Ніколи ще за 23 роки наш народ не платив таку високу ціну за свою незалежність. Навіть не ціну – жертву… Бо немає ціни життю героїв, розпачу матерів, тремтячому страху та сльозам дітей…
Із тисяч народів і народностей світу менше 200 виросли в нації – створили свої держави й домоглися визнання світової спільноти, серед них – Україна. Ми маємо Божу милість, людське право та унікальні природні багатства бути незалежними.
Українці не раз здобували та втрачали державність, тисячоліттями боролись за право бути господарем на своїй землі, здобували власну історію – правду нашого народу з величчю імен, гіркотою поразок, благословенням перемог.
На історичному шляху України були могутня Київська держава Володимира Великого та Ярослава Мудрого, руйнування золотоглавого Києва та битва під Берестечком, підступне знищення першої християнської республіки в Європі – Січової Запорізької, відчайдушний порив до свободи часів будівничого й політика, відданого ідеї незалежності Івана Мазепи, великий і трагічний Богдан Хмельницький та творець першої української Конституції Пилип Орлик, Валуєвський циркуляр про заборону української мови і започаткування власної державності в Українській Народній Республіці, голодомор тридцять третього і чорнобильська трагедія.
Наша земля подарувала світові великих провідників національної української ідеї – Тараса Шевченка, Григорія Сковороду, Лесю Українку, Миколу Костомарова, Маркіяна Шашкевича, Івана Франка, Михайла Драгоманова.
Згадаймо та віддамо шану Михайлу Грушевському, Степану Бандері, Андрію Шептицькому, Василю Стусу, Роману Шухевичу, В’ячеславу Чорноволу.
Схилимо голови перед «Небесними сотнями», яких, і це жахливо, з кожним днем, кожною годиною стає все більше… Ціна української Незалежності – долі, імена, мрії, очі, обірване майбутнє наших Героїв.
Ми пройшли через Революцію Гідності, яка словосполучення «національна ідея» перетворила у сенс життя і місію української нації. Ми прагнемо сильної держави, яка має бути кращою серед рівних і рівною серед гідних. Ми маємо єдиний вихід - об’єднатись. Інакше всі жертви заради України не матимуть сенсу. Об’єднаймось та прочитаємо разом народну українську молитву:
Боже, вислухай благання: Нищить недоля наш край. В єдності — сила народу! Боже, нам єдність подай.
Не маю більше слів для привітання з Днем Незалежності, бо сьогоднішня біда сковує доречні слова, але маю безмежну гордість, що є частиною великого серця українського народу, серця, яке, я вірю, битиметься, доки існує світ.
Вячеслав Кредісов
Згадаємо.
24 серпня 1991 р. Верховна Рада України прийняла — Акт Проголошення Незалежності України. У ньому зазначалося:
Виходячи із смертельної небезпеки, яка нависла була над Україною в зв'язку з державним переворотом в СРСР 19 серпня 1991 року, продовжуючи тисячолітню традицію державотворення в Україні, виходячи з права на самовизначення, передбаченого Статутом OOH та іншими міжнародно-правовими документами, здійснюючи Декларацію про Державний суверенітет України, Верховна Рада Української Радянської Соціалістичної Республіки урочисто проголошує незалежність України та створення самостійної Української держави — України. Територія України є неподільною і недоторканою. Віднині на території України мають чинність винятково Конституція і закони України.
На геополітичній карті світу постала нова самостійна держава — Україна.
