агенція новин

ЕХ, «СОБАКА», ТАКИ ГАРНА ВИСТАВА, ХОЧА І КОРОТКА

"Ех, СОБАКА... таки гарна вистава, хоча й коротка", - власне якось так після перегляду сказав про цю виставу Руслан Марцінків. І виглядало дуже символічно - п’єсу написану екс-очільником міста Хайфи дивився й голова міста Івано-Франківська.

Спектакль Івано-Франківського «Нового театру» за п’єсою Валентина Красногорова  «Собака» у постановці Тараса Бенюка – це історія про Бульку, мале руде цуценя боксера, яке підібрав на вулиці Він, самотній чоловік …

Ім'я Красногоров добре відоме театралам України та інших країн. Творицього популярного драматурга «легко перетинають кордони» - переведені багатьма мовами, сотні разів ставилися в театрах, на радіо, і на телебаченні в різних країнах. За цим іменем схований доктор технічних наук Валентин Самуїлович Файнберг, який  займається хімічною технологією палива, переробкою горючих сланців в нафту, а в ролі очільника Хайфи займався ще й господаркою міста - ремонтом водогону, прибиранням вулиць тощо.

У невеликій залі, дивилися серйозний драматичний спектакль, де артисти грають близько і, мов спеціально, тільки для тебе.

Символічно, що цю п’єсу одночасно зіграли на сценах трьох різних міст світу: в Івано-Франківську - Україна (режисер Тарас Бенюк), в Шарлотсвіль - США (режисер NickFenton), в П’ятра-Нямц - Румунія (режисер HoraţiuMihaiu).

В Івано-Франківську,без сумніву, головним героєм вистави була …  Собака від Ірини Бенюк. Глядач разом з Булькою,  опиняється в пункті прийому собак. І тут вершиться її доля, бо  доглядати її уже не можуть. Клопоти, робота…

Платою за любов і відданість стає … отрута. Актриса зуміла вдихнути в образ Собаки живу душу, живе серце, живе биття думки. Зіграла яскраво й лаконічно. Зуміла прочитати й без слів правдиво передати оту «собачу вірність», про котру писано ой як чимало. Захопила й тримала  глядача до кінця вистави, щоразу змушуючи публіку переживати й співчувати.

Зрештою,цей образ навіявасоціації з сьогоденням: наче та собака, зраджений, але чи приречений, народ. А скільки же тих, полишених на пси дітей, сімей, родин, вітчизн у пошуках кращого комфорту  по світах?

Чоловікові завтра в тривалий рейс і нікому залишити приручену тваринку. Він приводить цуценятко до псарні.

Як завжди, Орест Пастух грає не так як завжди, не так як усі. Кожен образ, творений цим майстром - неоднозначний. Чоловіка, створеного актором, стало шкода, як стає шкода людину, котра заплуталася в тенетах буденщини і зрадила любов. А по-суті, цей чоловік є такою ж самотньою зрадженою «собакою».

Потьмарений суєтою розум уже не здатен розпізнати вчасно ті прості вічні цінності - вірність, любов, справжність.  Й важко стає зробити вибір між тим, до чого встигло прив'язатися твоє серце і що говорить досвідчений розум. Як дозволити собі любити, віддавати іншому сили, час, увагу, якщо все це входить в конфлікт зі зручністю і матеріальним інтересом? – запитує  нас, глядачів,  поміж реплік актор. Що важливіше: любов чи комфорт?

Він приніс віддати мале собача. У темній, тужливій ​​кімнаті непривітна і груба жінка повідомляє йому, що собаку доведеться приспати й, намагаючись врятувати цуца, відчайдушно просить чоловіка змінити свою думку. 

Жінка у втіленні Лесі Полєк на перший погляд холодна, навіть «крижана», серцем зашкарубла. Та душу видають очі і розумієш, що цей холод - вимушена оборона від світу, де чуйність поза правилами, де всім відає не серце, а голова. А за мить - стрімке перевтілення «крижаної» чиновниці в глибоко відчуваючу, розуміючу й красиву жінку.

Мимоволі задаєш питання собі: а, якщо б я потрапив на місце цієї вершительки доль, то як би вчинив? І таки це - найвища похвала у майстерності артисту. Наприклад, чого лиш вартий один з  моментів вистави: Жінка розказувала про свою собаку, котра, жертвуючи собою, виплигнула з вікна п’ятого поверху у пориві  порятувати  господиню, - і створювалося враження, що сама актриса пережила цю історію.

А він знову й знову наполягає, щоб жінка піклувалася про його собаку. А він… А вона…  І народжується «любовна сцена», де третя стає лишньою і  життя собаки висить на волосині.

Собака рухається невблаганно вперед … у вічність. Про що цей спектакль? Про те, що ми розучилися любити просто так? Розучилися жертвувати чимось заради тих, хто нас любить?

Тарас Бенюк поставив цю п’єсу дещо інакше, ніж в інших театрах, поставив як виставу про самотність. Про самотність трьох покинутих живих істот – Він, Вона і Собака. Про самотність  трьох зраджених «собак», приречених або по світах і життю волочитися, або загинути.  Про самотність як плату за зраду і небуття як плату за відданість.

