вже потім запрацював власне як «міні-готель» – хостел «Феномен».

За десять років хостел пережив кілька криз. Доводилось оперативно міняти підходи, щоб втриматись на ринку.

«Це не той бізнес, який дає високі прибутки. Сезон туристів, коли у нас «биток», дуже короткий – від травневих свят до початку вересня. Увесь інший рік треба якось викручуватися», – зізнається Віталій Чупак.

Багато витрат свого часу довелося переглянути. Замість найманих працівників залучити на допомогу родичів, замість професійної хімчистки придбати власну пральну та сушильну машини.

«Я сам став майстром побутової техніки, бо кожен виклик спеціаліста це довго і дорого», – каже співак.

Рішення заснувати другий хостел «Міф» було свідомим та довго обдуманим, каже Віталій Чупак. Виконуючи ремонт в приміщенні дорадянського будинку, власник намагався максимально зберегти усю автентику, хоч це й дорожче, ніж євроремонт під ключ. Додав кілька родзинок – обладнав оригінальний перехід на цокольний поверх, який тут називають «каютою діда», зберіг справжню піч. На підлозі замість звичних килимів – гуцульські ліжники. Сучасний інтер’єр у «Міфі» присутній тільки в санвузлі.

Влітку на подвір’ї живуть кури та кози, за якими доглядає як персонал, так і постояльці.

«Я намагався створити автентичний простір, а не тільки місце, де люди будуть ночувати, – каже Віталій Чупак. – Хостел, на відміну, від готелю – це особлива домашня обстановка. Так, в готелі ідеальна чистота і натягнуті посмішки персоналу. Зате у нас тут дещо інше – відрите спілкування, взаємодопомога. Коли інші люди, які живуть поруч – це не мінус, а навпаки плюс».

За словами Віталія Чупака, його хостели – це не просто бюджетний варіант проживання, а особливий вид комунікації. Його постояльці не завжди виходять з міркувань вартості.

«Майже два роки у нас проживав один приїжджий директор заводу. Людина була молода, його цікавило спілкування, а не просто закритися у квартирі у чужому місті. – розповідає власник «Міфу». – Хоч його возила службова машина, людина була самодостатня».

Втім, для більшості постояльців вирішальним фактором залишається все ж таки ціна.

«Навіть, якщо підняти оренду на 10-20 гривень, то стикаєшся із тим, що люди йдуть до інших. Хоч, здається, це не сума. Жодна «атмосфера» поки-що не може переважити чинник ціни, – переконує Віталій Чупак. – Якщо її навпаки на кілька гривень опустити, то торги автоматично піднімаються».

За словами Віталія Чупака, номінальна вартість хостелу, що дала б можливість розвивати цей вид готельного бізнесу та конкурувати з класичними готельєрами, складає 10 доларів, тобто в середньому 250 гривень за добу. Але встановити таку ціну на франківському ринку сьогодні неможливо – клієнт не піде.

«Що ми можемо собі дозволити зараз, це працювати над обладнанням у хостелі окремих кімнат, для бажаючих проживати осібно, – каже Віталій Чупак. – Це дасть змогу часткового залучити до нас готельну публіку».


17.02.2020 2464
Коментарі ()

04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

260
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

1538
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

3063
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

2063
16.02.2026
Вікторія Матіїв

Павло Василів поліг 9 червня 2022 року під час боїв з російськими окупантами поблизу населеного пункту Спірне на Донеччині. Захисник потрапив під артилерійський обстріл і загинув на місці.    

2047 6
10.02.2026
Вікторія Матіїв

Президентка обласної федерації шахів Наталія Палагіцька поділилася з Фірткою баченням розвитку шахів в умовах обмеженого фінансування, шляхами залучення дітей та роллю шахів у формуванні особистості.  

4232

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

424

«12 лютого сего року відбуло ся інавгурацийне представленє нового нашого «Товариства «Українського народного театру ім. І. Тобилевича». Йшла вистава столітньої, та мимо сього все сьвіжої і молодої «Наталки Полтавки», - свідчить 42-е число газети «Діло» 1911-го року.

1007

Цьогоріч зима в Карпатах зі снігами і морозами. Як дітям йти в школу, а дорослим на роботу? Не кажучи вже про те – як за таких умов хоронити померлих.

1318

Період великого посту — це особливий період в житі практикуючого християнина, адже це час,  самозаглиблення, аскетики, духовних вправ за християнським вченням, які ведуть до духовної досконалості.  

1009
27.02.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

2689
24.02.2026

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 30-50% усіх випадків раку можна запобігти завдяки здоровому способу життя, зокрема правильному харчуванню.  

7415
18.02.2026

Наскільки ефективно працює система захисту прав споживачів у реальному житті, особливо в умовах воєнного стану, коли перевірки обмежені, Фіртка звернулася у Головне управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області.  

1364 1
03.03.2026

Перша заповідь Божого Закону нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.    

20985
27.02.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

8835 1
23.02.2026

Великий піст у 2026 році розпочинається у понеділок, 23 лютого.  

1926
18.02.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

9713
28.02.2026

За словами Тараса Прохаська, уявлення про те, що письменник обов’язково «має щось сказати» і закласти чітке послання, — лише один із можливих підходів до літератури.

322
02.03.2026

Колишній спеціальний посланець Трампа генерал Кіт Келлог розповів, чому Путін насправді в пастці і чому підхід Білого дому до російсько-української війни як до бізнес-угоди є стратегічною помилкою.  

551
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

1118
15.02.2026

Зеленський розповів про меседж партнерів зі США, який прозвучав під час багатогодинних зустрічей. За словами президента, російська сторона висуває Україні вимогу самостійно вивести війська з Донбасу, обіцяючи «швидкий мир».

1902
10.02.2026

Словацька партія "Демократи" зібрала необхідні 350 тисяч підписів для оголошення референдуму щодо дострокових виборів у Словаччині.  

1914