Бійцівський клюб

 

 

Поки  ще офіційно не стартувала  парламентська виборча кампанія 2012, чом би не  поагітувати  за панів, які в суспільстві ототожнюються з великими і дуже ідейними борцями «за» і «проти».  Як то, до прикладу, ВО Свобода, НУ-НС, БЮТ, За Україну тощо.

 

У світлі останніх подій із дійсно  паскудним, ницим  законопроектом від регіоналів про статус регіональної мови в «нерегіональній» на сто відсотків пощо що державі Україна, першочергово,  зрозуміло, спроба  провладних депутатів покликана  задля окозамилювання своїй потенційній електоральній категорії на фоні провальних соціально-економічних «реформ» управлінської влади. А відтак, здається,  роль «грошового мішка» та «гречки» на осінніх виборах трохи, місцями  має шанси уступити ролі роз’юшеного носа і розірваної сорочки…

 

Тобто,  зазвичай невід’ємні одне від одного в імперських державах  поняття «хліба» та «видовищ», в деяких постколоніальних державах  вони йдуть урозліт. Видовища борються за власне виживання з не меншим  завзяттям, ніж ті, для яких вони власне, заплановано і спонтанно, уготовані. Видовища мають свої обличчя, скривавлені і офінгалені, видовища знають своїх героїв і антигероїв – банальна і, здавалось, набридлива життєва істина.

 

Та не банальна і не набридлива вона для тих героїв, котрі з тих чи інших причин не можуть конкурувати в царині «гречки» з героями менш бурхливих і яскравих телекартинок, героями, яких, здавалось б, не зупинити і не побороти в році Дракона, істоти ущерть холоднокровної, гігантичних розмірів і ще більших прагнень.  

 

І це добре. Це має втішати і величати, давати стійкіше видиво того, що ідея – імматеріальне,  досі живе і дихає в сучасних вітчизняних політичних віяннях, кон’юнктурі, що гречка -  матеріальне, відригується і не лізе до рота, як пошесне і пошле драконяче їдло, більш «пош» яким тільки є рис.                                                                   

 

Кров, насильство, гарячковість, азарт, ризик, навіть виконані безладно природно незграбними виконавцями ідей і їх втілювачами,  покликані запалити у рядових громадян по обидва боки барикад  бажання відстоювати не власні, дуже меркантильні інтереси, подібно до їхніх босів меценатів і філантропів на короткий період, а спільне, - в даному випадку – мову. А мова поки що належить усім, і з мовою кожен може робити все те, що вважає за потрібне. Або не кожен, як то всякі підрахуї і хахлінічєнкі.                                                                                                          

 

Мова це те, що  зрівнює людей в нерівній країні, це коли, наприклад, вищий чиновник посилає на «ху» нищого, а водило маршрутки посилає на «ху» водилу запорожця – і чинуш, і шофер  вживають морфологічно і фонетично однакові слова, попри те, що їздять на різних машинах..                                                                                                                    

 

Але мова це і колосальний роз’єднувач народу. Що ж виявляється, коли вас, наприклад, посилають на «ху», і ваш посилач чує у відповідь «пішов на «фі»…?  І це в нас так повсюдно ущємляют рускій язик ?!

 

Що ще, окрім мови, об’єднує нашу різномовну країну ? І що ще вивищує політиків, які відстоюють права  силою ?  Що об’єднує ці два питання. Віра народу у себе. Навіть латентна. Адже бійка в парламенті мимоволі подає надію на рівні підсвідомого, що, коли ти проголосуєш за поганого «бійця», а не за  успішного   «капіталіста», то в далекому чи недалекому майбутньому і в тебе з’являться хоч якісь шанси потрапити до парламенту, а відтак влаштувати своє горопашне життя. Середнім бійцем стати простіше і цікавіше, ніж добрим капіталістом. Мордо-бой в очах значної частини народу, все таки, симпатичніший за плей-бой, щоб хто не казав.

