Бюджет-2019. На що підуть державні кошти?

Цього року депутати ухвалили держбюджет на наступний рік рекордно швидко – ще у листопаді. Звичайно, не без палких дискусій і нічного засідання. Така інтенсивна робота парламенту була відповіддю на вимогу МВФ. Адже без узгоджених доходів та видатків на наступний рік закордонні партнери не нададуть фінансову допомогу Україні.


Які прогнози зробили вітчизняні економісти і кому дістанеться найбільше грошей 2019 року, дізнався Центр громадського моніторингу та контролю.

Бюджетні виклики

Одним із визначальних чинників під час формування бюджету на 2019 рік була необхідність сплатити кредити, взяті попередніми урядами. За словами депутатів та експертів, це був дуже серйозний виклик.

«Бюджет 2019 року буде вкрай складним, одним із найскладніших бюджетів за всю історію України. Чому? Бо на 2019 рік припадає пік виплат за зовнішніми міжнародними фінансовими зобов’язаннями, які були взяти 15 і 10 років тому. Брали Азаров (Микола Азаров – екс-прем’єр-міністр України, – ред.), Тимошенко (Юлія Тимошенко – екс-прем’єр-міністр України, – ред.), вони про це вже не згадують, а віддавати зараз в 2019-му», – зауважив перед другим читанням закону народний депутат Максим Курячий.

Втім, у Міністерстві фінансів впевнені, що уряду вдалося сформувати збалансований і реалістичний документ.

Згідно із законом, наступного року державні доходи плануються на рівні 1026,1 млрд грн, а видатки – 1112,1 млрд грн. Обидві суми зросли після доопрацювання проекту. Дефіцит бюджету передбачений в обсязі 2,3% ВВП, що становить 89,99 млрд грн.

На погашення кредитів планується витратити 417,45 млрд грн. При цьому 145,2 млрд піде на обслуговування держборгу.

Як і цьогоріч, наступного року передбачається зростання ВВП на 3%. Водночас економісти прогнозують, що інфляція знизиться з 9% до 7,4%. А курс долара, навпаки, зросте – на кінець 2019 року він становитиме 29,4 гривні за долар.

Найбільше – на оборону, освіту і медицину

Пріоритети державних витрат залишаються незмінними. Як і раніше, це – оборона та безпека, освіта й охорона здоров’я.

У 2019 році на підвищення обороноздатності та безпеки передбачено понад 5% ВВП, тобто 211,9 млрд грн. Порівняно з минулим роком фінансування силовиків зросте на понад 46 млрд грн. Ці кошти, зокрема, підуть на підвищення зарплат військовослужбовцям та поліцейським.

«102 млрд грн тільки на Збройні сили України. Ми на 30% в середньому піднімаємо заробітну плату нашим воїнам», – зазначив голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони Сергій Пашинський.

На розвиток озброєння і військової техніки держава витратить 30,2 млрд грн, а на будівництво чи придбання житла для військових – 1,8 млрд грн.

Тим часом на освітні потреби 2019 року заплановано 127 млрд грн. З них – майже 70 млрд грн субвенцій на зарплату вчителям середніх шкіл. На фінансування проекту «Нова українська школа» закладено 1,3 млрд грн.

За ці гроші переобладнають класи, закуплять  нові підручники і меблі тощо. Ще 1 млрд грн піде на фінансування Фонду Президента України з підтримки освітніх та наукових програм для молоді.

За ці кошти планують підключити інтернет у сільських школах, придбати шкільні автобуси тощо. Також у бюджеті передбачені кошти на розвиток інклюзивних класів та спортивних шкіл у регіонах.

У 2019 році уряд збільшить фінансування охорони здоров’я на 10%. Загалом держава виділить на медицину 95,7 млрд грн. Більшість цих коштів – 55,5 млрд грн – будуть витрачені на впровадження медичної реформи у регіонах. Зокрема, на покращення амбулаторій, стаціонарної та екстреної меддопомоги. До 15,3 млрд грн зросте фінансування первинної ланки медицини. З 1 січня сімейні лікарі й терапевти отримуватимуть гроші винятково за системою «гроші йдуть за пацієнтом».

Водночас програма «Доступні ліки» отримає 1 млрд грн, «Безкоштовна діагностика» – 2 млрд грн, а пілотний проект реформування системи екстреної допомоги – 1 млрд грн.

Соцвиплати зростатимуть

Бюджет 2019 року передбачає також підвищення зарплат і пенсій. На це Міністерство соціальної політики отримає 198,6 млрд грн.  

Зокрема, мінімальна зарплата збільшиться на 450 грн і до кінця року сягне 4173 грн. При цьому прожитковий мінімум у грудні 2019 року становитиме 2027 грн.

На виплату пенсій держава спрямує 168 млрд грн. З липня 2019 року мінімальна пенсія налічуватиме 1564 грн, а з 1 грудня 2019 року – 1638 грн. За розрахунками урядовців, надходження до Пенсійного фонду забезпечуватимуть податки працездатного населення, а також сплата за розмитнення автомобілів на єврономерах (орієнтовно 1 млрд грн).

За словами міністра фінансів Оксани Маркарової, у бюджеті вистачить ресурсів для підвищення виплат військовим пенсіонерам та загальної індексації пенсій, що запланована з 1 травня.

Наступного року також зміниться система виплати субсидій на житлово-комунальні послуги. Загалом на субсидії виділять 55 млрд грн, з яких 20 млрд  будуть виплачені за проектом монетизації. Це була одна із принципових вимог Президента Петра Порошенка.

«Зараз потрібно забезпечити субсидіями тих, хто їх реально потребує. І це не просто мій заклик, а це принципова позиція щодо формування бюджету 2019 року до другого читання. Підкреслю окремо: якщо цієї позиції не буде в бюджеті, якщо не врахують позицію президента при підготовці в парламенті, я бюджет не підпишу», – заявив глава держави.

В уряді планують повністю перейти на систему монетизації до кінця 2019 року. У профільних міністерствах запевняють, що виділених коштів достатньо, а зменшення бюджету пояснюють цьогорічним закриттям боргів перед споживачами. Тож субсидії отримають усі, хто їх потребує.

Експерти називають бюджет-2019 консервативним і фінансово обґрунтованим. Попри те, що він складений на вимогу МВФ, урядовцям вдалося зберегти соціальні гарантії, і всі  видатки мають конкретне джерело надходження.


10.11.2018 3178
Коментарі ()

07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

690
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2160
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

5121
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

3949
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

5081
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

3196

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

574

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

521

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1358

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

4207
07.04.2026

Великдень цьогоріч відзначатимуть 12 квітня. Яким має бути традиційний великодній кошик і що не варто нести до церкви — пояснив священник.

8913
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

5981
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6620
06.04.2026

В Івано-Франківській області відбулася перша екскурсійна поїздка для родин загиблих захисників та зниклих безвісти військових. Ініціативу організувала Івано-Франківська обласна військова адміністрація.  

877
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1851
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1488
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8355
03.04.2026

Уже цих вихідних, 4–5 квітня, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представить прем’єру вистави «Маруся Чурай» за однойменним романом у віршах Ліни Костенко.

1067
08.04.2026

Банальна приказка каже, що «безкоштовний сир буває лише в мишоловці». Тобто, що немає ніде, включно з економікою нічого безкоштовного. Завжди хтось буде змушений заплатити.

353
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

384
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1386
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

998