агенція новин

Антирагуль і анти-Надія

 

 

Саакашвілі можна любити, можна не любити, але поважати необхідно. Найбільше за те – що не рогуль. Не боягуз, не пристосуванець, не казнокрад, не задолиз і взагалі не лис, той, що Микита, на відміну від стількох наших політиків, і, найперше, нашого «Найпершого».

А чи кожен би у нас, скажіть, будь-ласка, відмовився би від такого ласого пирога, як Одеса, від посади синекура, де можна ні про що не думати, а просто упиватися морем, пляжем і баблом за критику: Коломойського, Юлі, Садового і тд., і наживатися на всіх корупційних схемках, включно з портом і митницею, більше навіть за самого Пе ?!

Міхеїл – воїн, дуже сміливий гравець, і, дивно, але чомусь у нас він не цінується, як би повинен цінуватися. Так, у нього недоліки є, звісно. Він можливо занадто імпульсивний, іноді складає поверхневе враження неврівноваженої людини, якій довіряти серйозні ролі в державі не можна, він іноді непослідовний у своїй критиці політиків та олігархів, не кристально чистий і прозорий, як політик, та на фоні великої решти – Міхо безумовний благородний лицар на білому, сяйливому коні.

Войовничих політиків-важковаговиків у нас  раз, два – і вже задофіга. Це добре, що Тимошенко приєдналася до підтримки Саакашвілі у прориві назад в Україну через кордон. А де хоробрячки-хом’ячки, що воюють у нас зі злом на всіх етерах ? 

Войовничих людей в цілому у нас немало в країні. Найперше, це, ясна річ, захисники Вітчизни на окупованому Донбасі, поміж ними багато воюють на фронтах всередині: проти діючої влади з її рішалами, проти системної корупції, різної масті крадіїв. Є й такі, що роками кров’ю й потом б’ються з місцевою владою і бізнесом за незайману і чисту землю від голімих забудов і іншого староіндустріального лахміття та бруду.

Вони, ці воїни, - на виборах не підуть голосувати за Ляшка і компанію, не будуть сліпо ткнути бюлетенем за «Свободу 100%» - бо «ті українці-не-жиди», вони не вірять байкам про «добрих від нашої партії» і «злих від іншої» чи «проти всіх». Ці люди, здебільше, критично налаштовані до більшості українського політикуму, а проте своїм громадянським обов’язком не нехтують, усвідомлюючи, що й певна частина й старої гвардії з її правилами потрібна для позитивних змін в подальшому – все одно Юля і Міхо це точно не Вітя й Петро, а «інших пісатілів, - як казав інший відомий грузин, - у нас нєту».

Вони-то є насправді, та ще шлейф і віха минулого-сьогодення тримає добре відомих і все менш любих, втім, вперто повторюю, свою лепту в майбутнє-краще деякі з покоління, народжених в шістдесятих, внесуть неодмінно – це ще не старість немічна. Ще не вмерли в України…

Існує однак одна апорія у величезної кількості українців, непоняточка. Я би навіть назвав це якось по-вумному, щось на кшталт -  амбівалентний феномен. З одного боку, добре, що наші люди бачать недоліки телевізорних політиків, навіть таких відносно святих, як Саакашвілі, та з другого саме оця недовіра до Саакашвілі, посіяна не лише славнозвісним внутрішнім українських скепсисом  «до всіх панів», а й телепропагандою, подекуди зроблену під копірку росінформа, наштовхує на сумні роздуми.

Чомусь до Надюшкі Савченко в маси українців, різного інтелекту і статусу, свого часу вигулькнуло почуття ніжності, настільки велике, що чимало світлоголових пророкували їй на повному серйозі наступне місце на Банковій, а той взагалі відновлення гетьманської монархії, з настройкою «Матріархат».

