Адміністрація Дональда Трампа явно не поважає науку про клімат: вона обмежила кліматичні регуляції, надаючи перевагу викопним джерелам палива, а також прибрала згадки про глобальне потепління з урядових веб-сайтів.
Не повинно, отже, дивувати, що Білий дім також ігнорує дослідження та експертні думки, які вивчають зв’язок між змінами клімату та політичною нестабільністю, пише Збруч.
Хоча команда Трампа так і не артикулювала чіткий погляд на зв’язок клімату та національної безпеки, у редакції Стратегії національної безпеки за 2017 рік (документ, який замовляє Конгрес і який демонструє, як Білий дім розглядає основні виклики перед національною безпекою і як він прагне з ними боротися) вона відкинула внесене адміністрацією Обами положення, згідно з яким глобальне потепління — це одна з найбільших загроз перед Америкою у 21 столітті. Раніше цього року видання Washington Post повідомило, що адміністрація Трампа навіть планує створити спеціальну урядову панель, яка повинна переглянути дані про те, що зміни клімату є суттєвим викликом для держави.
Концепція національної безпеки охоплює низку складових (від кібератак до безпеки харчових продуктів), але конфлікт є одним із найфундаментальніших елементів.
“Класичне визначення [державної безпеки] сформульоване довкола конфлікту — загроз людському життю від збройної агресії, що включає як внутрішньодержавні компоненти, такі як повстанські групи та громадянські війни, так і міждержавний конфлікт”, — каже професор міжнародних відносин з Університету Каліфорнії в Сан-Дієґо Девід Віктор.
Протягом минулого десятиліття вчені вивчали проблему зв’язку між змінами клімату і державною безпекою й знаходили значущі зв’язки. Як кажуть фахівці, заперечувати ці знахідки є великою помилкою.
Одна з основних полягає у тому, що теплішання клімату на планеті збільшує ризик громадянських конфліктів. “Існує багато даних про те, що внутрішня стабільність держави тісно пов'язана з кліматом”, — стверджує директор Лабораторії глобальної політики в Університеті Каліфорнії в Берклі Соломон Хсянг. Разом з колегами Хсянг проаналізував історичні події й виявив кореляції між кліматичними факторами і громадянськими війнами. Зокрема, він виявив, що їхня частота в країнах Африки зросла на 11% з 1980 року — саме через кліматичні зміни. “Це дуже важливі показники, — каже Хсянг. — Ми не можемо просто їх відкинути”. Він також цитує недавнє дослідження інших вчених, яке виявило, що періоди дуже гарячих років збільшують ймовірність державних переворотів.
Нове дослідження експертних думок, опубліковане в Nature, виявило, що більшість дослідників схиляються до думки, що глобальне потепління вже відіграло роль в організованих внутрішньодержавних воєнних конфліктах в минулому і, скоріше за все, збільшить ризик насильства в майбутньому. Один із авторів дослідження, асистент кафедри наук про системи Землі у Стенфордському університеті Маршал Берк, стверджує, що глобальне потепління здійснює як прямий (наприклад, аномально гаряча температура погіршує психологічні фактори, які спонукають людей вчиняти насильницькі дії), так і непрямий вплив на громадянські конфлікти (через економічні чинники). А за словами Девіда Віктора, ситуація стає особливо небезпечною у місцях, які вже і так живуть “на межі”, — наприклад, у затоплених прибережних районах Бангладешу.
Можлива роль клімату у внутрішніх конфліктах в інших країнах є викликом для безпеки Сполучених Штатів. “Ми часто відіграємо роль миротворців і беремо участь у воєнних сутичках в різних частинах світу. Громадянські конфлікти підживлюють появу міжнародних терористичних організацій. Тож навіть внутрішні проблеми в них є загрозою для нашої безпеки”, — каже Маршал Берк.
Менш очевидно те, як клімат може впливати на міжнародні конфлікти. Після Другої світової війни у світі стало набагато менше міжнародних воєн. Це ускладює можливість виявити якийсь потенційний зв’язок між кліматичними факторами і конфліктами між державами, однак, як каже Соломон Хсянг, звідси не випливає, що кліматичні зміни, зрештою, не зможуть каталізувати такі конфлікти в майбутньому.
Міжнародною проблемою, яка має пряме відношення до клімату, однак, є міграція. Хоча сама собою вона й не є конфліктом, існують дослідження, які розглядають її в контексті політичної напруги, зумовленої глобальним потеплінням. За словами професора соціальної географії в Ексетерському університеті Ніла Адґера, міграція є “дуже, дуже чутливою до клімату”. Його зміни збільшують міграцію як у прямий (через екстремальні погодні умови), так і в непрямий спосіб (через внутрішні конфлікти).
Маршал Берк та Соломон Хсянг разом вказують на дослідження, згідно з яким кількість шукачів притулку в Європі зростає у роки, які тепліші, ніж зазвичай. “У такий спосіб місцеві економічні негаразди трансформуються в локальні конфлікти, які, своєю чергою, змушують людей покидати свої домівки і мігрувати за кордон”, — каже Хсянг.
Експерти стверджують, що Сполучені Штати та інші впливові країни можуть зменшити вплив глобального потепління на конфлікти у світі через, наприклад, програми міжнародної допомоги. Враховуючи результати наукових досліджень, нехтування Білим домом проблеми клімату непокоїть Берка та інших дослідників цієї проблеми. Уряд Сполучених Штатів має тривалу історію бездіяльності у відповідь на кліматичні виклики, але ті, хто займаються цією проблемою, вважають, що адміністрація Трампа її тільки погіршує.
“Затримка змістовних рішень навіть на кілька років може мати величезний вплив на те, де ми перебуваємо, — каже Берк. — Сьогодні зміни клімату мають набагато гірші політичні та інші наслідки, ніж будь-коли раніше”.
