Командир тилового управління Армії оборони Ізраїлю генерал-майор Еяль Ейзенберг заявив, що ймовірність великої війни на Близькому Сході наростає все швидше. За словами генерала, такий конфлікт, швидше за все, буде вестися із застосуванням зброї масового ураження.
Ейзенберг попередив, що “Арабська весна” (низка демократичних революцій в арабських країнах) загрожує обернутися “радикальною ісламською зимою ”. Ця закономірність взагалі є історично неминучою й механізм цієї радикалізації суспільства чітко визначений, з тим лише корегуванням, що демократизація в арабському світі супроводжується так само зростом ісламізму й експансіоністських настроїв.
Генерал, відповідальний за безпеку мирного населення Ізраїлю, також відзначив, що радикальні палестинські угруповання вже перейшли на нові види озброєння: від їхніх ракет вже доводиться ховатися не під одношаровим, а під двошаровим дахом.
Тим часом міністерство оборони Ізраїлю песимізму Ейзенберга не поділяє й намагається заспокоїти населення: глава військово-політичного департаменту оборонного відомства Амос Гілад заявив, що “небезпеки повномасштабної війни поки немає, такий сценарій не розглядається ”. І це ймовірно стане великою стратегічною помилкою Ізраїльського уряду, що усе більшою мірою потрапляє в блокаду - колишні союзники єврейської держави в особі ЄС і США стурбовані власними проблемами й самі все частіше виступають із осудом Ізраїлю.
Тим часом демократичні революції в арабському світі з усією очевидністю обертаються посиленням позицій ісламістських угруповань, які найближчим часом будуть приходити там до влади. Навіть Башар Осад, що зберігає свою відносно світську владу, у випадку повномасштабної війни арабського світу з Ізраїлем швидше за все приєднається до своїх одновірців, щоб відволікти власне населення від війни з урядом.
Контури нової війни чітко простежуються в умовах стрімкого погіршення відносин між Ізраїлем і Туреччиною, викликаного відмовою Єрусалима вибачитися за вбивство дев'яти турків в 2010 році під час інциденту з “Флотилією свободи”.
Анкара різко понизила статус дипломатичних відносин з Ізраїлем, а також оголосила про готовність надати бойову охорону судам, які будуть направлятися в сектор Газа, що вже дає багату їжу для моделювання ситуації - чергова “Флотилія свободи” з ісламістськими бойовиками відправляється до берегів Газа.
Одночасно із цим Палестина вимагає свого визнання як незалежна держава й ісламський світ її в цьому підтримує. Ізраїль не може собі дозволити зняти блокаду із Сектора Газа, тому що тоді можна буде очікувати експонентного росту терористичних атак, на які ЦАХАЛ відповість новим уведенням військ на палестинські території й/або атакою “Флотилії свободи” з турецьким військовим супроводом. Війна в такому контексті буде неминучою й до неї приєднається новий, ісламізований Єгипет і Іран, чиє керівництво давно обіцяє знищити Ізраїль.
На тлі розігрування цього сценарію досить примітним виглядають недавні військові чистки в Турецькій армії, в якій були усунуті світські, антиісламські сили. Напередодні війни з Ізраїлем це радикальне зачищення збройних сил Туреччини від спадщини Ататюрка вкрай необхідне, щоб переорієнтувати геополітику держави.
Як член НАТО Туреччина в цих умовах гарантує принаймні невтручання у військовий конфлікт, що готується, Північно-Атлантичного Альянсу. Побоювання ізраїльського генерала нової великої війни зовсім не необґрунтовані, до цього є маса передумов. Інтерес Турецького керівництва тут так само простежується, адже абсолютна більшість ісламського населення ненавидить Ізраїль і буде боготворити лідера, що піде на нього війною.
Одним словом світ підходить до порогу одного із самих масштабних і кривавих уроків про те, що демократичні революції зовсім не гарантують миру й процвітання, а народовладдя, це не така вже і чудова штука в руках дикунів, убогості й варварів.
http://hhand.livejournal.com/88367.html#cutid1
переклад Братства
