Чиста кров

 

/data/blog/60493/128c6cd8509cbd5c53e93354e325471c.jpg

 

День закінчується, і змучений, ти повертаєшся додому. Вмикаєш радіо. Чуєш коротке повідомлення про те, що в малому індійському селі кілька жителів померло від грипу. Слухаєш це з легкою байдужістю – троє чи четверо померли?!...цікаво, надсилають туди лікарів, щоб дослідили всі обставини. Той вірус грипу невідомий. Однак не замислюєшся над цим.
Неділя. По дорозі з церкви знову чуєш те саме, цього разу мова йде не про три чи чотири селянина, але тридцять тисяч мешканців гір в тій самій частині Індії. Ввечері про це показує телебачення. СіЕнЕн показує короткий сюжет. Спеціалісти з Відділення контролю захворювань з Атланти вирушають до Індії... Такої епідемії ще ніде ніколи не було.
До ранку понеділка – це вже головна новина. Вже не тільки Індія, але Пакистан, Афганістан і Іран. Читаєш про це всюди, називають цю хворобу „Таємничий грип”. Президент коротко прокоментував це, що він і всі інші моляться в надії, що все закінчиться добре. Однак всі вже замислюються: Як цьому запобігти?
Тоді Президент Франції зважується на крок, який шокує Європу. Він закриває кордони своєї держави. Авіарейси з Індії і Пакистану та всіх країн, де зареєстровано хворобу, скасовуються. Тієї самої ночі, перш, ніж лягти спати, вирішуєш ще трохи подивитись СіЕнЕн. Ти приголомшений, коли жінка, яка плаче, і слова якої перекладають з французької на англійську, говорить: ”Маємо чоловіка, який лежить у паризькій лікарні і помирає від „таємничого грипу”. Це вже прийшло до Європи. Починається паніка. Вже відомо, що коли отримаєш інфекцію, можеш носити її в собі тиждень, аж поки з’являться якісь симптоми. Потім маєш чотири дні нехарактерних симптомів. І потім...вмираєш. 
Великобританія закриває свої кордони, але, на жаль, запізно. У вівторок вранці Президент США оголошує: „З огляду на загрозу для безпеки країни, всі польоти до і з Європи та Азії скасовуються. Якщо ваші близькі є за кордоном, мені прикро. Не можуть повернутися доти, доки не знайдемо ліків від цієї хвороби.”
Протягом чотирьох днів весь народ охоплений надзвичайним страхом. Люди купують маски на обличчя. Люди розмовляють про те, що станеться, коли епідемія прийде до нас. А хтось говорить, що це кара Божа.
Вечір середи. Перебуваєш в церкві на молитовній зустрічі, коли хтось вбігає з парковки і кричить: „Включіть радіо! Включіть радіо!” Церква слухає маленьке радіо на батарейці з приставленим до нього мікрофоном. І найсвіжіша новина: дві жінки знаходяться в лікарні на Лонг Айленді і вмирають від таємничого грипу.
Здається, що протягом кількох годин це розповсюдилось по всій країні. Люди працюють 24 годин на добу, щоб знайти ліки. Однак ніщо не допомагає. Каліфорнія, Орегон, Аризона і Флорида...Так, ніби наступає з усіх сторін.
Несподівано з’являється звістка: Код розшифрований! Може бути знайдений порятунок! Можна створити вакцину! Потрібна тільки кров когось, хто не інфікований.
На всьому Середньому Сході, через усі канали зв’язку передають спеціальний випуск новин, де до кожного звертаються з проханням вчинити одну просту річ: поїхати до лікарні в центрі і здати кров на аналіз. Це все, про що просимо.
Напевне, коли ти і твоя родина потрапляєте туди, вже пізній вечір – п’ятниця, а дорога довга. Там зустрічаєте медсестер і лікарів, які проколюють пальці, беруть кров і заліплюють ранки пластиром. Твоя дружина і діти теж там. Беруть у вас кров на аналіз і кажуть: „Чекайте на парковці. І коли назвуть ваші прізвища, можете бути вільні і їхати додому!”
Стоїш переляканий разом з усіма своїми сусідами, думаючи про те, що відбувається, і чи це вже кінець світу.
Раптом молодий чоловік вибігає з лікарні, вигукуючи щось. Витягає він табличку з іменем і прізвищем, і махає нею. Що? Кричить знову! А твій син тягне тебе за куртку і каже: Тату, це я!
Поки ти зорієнтувався, забрали твого сина! – Хвилину, зачекайте!
Але вони кажуть: Все гаразд. Його кров незаражена. Його кров чиста. Мусимо переконатися, чи він не хворий. Гадаємо, що він саме той, кого шукаємо.
П’ять напружених хвилин. Виходять лікарі і медсестри, обіймаються. Деякі сміються. Це перший раз за багато днів, коли бачиш когось, хто сміється. Якийсь старший лікар підходить до тебе і каже: „Дякую Вам. Кров Вашого Сина ідеальна. Його кров вільна від інфекції, вона чиста. Тепер можемо створити вакцину.”
Звістка швидко розповсюджується по парковці, заповненій людьми. Одні радісно кричать, інші моляться, а ще інші сміються і плачуть.
І тоді сивий лікар відводить тебе і твою дружину вбік і каже: „Чи можна вас на хвилинку? Ми не знали, що донором буде дитина і нам потрібен... Ваш підпис на документі, що посвідчує згоду.”
Вже починаєш підписувати, коли помічаєш, що колонка з кількістю мілілітрів крові, яку мають взяти, порожня. – С-с-скільки мілілітрів?
І власне, тоді усмішка зникає з обличчя лікаря і він каже: „Ми не уявляли, що донором буде дитина. Ми не були готові. НАМ ПОТРІБНА ВСІ КРОВ!!!
- Але, але...
- Ви не розумієте. Ми говоримо про кінець світу. Прошу Вас підписати. Нам потрібна вся кров – нам потрібно все!
- Чи не можете зробити йому переливання крові?
- Якби у нас була неінфікована кров – могли б. Чи можете Ви підписати?
У тиші підписуєш. Потім вони пропонують: „Хочете побути з ним хвилинку, перш ніж ми розпочнемо?”
Чи можеш повернутися? Повернутися до кімнати, де він сидить на столі і питає: Тату? Мамо? Що відбувається? Чи можеш взяти його руку і сказати: Синку, твоя мама і я любимо тебе, і ми б ніколи не дозволили, щоб з тобою щось зробили, якби так не було треба. Чи це розумієш?
І коли старший лікар повертається і каже: „Мені прикро. Вже маємо починати. Люди у всьому світі вмирають.
Чи можеш вийти? Чи можеш вийти, коли він каже: Тато, мама, чому мене залишаєте?”


