Філософія правдивого шлангу

 

 

Останні дні перед Новим роком – час прибирань у квартирі та звільнення шаф і скринь від мотлоху. Воленс-ноленс, під час прибирання зрушуються архіви. З розпатланих паперових тек випадають пожовклі зошити та окремі аркуші. Глави недописаних романів, ненароджені оповідання та есе, мертві зародки сюжетів і концепцій. Серед іншого у моєму архіві зберігаються кілька аркушів з текстом без назви. В ньому міститься багато дивовижних істин, наприклад, така: «Секс – це пастка. Суспільство придумало секс для обернення у робочу худобу тих, кого йому не вдалось залякати». Завдяки цьому афоризму, тепер, з відстані двадцяти з гаком літ, починаєш розуміти, чому в СРСР «не було сексу». Там майже усіх вдалось залякати й не треба було втрачати сили на більш витончені методи  закріпачення вільних мандрівників життя. Тепер, коли інструментів залякування у суспільства поменшало, секс перетворився на дієвий засіб перетворення нормальної людини на машину, яка заробляє гроші й не думає про самовдосконалення. Скільки просвітлених умів згасло у процесі переглядання порносайтів!

Ще одна істина стосується суспільних змін: «Кожна революція починається голодом і холодом, а закінчується голодом, холодом і глибокою вдячністю до вождів. Висновок: майбутнім вождям революцій треба дякувати ще в колисці шляхом тихого придушення подушкою». Ця істина вчить нас стоїчно відноситись до таких класичних прикрощів як холод і голод. Адже, насправді, вони є безпечними практиками дієтичного закалювання  порівняно із тими нещастями, які приїжджають до нас на спинах революційних драконів. Тому й в наші дні залишається актуальним те питання, яке колись поставив перед людством поет Наум Коржавін: «Какая сволочь разбудила Ленина, кому мешало, что ребёнок спит?» Люди, не шуміть, не будіть потенційних вождів. Нехай й далі смокчуть рожеві пальчики і бачать кольорові сни.

А ще на пожовклих аркушах накреслене гроно шляхетних істин з філософії шлангізму.  Наприклад: «Всі зусилля марні окрім тих зусиль, які спрямовані на втечу від більших зусиль». Філософія шлангізму близька до просвітленого вчення останнього з Будд. Той, хто прикинувся (і відчув, що важливіше) себе шлангом, той здатний пропускати крізь себе повільні води епохи і не затримувати їх священної течії тим дрібним егоїстичним корком, який називається «моєю особистістю». Рано чи пізно вода випхає корок. І він лежатиме, порепаний і голімий на смітнику. Натомість шланг перемагає світ своєю неприсутністю в ньому. Змінюються назви держав і прізвища президентів, гасла партій і колір купюр, а шланг тихо лежить собі у затінку і чесно виконує свою немудрящу пропускну функцію – транспортує чергову порцію порожнечі із пункту «Г1» до пункту «Г2».

Ще одна істина з цієї великої і невмирущої філософії: «Якщо існує Віні Пух, то варто стати його двоюрідним братом. Багато меду ти їсти не будеш, але й не перетворишся у покусану бджолами свиню». Враховуючи, скільки навколо нас покусаних бджолами родичів П’ятачка, починаєш розуміти, що отой метафізичний «Віні Пух» шалено опирається намаганням прибитися до нього у двоюрідні брати. Це зрозуміло, адже меду в світі не так вже й багато. Тільки даси одну краплю комусь лівому і балакучому, а вже набігає ціла зграя ласих до солодкого. Тому справжні двоюрідні брати Віні Пуху надзвичайно мовчазні і малопомітні. Люди-«стелзи». Зате як вони вміють жити! Як глибоко врубаються вони у щасливу карму нероблення.

Є цілі держави, які рушили у майбутнє під прапором філософії шлангізму. До прикладу Таїланд, мудрі керівники якого обрали «ліниву» стратегію модернізації. Може й нашим лідерам задуматись над медитативним спадком трипільських рільників і не напружувати себе індустріальними проектами. Адже наші дівчата не гірші за тайських красунь. Їм витягнути українську економіку із кредитної прірви, як два рази чхнути. Тільки треба легалізувати те, чим більшість з них й так щоденно займається. А там вже для нас відкриється справжній рай: туристи, туристи, цілі хмари товстеньких заможних, напханих грошвою туристів. А ми лежимо на кримських пляжах теплими шлангами і рахуємо зелене бабло…

І тут варто згадати останню з шляхетних істин філософії шлангізму: «Якщо тобі не вдається зробитись щирим шлангом, спробуй стати хоча б краником із міцною гумкою на клапані».

 

 


19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1883
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

922
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1169
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1602
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2800 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3895

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1087

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

603

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

426

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1135
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5741
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5295
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10693 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1365
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7617
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1060
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1178
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15927
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

493
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1493
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1944
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1826