Глядачі виходили із залу зі сльозами на очах і впевнений, що прийдуть ще не раз. Вистава таки  зачепила.

Скажу одверто: цю п’єсу я читав, бачив її раніше у різних постановках. І на початку вистави досить критично звертав увагу на дрібні заминки акторів, не виправдані жесту інтонації, огріхи темпо-ритму й таке інакше. Але потім забувся. І визнаю: іноді у мене спиною бігали мурашки. Якось не важливими стали всі ті ляпи-ями у виставі, бо справді гарною вийшла вона - справжнявистава, де все до ладу, де виникає почуття єднання артистів і глядачів, де актори бачать очі і емоції всіх глядачів, де грають для кожного гостя.

Направду, як зауважив свого часу Андрій Жолдак,  українськійкультурі потрібно оновлення новими шокуючими ідеями, які не залишать поза увагою не лише масового глядача, а й державників та політиків.

Але чи справді театр майбутнього стане театром шоку,замішаним на сексі, крові й провокації? 

Новий театр, який з'явився цьогоріч в Івано-Франківську,  доводить інакше. І сміливо експериментує з тим, що вже отримало в світі назву як пост-тілесність. У нашому все більш віртуальному світі театр покликаний відродити оту справжність, оту людяність, оту теплоту,  коли ти чуєш подих актора на сцені і за рахунок цієї близькості відчуваєш себе не тільки свідком, а й  учасником того, що відбувається.

Новий театр дожив до прем’єри,  і таки знає куди рухатися далі. За плечима у короткому часі три різні й добре змайстровані постановки. Відчуваю, що мине зовсім небагато часу й ми будемо гордитися ними, гордитися тим, що у нас є такий театр, Новий Театр.

- Ех, СОБАКА... таки гарна вистава, хоча й коротка...

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня


20.09.2019
Лілія Горковенко

У свідомості сучасного українця сформувався стереотип поліцейського, що охороняє публічний порядок та займається профілактикою правопорушень. Проте успіх служіння суспільству – в єдності трьох складових: навчання, практики та науки.

1881 1
17.09.2019

Пану Василю 42 роки, він має 200 голів породистих овець, часто носить традиційне гуцульське вбрання, хвацько грає на дримбі, допомагає іншим вівчарям і вірить, що гуцули і вівці – це нероздільно.

627
15.09.2019
Марія Лутчин

Тарас Назарук - керівник салону VOLT, який спеціалізується на доставці автомобілів зі США "під ключ". Компанія у своїй роботі керується принципом збереження довкілля через популяризацію електромобілів у місті.

1812
13.09.2019
Марія Лутчин

У неділю, 13 жовтня у Дністровському каньйоні відбудеться вже традиційне «Свято неба». Унікальне свято парапланеризму та дельтапланеризму цьогоріч пройде у форматі «Eco-Active Life Style».

1431
11.09.2019
Олена Британська

На форумі запрошені спікери обговорювали, що потрібно для залучення інвестицій та які умови зараз диктує світ, розглядали практичні кейси та підводні камені.

969
09.09.2019
Люся Грибик

У сучасному світі кожна жінка повинна мати кваліфікованого лікаря - гінеколога.

5903 2

Депутатську недоторканність скасували, ОК. Тут не про те, що вчора чимало потенційних «жертв» добровільно відали зброю своїм майбутнім «вбивцям».

536

Сьогодні так модно використовувати до всього слово "мульти". Мультиварка, мультивітаміни...

2336 2

Після жахливої катастрофи в Дрогобичі із людськими жертвами і втратою майна, де впав під"їзд житлового будинку.

840 1

Ціна росте хутчіш за міст – комусь це вигідно, еге ж?.. Замість потроєння вартості – мер навпаки міг отримати чималу компенсацію. Але чомусь так не зробив…

2697
19.09.2019

Відповідно до нової праці, геологічне утворення Велика Адрія свого часу було континентом завбільшки з Гренландію.

499
17.09.2019

Кілька днів тому у невеличкому селі Вітрова Балка, що знаходиться у Полтавській області, сільські мешканці зафільмували НЛО.

501
11.09.2019

Здається, Всесвіт ніколи не перестане нас вражати!

428 1
18.09.2019

Дитина приходить до місця, якого не знає і не розуміє. Чому мама каже мовчати? Чому тато не дозволяє бігати? Чому світять свічки та багато квітів?

248
18.09.2019

Більшість слів, які ми вимовляємо в повсякденному житті, впливають на наше майбутнє. Є слова, які притягують удачу, а є ті, які її відлякують.

588
20.08.2019

Мандрівний проповідник прийшов з важкою вістю у чуже місто.

1031
23.09.2019

Український фотограф Давид Дубницький зробив спокусливі фото жінок зі слов'янських країн.

8356
22.09.2019

Відома блогерка з Івано-Франківська Тетяна Кодзаєва отримала престижну нагороду на Milan Fashion Week 2019.

1825
21.09.2019

Прикарпатка скаржиться на зіпсуті продукти, які продають  в одному із супермаркетів області.

1333 2
20.09.2019

У селищі Більшівці історики натрапили на нові докази радянського терору — масове поховання закатованих українців.

5671 3