Друзі. Наша країна знову постала перед загрозою, і кожен, мабуть, питає сесбе - що буде далі...?
Зараз я хочу згадати аналогічну ситуацію, яка не давала нам сну зовсім недавно. Тоді теж було відчуття тривоги і невизначеності, коли хлопці з дерев'яними щитами стояли проти озброєних і захищених до зубів космонавтів, і вся державна машина була готова нас проковтнути.
Хто пам'ятає - тоді в мене була замітка з Біблійними рядками, від 13. 02.14. Тоді не вірилося - але сталося саме так.
7. Швидкі до зла їхні ноги, вони летять пролити кров безвинну. Думки їхні - думки беззаконні, спустошення та погуба на їхніх дорогах. 8. Мирні путі їм невідомі, немає правосуддя на їхніх стежках... 14. І правосуддя назад відступилося, а справедливість здалека стоїть, бо на МАЙДАНІ спіткнулася істина, правда ж не може прийти. 15. Правда зникла; хто ж зла цурається, того обдирають. Господь це побачив і обурився, що суду немає. 16. Побачив, що нема нікого, і здивувався, що заступника немає. Тоді його рамено з'явилось йому на підмогу, і справедливість його підтримала. 17. Одягся у справедливість, мов у БРОНЮ; ШОЛОМ спасіння на голові в нього. Він надягнув відплату, як одежу; горливістю; немов плащем, покрився. 18. Він кожному відплатить по заслузі; противникам своїм - гнівом, і ворогам своїм - покаранням. 19. На заході побачать ім'я Господнє, і на сході його славу, бо він прийде, як бистрий потік, який жене подих Господній.
Книга пророка Ісаї 59:7-19
Днями я знайшла ще дивніші рядки в Біблії. Слова про Майдан у Одкровенні Іоанна Богослова. Дивно це чути, так? Аж ось почитайте, як людина часів древньої Палестини могла описати озера криги від водометів і полум'я від шин. Зауважте, що той, хто це писав, ніколи в житті не бачив ані льоду, ані палаючих шин навколо - конструкції такої у тактиці ведення бою не існувало. А уявлення про кригу взагалі не було в тому жаркому краї. Тут і про людей - "переможців звіра", і про священників, які завжди були на Майдані.
"15. 2. І бачив я ніби скляне море, змішане з вогнем; і переможці звіра та образу його, начертання його і числа імені його, стоять на цьому скляному морі, тримаючи гусла Божі, 3. і співають пісню Мойсея, раба Божого, і пісню Агнця, говорячи: великі й дивні діла Твої, Господи Боже Вседержителю! Праведні та істинні путі Твої, Царю святих! 4. Хто не убоїться Тебе, Господи, і не прославить імені Твого? Бо Ти єдиний святий. Усі народи прийдуть і поклоняться перед Тобою, бо відкрилися Суди Твої.
Одкровення Іоанна Богослова, 15:2-4.
Зверніть увагу на слова "Відкрилися Суди твої". З цього місця починається опис суду над гнобителями людства, їхнє покарання та відновлення нового справедливого світу. Це, власне, початок останньої частини Одкровення. Хтось скаже - та хіба буде в такій величній книзі хтось писати про нашу маленьку Україну? Та, погодьтеся, що ці події бачив увесь світ, і ми таки змінили щось у ментальності цього світу. І зараз стоїмо на порозі глобальних геополітичних змін. Я не релігійний фанатик, хоча Біблія є моєю настольною книгою. Але хіба не був Господь з Україною під час тих подій? Навіть вітер ніс дим завжди у потрібний бік, зима була на диво теплою, її наче хтось відводив від України до інших країн і континентів, а сніг випадав лише тоді, коли треба було будувати барикади. А згадайте голубів, випущенних під час молитви за Україну, на яких напали ворон і чайка. Хіба це не дивно?
І перемога була - як у битві Давида з Голіафом. Чи не так?
А знаєте, що далі описане в Одкровенні Івана Богослова? Битва при Армагеддоні, падіння Вавилону і нова щаслива земля.
21:4. І витре Бог усяку сльозу з очей їхніх, і смерти не буде вже, ні плачу, ні крику, ні недуги вже не буде, бо колишнє минуло.
Якщо Бог з нами, то ми маємо діяти й бути впевненими у перемозі і зараз. Все буде добре.
Притягнуо за вуха. Одкровення описують кінець світу, кінець всіх часів, а не проміжні події в окремо взятій країні.
Озирніться довкола! По всьому світу війни, пожежі, повені, землетруси, урагани! Всі ці події неминучі і про них теж наперед сказано в одкровенні. Люди рухаються до самознищення. Та це тривалий шлях. Це не справа одного дня. Ще голи Господь ходив по землі, 2000 років тому, вже тоді він проповідував - "Покайтеся, бо кінець близький". Ті хто чув ці слова думали, що побачать "кінець" за свого життя. Але ще досі ми на цьому шляху. Сказано, що хто справедливий - творитиме справедливість, а грішник грішитиме до останнього. Ви ж "мрієте", про якусь утопію на землі! Це неможливо! Бо неможливо бути щасливим, коли біда довкола, коли горе торкається інші держави. І кожен народ випиває свою чашу страждань.
Ви просто побачили те, що хотіли побачити. Ми не "центр світу" і не "обраний народ". Обраним народом були євреї. Але Господь говорить, що "приведе овець з чужої кошари". Йдеться про те, шо люди врятуються вірою в Ісуса Христа не залежно від того, з якого вони народу і якого кольору шкіри.
Звісно, всі ми - нащадки Ноя. І кожен народ - інша гілка історії. Але всі гілки рівнозначні. Як у в людини багато органів в тілі - всі різні, але немає серед них "зайвих", так і народи землі - всі є невідємною частиною цього світу. Ми живемо на своїй землі і захищаємо своює право бути. Тому з нами Бог. Бог з кожним, хто терпить несправедливо. А отже, настане день, коли все це закінчиться. Тільки пошуки "пророцтв" ніяк не наблизять нас до цього дня.