А наступного тижня, коли у них відбувається церемонія вшанування твого сина, хтось спізнився, бо проспав, інші взагалі не прийшли, бо поїхали на озеро, а деякі прийшли з награною усмішкою і вдають, що їм це небайдуже...
Чи тоді тобі не хотілось би зірватися і заволати: МІЙ СИН ПОМЕР! ЧИ ТЕБЕ ЦЕ НЕ ЦІКАВИТЬ?
А чи не так каже Бог: МІЙ СИН ПОМЕР! ЧИ НЕ ЗНАЄШ, ЯК СИЛЬНО ПРО ТЕБЕ ПІКЛУЮСЯ?


06.10.2014 1621 0
Коментарі (0)

26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

674
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

1941 7
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

1134 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

555
24.02.2024
Вікторія Матіїв

Спроби створити музей у Долині виникали ще у 60-х роках. Проте тільки 23 грудня 1997 року Долинська районна рада прийняла остаточне рішення щодо нього. Журналістка Фіртки поспілкувалася з директоркою закладу Ксенею Циганюк. 

6905 61
01.02.2024
Вікторія Косович

Івано-Франківськ є градом безлічі упереджень і масок: для перших — фортеця, заснована поляками, для других — відголос австрійського «золотого віку» з його залізницями, для третіх — серце гуцульської культури, плач трембіт.  

11399 6

Піст – невід’ємна частина християнського  життя, встановлена Богом.

338

Друзі путіна зустрілись у резиденції рудого Донні у Флориді, де обговорили план путіна по капітуляції України, і після цієї поїздки Орбан розкрив – як за 24 год Трамп планує припинити війну.

1084

Чим ближче до виборів в США, тим більше трампісти вдаються до маніпуляцій у своїй пропаганді. У контексті України вони, переставивши все з ніг на голову, намагаються переконувати, ніби це демократи, а не республіканці, заблокували допомогу Україні.

1117

Кожен із нас не раз потрапляв у ситуацію, коли ми замислювались давати, чи ні милостиню людині, яка звертається про допомогу біля церкви, на вулиці чи в інших громадських місцях.  

1112
29.03.2024

З кожним днем війни стає дедалі важливіше зберігати емоційну стабільність і свідомо дбати про своє психічне здоров’я.   

70
24.03.2024

Нутриціологиня пояснила, чому не можна забороняти собі фастфуд та солодощі. А також порадила, як їх вписати у свій раціон.

286
18.03.2024

Сьогодні, 18 березня 2024 року, в УГКЦ в Україні розпочинається період Великого посту. Пригадуємо канони партикулярного права УГКЦ, в яких ідеться про те, коли і як треба постити.  

1085
29.03.2024

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

658
25.03.2024

Йдеться про зміни в молитвах «Вірую» («Символ віри»), «Царю Небесний» та митаревій молитві.

755
21.03.2024

Релігійна громада отримала всі дозвільні документи та незабаром розпочне будівництво поруч з Садовим товариством та міським озером.

2951
15.03.2024

Отець каже: виконайте заповідь Божу – вшануйте свято Боже молитвою у храмі, а житейське на цей день відкладіть.

4446
29.03.2024

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

18444
29.03.2024

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки розглянув майже 90% законопроєкту про мобілізацію.  

75
26.03.2024

У Верховній Раді зареєстрували проєкт закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за привласнення державних функцій.   

325
22.03.2024

На початку лютого 2024 року замість Валерія Залужного Збройні сили України очолив Олександр Сирський, який до цього командував Сухопутними військами.  

354
17.03.2024

Продовжує зменшуватися кількість тих, хто вважає, що держава виконує свої зобов'язання перед ветеранами російсько-української війни.  

666