Археологи знайшли вагомий доказ того, що царі Давид та Соломон були реальними історичними персонажами та правили Ізраїльським царством саме в IX-X століттях до нашої ери.
На схід від Гази вчені розкопали шість глиняних печаток, які свідчать про існування держави в цьому регіоні. Булли (відбитки на глині) знайшли в Хірбет-Сумейлі, на схід від Гази (південь Ізраїлю).
За словами професора Джиммі Хардіна (Jimmy Hardin), ці об’єкти виконували ту ж функцію, що і воскові печатки — а саме, використовувалися для того, щоб скріплювати офіційну кореспонденцію.
На одній з булл зберігся отвір, крізь який пропускали шнурок. Виявлення печаток в такому маргінальному районі вказує на те, що ця територія перебувала в зоні впливу державного утворення. Крім того, це єдині відомі науці булли, що датуються X століттям до нашої ери.
«Багато хто не вірить, що за доби раннього заліза тут могла існувати держава. Але вже те того, що на периферійній території ми знайшли печатки, якими скріплювали грамоти, вказує на певний рівень адміністративної організації», — заявив Хардін.
Археологи спеціально обрали для розкопок віддалений район: їх цікавили прикордонні контакти між Іудеєю та палестинцями. Історичність царя Давида, як й історичність єдиного Ізраїльського царства, є предметом дискусій.
Створена в 1980-х роках школа біблійного мінімалізму розглядає текст про Давида, Соломона і єдину ізраїльську монархію як ідеологічну конструкцію, створену в жрецьких колах за часів Ездри та Неємії (VI століття до нашої ери).
З точки зору цієї школи, Давид реальний настільки, як король Артур. Деякі вчені вважають Давида та Соломона історичними постатями, проте не царями величезних держав, а лідерами дрібних князівств.
Одним з аргументів на користь існування Давида є напис на стелі з Тель-Дан (IX-VIII століття до нашої ери). Стела з написом арамейською мовою поставлена в місті Дан одним з царів Арама на честь перемоги над царем Ізраїлю. У тексті стели згадується будинок Давида.
