Феномен Майдану став несподіваним для всіх, навіть для Церкви. Український народ зміг разом мирно стояти задля європейського майбутнього своєї країни, яке базується на таких цінностях, як верховенство закону, неприйнятність корупції, несприйняття насильства і нетерпимість авторитарної поведінки. Європейський проект став проектом суспільного розвитку в Україні, і Церкви допомогли в цьому.
Таку думку висловив Блаженніший Святослав, Глава УГКЦ, в інтерв’ю для видання «The Catholic World Report». Він підкреслив, що торік, перед подіями на Євромайдані, делегація ВРЦіРО двічі відвідала Брюссель, а також адресувала кілька закликів до українського суспільства щодо європейських цінностей. Церкви, як важлива частина громадянського суспільства, докладали зусиль до пробудження суспільної свідомості.
Першоієрарх звернув увагу на те, що Церкви в Україні «йшли за українським народом, бо розуміли, що люди стояли на Майдані за ті цінності, які й проповідує християнство».
«Якщо люди повстали за людську гідність, верховенство закону, відмову від насильства і корупції, то ми, як Церква, зобов'язані визнати моральну силу таких вимог. Саме тому Церкви, серед яких УГКЦ, православні, протестантські, а також єврейські та мусульманські спільноти, були зі своїм народом на Майдані», − пояснив Блаженніший Святослав.
У розмові обговорили й питання анексії Криму, де зареєстровано п'ять парафій УГКЦ. Верховний Архиєпископ УГКЦ наголосив, що на перших етапах російської анексії греко-католицькі священики просто намагалися бути зі своїм народом. Також багато священиків перебували в українських військових частинах Криму.
«Можливо, «нова» влада помітила діяльність наших священиків не так через їхню душпастирську опіку парафій, а, радше, через зв'язки з військовими частинами в Криму», − висловив припущення Предстоятель УГКЦ.
За словами Глави Церкви, згодом з'явилася нова атака російської пропаганди проти УГКЦ, мовляв, греко-католики – це «радикальні націоналісти».
«Зараз ситуація, як і раніше, невизначена. Наші священики перебувають у Криму, але правовий «статус» наших парафій усе ще невідомий. Подекуди ми поділяємо церковні будівлі з римо-католиками, за що я їм дуже вдячний… Наша мета в цій ситуації − бути з нашим народом і запропонувати їм адекватну душпастирську опіку. Очікуємо, що ті, хто зараз називає себе владою Криму, будуть поважати права людини, особливо право на свободу віросповідання», − додав він.
Про це повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на Департамент інформації УГКЦ.
