Вибори – це шлях електоральної одиниці до урни. Електоральна одиниця просинається в теплому ліжку і каже собі: «До с…и ці вибори. Нікуди не піду. Буду цілий день дивитись серіальне муму по телевізору». Але за годину муму набридає і страждання чергової намазаної максфактором кармеліти вже не здатні відволікти одиницю від страждань біомаси. А тут ще починає дзвонити телефон. «Ти вже проголосував?» - питає інша електоральна одиниця і починає спокушати: «Бодьо, та підемо швиденько проголосуємо, а потім на пиво в «Їжачок».
Перша електоральна одиниця тяжко ковтає густу, забарвлену харчовими барвниками, слину і починає одягатись. Потім ця одиниця кладе до кишені паспорт, кулькову ручку і той листочок з номером, який принесли з виборчої дільниці. Коли все потрібне для демократичного волевиявлення покладено до кишені, електоральна одиниця виходить на вулицю.
Вулицями у день виборів можна насолоджуватись. Вони чимось нагадують річку у День Динаміту. Все підводне (підковдрове) спливає пузом догори і підставляє себе під очі незалежного (або залежного, вже як вийде) спостережника. Розгублені обличчя, святковий одяг на тих огрядних електоральних одиницях, які ще пам’ятають радянські часи, бігаючи очі зацікавлених (політиків) і ледь відчутний запах тотального об’є… тобто лохотрону. Цими вулицями наша електоральна одиниця доходить до дільниці. А там черга. І всі чомусь знервовані. І дівчина, яка вписує щось кудись, верещить: «Та не нависайте ви наді мною, кажу ж вам, не нависайте!»
«Та ніхто над вами не нависає!» - кричить у відповідь нависаюча електоральна одиниця і додає: «Ще молода на мене кричати!» Дівчина дивиться на електоральну одиницю з такою ненавистю, що у животі електоральної одиниці відразу нагло вмирає пара здорових і бадьорих глистів. І вже з мертвими глистами одиниця заходить до кабінки і починає шукати аж у п’ятьох бюлетенях своє щастячко. А інші електоральні одиниці чекають, бо ж стурбованих одиниць до фіга, а кабінок мало. Нарешті електоральна одиниця знаходить своє щастячко у вигляді прізвища кандидата Пупкіна (варіанти: Пупкія, Пупченка, Пупецького, Пупагури, Пупкевичуса) і ставить у квадратик галочку (варіант: пише на бюлетені антисоціальний текст «А пішли би ви всі на…!»). І досягає апофеозу – досягає прозорого священного паладіуму під назвою УРНА. І ось вона мить, заради якої померли невинні хробаки у шлунку електоральної одиниці: бюлетені з таємничим шурхотом падають у черево паладіуму. Вибір зроблено. Демократія врятована. Електоральна одиниця гордо обдивляється навколо. Ніхто не звертає на неї уваги.
Тепер можна йти і пити пиво.
