агенція новин

Екклезіологія. Перший період церковної історії (ΠΑΡΟΙΚΟΣ ΕΠΙΔΕΜΟΣ 33-313 рр. від Р.Х.)

 

 

„Нам були даровані цінні й превеликі обітниці,

щоб ними ми стали учасниками Божої природи,

уникнувши зіпсуття,

 яке пожадливістю розповсюдилося у світі”

 (2 Петр. 1:4)

 

Час та місце дії: 22 червня 33 року від Різдва Христового -  Римська Імперія, провінція Юдея, Єрусалим. В цей день, через 50 днів після Світлого Христового Воскресіння та через 10 днів після Його Вознесіння, зійшов на Апостолів та Діву Марію, у вигляді поломеніючих язиків, Святий Дух. Тоді за завітом Господа нашого Христа-Спасителя  був посланий  людству «Параклет» - Святий Дух, „досконала причина”, якою була стверджена Святая Святих  всієї церковної  тайнодії.

 

Цей День - День П’ятидесятниці і є  Днем Народження Церкви Христової – Єдиної, Святої, Соборної та Апостольської. Саме з цього благодатного моменту і розпочинається розгортання „еклезіології” – земного шляху Церкви, як дії Святого Духу в історії людства.

 

З самого початку  Церква склалася як спільнота, що включає в себе два моменти: участь і послідовне в ній життя християнина в якій той стає учасником  Божої природи.

 

Але крім того, що Церква – є Тілом Христовим вона водночас є й складною реальністю, бо до Божого елемента, неподільного в бутті і дії, долучився елемент людський.

 

Саме людський фактор, в житті спільноти, цікавить нас тому, що третій еклезіологічний період Церкви (в якому ми сьогодні всі з вами знаходимося) є дуже подібним до першого періоду.

 

 

Отже. Життя християнських спільнот першого періоду.

 

Свої об’єднання перші християни  назвали не звичайними назвами (колегія, фіас, школа, синагога), що було притаманне законодавству  Римської імперії яке давало культовим об’єднанням вкрай широкі права та свободи (переслідувалося тільки бузувірство чи забобонна агітація) й, відповідно,  вимагало аби християни визнали свої спільноти  як «фіас» (θιάσος -  об’єднання за релігійною ознакою). Й таким чином зрівняли себе з іншими релігійними спільнотами. Але сама суть християнської віри забороняє навіть думати про те, що інші культи можуть володіти Істиною. Тому в цьому протистоянні з імперським

законодавством, в відмові «легалізації» своїх спільнот народжується й перше визначення християнської спільноти «пара – фіас» (παρα θιάσος – тобто те, що за межами звичайних релігійних спільнот), яке дійшло до нас в терміні «парафія», але втратило для нас один з головних догматичних визначень.

 

Але Християнство не просто вимагало свободи вільно вірити та сповідувати Господа нашого – воно протиставило себе всім культам, які, до речі,  були дуже терпимі до інших. Чому? Тому що істинність віри  полягає в її нетерпимості. І ця нетерпимість була для кожного християнина навіть у найменших дрібницях.

 

Якби якогось там епікурейця (який ні в що не вірив, крім себе), почали б змушувати здійснити жертвоприношення, поклястися імператором чи взяти участь у процесії, то він б і не противився цим пустим формальностям. І цього було б достатньо, аби засвідчити його лояльність перед Імперією. Знаючи це, від них й цього не вимагали. Не забуваймо, що свобода думки в Римській Імперії була абсолютна - від Нерона до Константина жоден філософ чи вчений не піддавався переслідуванням в своїй праці.

 

Але для наших попередників це було принципово важливо: «бо хто вірний в малому, той буде вірним і в великому».

 

Подальшим кроком до розвитку своїх спільнот було надання  статусу еклезії (έκκλησία – зібрання). Варто зауважити, що в цій назві зосереджено декілька смислів. Сам термін «еклезія» в грецьких містах означав «народні збори» - головний орган полісного самоврядування. А це вже не релігійний, а в першу чергу політичний термін. Тим самим християни свідомо почали протиставляти свої збори – «еклезію вірних» (як істинне зібрання) – «еклезії земній», яка втратила вже усілякий сенс в цьому гріховному світі і за великим рахунком не має жодного сенсу у власному існуванні.

