Директор школи майбутнього

Так вже склалося, що велику частину свого життя, а саме етап свого формування і становлення, ми віддаємо школі. До освітнього закладу ми приходимо маленькими дітками, а полишаємо поріг школи уже майже дорослими і майже сформованими особистостями. Саме у школі ми зустрічаємося із першим психологічним тиском на нашу індивідуалістичну свідомість. Перше приниження, перша несправедливість… Тобто якими ми є сьогодні, у більшій мірі, маємо завдячувати саме «застінкам» нашої рідної школи. З тим місцем, де ми стикаємося із складеною віковою системою, яка покликана лише на одне, перетворення індивідуальності на сіру колективну масу.

Уже чверть століття ми живемо у Незалежній державі. За цей час освітній простір України мав пройти шлях докорінного системного реформування, який повинен був кристалізувати майбутнє покоління українців, як індивідуально сильну європейську націю. Що ж з відбулося з освітою, особливо дошкільною і середньою, насправді? А насправді був змінений лише косметичний декор.

Раніше, у імперській радянській школі, діти одягали піонерські галстуки, ходили строєм, співали патріотичних пісень. На сьогодні дітей у школі заставили скинути колишні атрибути імперії, одягли всіх у вишиванки і примушують далі ходити строєм і співати інші патріотичні пісні. Що системно змінилося у виховані? Нічого! Наша освіта продовжує ламати індивідуальність дитину, примушуючи її коритися стадному принципу.

На сьогодні відомо, що дев’яносто відсотків випускників наших ЗОШ, не здатні приймати самостійні рішення. Вони не зможуть працювати на менеджерських позиціях. У більшості виникають проблеми із самореалізацією. Ось яку «важливу» суспільну роль на сьогодні відіграє школа.

А хіба може бути по іншому? Адже на менеджерському, управлінському рівні освітніми закладами, сидять люди минулого століття, які виховані колишньою імперською, партійною системою. Більшість із таких управлінців, це люди які ніколи не будуть мислити відповідно до змін, які сьогодні диктує час. Тому що це буде злам їхнього уявлення про світ. А у цей час, до школи приходять дітки двадцять першого століття. Дітки схильні до високого рівня комунікації, інформатизації, які вже мислять зовсім іншими категоріями. Тобто це покоління, яке зовсім не вписується у життєвий світогляд більшості сучасних директорів шкіл.

І яка доля чекає таку дитину? Нехай це запитання залишається риторичним. Мені хотілося б поміркувати про майбутній вихід із ситуації, що склалася. Яким має бути директор школи майбутнього? Адже зрозуміло, що системи не зламаєш в один день і ще не одне дитяче життя буде деформоване…

Вже сьогодні слід починати реформувати системні підходи фундаментальних основ організації освітнього процесу. Окрім того важливою ланкою є підготовка ланки управлінських кадрів. Тобто вирощення плеяди тих нових директорів шкіл, які будуть дивитися на освітній процес і бачити у ньому індивідуально сильну дитину, а не сіру масу виконавців. Адже час диктуватиме системні зміни і ми нікуди від цього не дінемося.

Позитивним моментом є те, що у нашому Прикарпатському національному університеті є глибинне розуміння даної проблеми. Більше того, на певному рівні цю проблему, у супереч системі починають вирішувати. Так у рамках Інституту післядипломної освіти відкрито магістерську програму підготовки освітніх кадрів за напрямком: «Управління навчальним закладом». Тобто Прикарпатський університет декларує готовність розпочати підготовку директорів шкіл майбутнього. Тих хто, своїми інноваціями, буде докорінно змінювати нашу освіту, особливо її середню ланку. Навчить творчо мислити і креативно підходити до вирішення будь-яких проблем, пов’язаних із становленням і розбудовою нашого суспільства.

Вже дуже скоро ми побачимо перших випускників-магістрів, які творитимуть новий освітній простір нашого краю. Але це лише перший крок у майбутніх великих перетвореннях у освіті…   


02.07.2015 Ігор Макарук 2810 10
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

412
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

1876 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

2959
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2451 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5177
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

2993

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

299

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

481

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

965
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8230
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10782
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5173
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

466
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

397
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22475
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

800
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5283
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

882
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

940
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1220
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1487