 

Ті депутати, що нещодавно добряче від душі потовклися, умили руки легкою кров’ю, довели, що вони справді демократи, на відміну від тих, що умивали руки водою і розбороняли. Тремтіть мажорні мажоритарники, рано ви облишили боксерську грушу.., рано пожертвували на гуманітарку турецькі спорт-костюми  90-х років.

 

Та що в нас виходить, коли дізнаємося, що деякі фігуранти політичного бомонду, владного і опозиційного, суміщають бійцівське ремесло з підприємницьким ?.. Та нічого… в народу лише з’являється додатковий стимул і додаткова праця у своєму намірі поборотися за себе і своє.

 

Тому хай проходять до Ради достойні люди, себто значно вправніші бійці, спортсмени, бритоголові львівські і донецькі пацани,  і всі, кому небайдужа доля України, демократична передовсім.  Далебі. 


27.05.2012 Яв Назар 1425 0
10.04.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про головні зміни, які пропонує влада новим законопроєктом про мобілізацію.

1561
01.04.2024
Діана Струк

Про функціонування закладу, допомогу військовослужбовцям та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з очільником комунального закладу «Дім воїна» Миколою Крошним.

1673
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

1662
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

4923 38
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

1964 2
19.03.2024

Сьогодні й роботодавці, й експерти звертаються до абітурієнтів: зважайте на ті спеціальності, які будуть потрібні Україні під час відбудови, адже велике відновлення почнеться одразу після Перемоги.

1363

«Благодатний вогонь» саме за такою назвою ми знаємо церемонію, яка відбувається щорічно у Велику Суботу перед Пасхою у Єрусалимі в Храмі гробу Господнього. Здебільшого про це явище  знаємо через ЗМІ, які щорічно ведуть пряму трансляцію сходження Благодатного вогню з Єрусалимського храму.

181

Американське видання The Washington Post 7 квітня 2024 р. опублікувало статтю під назвою «Інсайд щодо секретного плану Дональда Трампа щодо припинення українсько-російської війни».

547

Благодатний Вогонь (грец. Άγιο Φως, дослівно — Святе Світло, англ. Holy fire) — поширена у православ'ї назва вогню у Великодній церемонії виносу запалених свічок із Гробу Господнього (кувуклії) в Єрусалимському Храмі Воскресіння. 

704

Впевнено можна сказати, що з появою соцмереж  наш світ змінився. Він став трішки меншим, не виходячи з кімнати ми маємо зв'язок з найвіддаленішими куточками планети. Всі живемо в час швидкості та спрощення.

850
11.04.2024

Цієї неділі, 14 квітня, в Івано-Франківській громаді розпочне роботу новий комунальний ринок сільськогосподарської продукції.  

3474
08.04.2024

Під час посту людина не вживає білкові продукти тваринного походження: м'ясо, рибу та молочні продукти. Натомість залишаються крупи, бобові, горіхи, фрукти та овочі.  

10031
02.04.2024

Одним з перших засіяли ярими культурами поля на Городенківщині, Коломийщині та Снятинщині.  

699
13.04.2024

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

25923
08.04.2024

Є перша заповідь Божа: «Я є Господь Бог твій, нехай не буде у тебе інших богів, крім Мене».  

7554
02.04.2024

Два тижні поспіль щонеділі франківці та гості міста збираються на пікнік біля міського озера, щоб висловити протест проти будівництва церкви УГКЦ.   

749
29.03.2024

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

931
13.04.2024

Які труднощі та виклики виникають при управлінні краєзнавчим музеєм "Бойківщина" Тетяни й Омеляна Антоновичів та як намагаються їх розв'язувати?

1254
11.04.2024

Парламент остаточно ухвалив у другому читанні законопроєкт №10449 про мобілізацію і проходження військової служби.  

1072
07.04.2024

Всього опитали 2 000 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України, крім окупованих територій, у віці 18 років і старше.   

693
02.04.2024

Українці розповіли, чи підтримують у другому читанні ухвалення Верховною Радою оновленого законопроєкту про мобілізацію.  

927
29.03.2024

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки розглянув майже 90% законопроєкту про мобілізацію.  

802