 

Ця «еклезія вірних» була автоматично відкритою для всіх: рабів та блудниць, екстравагантних проповідників та торговців контрабандою, та інших різнорідних, революційно налаштованих особистостей, які в той час перебували на просторах Імперії. Кожен з них міг прийти, отримати спасіння та пізнати Істину.

 

Разом із тим відкритість для всіх християнських еклезій не означала їхньої публічності. Дотримуючись слів Господніх «Не давати святинь псам та не кидати бісеру свиням (Мф. 7:6), перші християни не мали жодних сумнівів, що «пси та свині» - це їхні вороги. Тому всі свої зібрання вони проводили в тих місцях, де не було зіткнення з язичницьким світом.

 

Багатьом освіченим людям того часу здавалося, що за відмовою від публічних святкувань та жертвоприношень приховуються якісь страхітливі обряди. Оскільки публічність всього життя – не тільки суспільного, а й приватного – була невід’ємною частиною античних уявлень про добропорядність.

 

Але насправді християни нічого не приховували – вони просто відокремлювали себе від оточуючого світу, існуючи в ньому, але внутрішньо перебуваючи поза ним.

 

Третьою ознакою перших християнських спільнот було визначення своїх структур як таких, що  мають есхатологічну мету -  є в дорозі до єдності і слави Отця, і Сина і Святого Духа).

 

Так з’явилося визначення – парохія (паройкос епідемос) – спільнота в поході.  (παροίκος έπιδημος (παρ -переміщення, зміна; οίκος – мешкання;  έπι - наступний новий; δημος – народ).

 

Здійснюючи свій похід, спільнота турбувалася про кожного свого члена, аби той міг гідно дістатися Царства Божого. Ця турбота полягала в моральній та матеріальній допомозі кожному своєму брату чи сестрі в усіх умовах його перебування в цьому ворожому світі.

 

Лукіан згадує, що коли посадили до в’язниці християнського філософа Перегріна то: «вже з самого ранку можна було бачити біля в’язниці якихось людей сумнівного вигляду: старух, вдів, дітей-сирот, жебраків. Крім того, проводирі  християн підкупили тюремну варту аби дістатися до свого брата». Тому і не дивно, що як згадує наш брат Тертулліан (Ad mart. 2), що християни «на вироки суддів відповідали лайкою, пилніше вдивляючись в  обличчя суддів, аби пізнати їх на Страшному Суді».

 

Підводячи підсумок донікейського періоду Церкви ми можемо зупинитися на трьох основних визначеннях християнських спільнот:

 

1.      παρα θιάσος – спільнота, яка володіє повнотою Істини та не є приналежною до інших спільнот;

 

2.      έκκλησία – альтернативна спільнота структурам навколишнього світу;

 

3.      παροίκος έπιδημος – революційна спільнота на основі солідарності.

 

Саме ці три визначення є ключовими в сьогоднішньому житті Церкви, які ми маємо пам'ятати та застосовувати.

 

 

Далі буде.

 

Сергій Чаплигін

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня


Коментарі (0)

Çàãðóçêà...
21.02.2018
Ростислав Ковтун

Цілеспрямована, щира та завжди усміхнена франківчанка Тетяна Петрова стала першою за довгі роки українською могулісткою на Олімпійських іграх.

977 0
20.02.2018
Сніжана САМАНЧУК

Кожен повинен з чогось починати. Перша самостійно зароблена копійка запам’ятовується назавжди. Обставини, вид роботи, кількість зароблених коштів, та головне – на що їх було витрачено. Такими спогадами багата кожна людина. Те, якими були їхні

463 1
19.02.2018

Згідно Закону “Про статус депутата місцевої ради” – депутат міськради має не рідше, як раз на місяць проводити прийом громадян.  ГО “Центр Політичних Студій” вже вчетверте здійснюють перевірку депутатів Івано-Франківсь

315 0
19.02.2018

Станиславівська фортеця існувала півтора століття – з 1662 до 1812 року. На її спорудження, модернізацію, утримання пішли страшні гроші.

649 0
18.02.2018

До Вашої уваги підсумки восьмого в цьому році тижня від історика, блогера, нашого експерта Мирослава Кошика.

390 0
15.02.2018

Пропонуємо Вам ознайомитись за кого з прикарпатців вже навесні вболіватимемо у найвищому футбольному дивізіоні країни.

700 0

Корабель блазнів (не дурнів і не безумців, їх там не було) письменниці  Кетрін  Портер,  перетинаючи тривалий час  Атлантику  нікому не загрожував.  Його пасажири , як актори,  щасливі, спілкуючись між собою, у якійсь мі

157

У цьому тексті немає й слова про Україну чи українців, але думаю, що багатьом з нас такий спосіб мислення здається “своїм”, багато хто з нас міг би підписатися під кожним твердженням виступу.

279 0

Вчіться в успішних: Труханов - має російський і грецький паспорти, має гроші, друзів у Лондоні та москві, а попри те повертається в Україну, не зважаючи на кримінальну справу. Саакашвілі - має голанську ксіву, сім'ю в Європі, кінці у США, а попри те праг

728 0

«Всі люди брешуть», - казав герой популярного американського серіалу. Це здається банальністю, якщо не замислитися.

422 0
21.02.2018

Американські очевидці за допомогою сервісу Google Maps випадково виявили НЛО, який пересувався на території національного заповідника в штаті Флорида. Приголомшливі кадри плямистого об'єкта вже облетіли мережу. Запущений у 2005 році інтернет-сервіс Goog

142 0
12.02.2018

Знаменитий учений Скотт Уорінг, який спеціалізується на вивченні НЛО зобразив на камеру непізнаний літаючий об'єкт, фактично невидимий для очей людини. Про це повідомляють зарубіжні ЗМІ. Відео, на якому ми бачемо сліди присутності неопізнаного літальног

488 0
12.02.2018

Британські уфологи оприлюднили приховану інформацію про найбільш загадкові спостереження НЛО, що відбувалися в північній частині Англії в 1980-х роках. Перший випадок з участю НЛО стався в місті Дарвен, графство Ланкашир, в листопаді 1985 року. Тоді прот

453 0
17.02.2018

У проповіді під час ранішньої Святої Меси в каплиці ватиканської резиденції «Дім Святої Марти» у п’ятницю, 16 лютого 2017 р., Святіший Отець перестеріг перед небезпекою вдаваного посту, що супроводжується погорджуванням іншими людь

486 0
12.02.2018

Це мала бути звичайна операція на серце. Але вона раптом перетворилася в сторінку з історії релігії і медицини: фотограф зробив знімок, коли в секунду смерті тіло пацієнта покидала його душа.

837 0
21.02.2018

Один молодий художник приніс Гюставу Доре портрет Христа, написаний ним, щоб той оцінив його. Але Доре зволікав з відповіддю.

147 0
23.02.2018

Колишні футболісти збірної України Артем Мілевський та Дмитро Чигринський візьмуть участь у благодійній акції. 

831
22.02.2018

Зіркове подружжя та ведучі телеканалу "1+1" Катерина Осадча та франківець  Юрій Горбунов відсвяткували день народження сина. 19 лютого їхньому Іванку виповнився один рік. "Найкрасивіша мама року" за версією журналу Viva! виклала у свій Instagram фот

1394 0
21.02.2018

20-річний майбутній стоматолог Арсен Вітрецький успішно пройшов сліпі прослуховування на шоу «Голос країни».

320 0
20.02.2018

На Берлінському кінофестивалі "Берлінале" дебютує український фільм "Коли падають дерева" Марисі Нікітюк. У фільмі знявся актор Франківського драмтеатру Іван Бліндар. Про це інформують на сторінці франківського драмтеатру в мережі Фейсбук. "Тримаємо к

297 0