Може ми просто такі матріархальні по суті, а може просто в нас нутрує інше архаїчне почуття, набагато прозаїчніше: ми банально любимо чужаків, як гостинний нарід, вгощати зі столу, та не дуже любимо, коли вони  наші городи орять ? Бо чому це недовченій пілотесі можна казати «ТАК», допоки вона не зганьбить сама себе і свій крилатий картуз зі звьоздочкою, більше за нещасного бухгалтера Віктора, що скоштував хліб короля сповна, а людині, бекграунд в якої побудова сякої такої модерної держави, хоч і невеликої за розмірами, ми в масі своїй вагаємося сказати «ти молодець, ти не такий як інші наші».

Що це, все-таки, нехватка  чоловічих хромосомів в душах, нам конче треба «матка», але щоб така конче, як Надійка, тільки бідна, чистокровна і знедолена ? Можливо, якщо наш «бідний, чистокровний і знедолений » видасть Саакашвілі кланам злісного популіста Іванішвілі в Грузію, то ми заплачемо і побіжимо гайда на Міхомайдан у фейсбуки ?

А може так званий середньостатистичний українець насправді боїться Міхо, мало що менше за Петра Олексійовича і наближених до нього ? Бо хіба наш обиватель в травні 14-го, окрім всього наобіцяного Петром за три місяці,  не голосував за уявного, омріяного «батька», «кума» і «брата» ?... Нашому колективному обивателеві порядок і ріст зарплат в Грузії може подобатися щиро, але тюрма і штраф за небажання розлучатися зі жлобством і рагулізмом  - страшить не менше. 

І поки з обивательських мізків не стече шизоїдна вялотікучість «хочу-не-хочу», «наш-не-наш», поки не усвідомиться критичною масою, що країна доконче мусить стати на рейки вимушеного умовного авторитаризму – проти олігархізму і жлобізму в нижчих царинах буття – то надалі прийдеться жити на одну країну остаточно, і це точно буде Чехія, Італія, а не – як у Чехії, Італії…

І хай там ультраправий Білецький на Українській Правді строче своє «фе» скільки завгодно й присягає-обіцяє, що справжні українські політики -  «то ми» і «нам будувати передову державу», а всіх саакашвілів і юлів до дупи. Та хай вам, нам усім, минеться, щоб  «білецькі» не прийшли до влади і виявили свою повну неспроможність цвяха забити, крім домовини в цю державу.

Силовикам – силове, учителям історії – учити історію краще: всі гонти, наливайки, хмельниченки – хірово кінчили, наламали дров, а нам століттями тушить вашу народну ватру. За збігом обставин всі вони були автохтонні, автентичні українці. В 21 столітті пора вже нарешті з етнічним націоналізмом не носитися, як баба з золотим поросям, пора вже обрати громадянський націоналізм за рушійне кредо, який аж ніяк не виключає український ґрунт, проте не наполягає винятково на ньому.

В противному разі буде нам украіна від бистриці до бистриці, а там за бугром ше кавалок зі своїми племенами і їх вождями. «Ганьба трайбалізму, слава смарт-націоналізму !» - коли вже нарешті у нас почнуть вигукувати такі гасла і їх реалізовувати в життя ? Поки рагулів не повибивають, не пересадять і не по виганяють. Надія є. І роботи не початий край.

P.S. Якщо хтось раптом знайде в Львівській області загублений через сутички на кордоні паспорт на ім’я Міхеїла Ніколозовича Саакашвілі  -  не беріть у банку кредит на мільйони гривень, тим паче долярів. Міхо – бідний політик (в порівнянні), а українські банки все одно націоналізують рано чи пізно громадянські націоналісти.  

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня


11.09.2017 Яв Назар 697 1
18.09.2018
Олена Британська

Марафони стають дедалі популярнішими в Україні, а їх проведення протягом останніх років - типовим елементом міського життя. В Івано-Франківську поряд з велорухом популярності набирає біг.

446 1
14.09.2018

Його історія з Івано-Франківськом та Україною почалася з дружини майже дванадцять років тому. Він еквадорець, вона франківчанка – зустрілися в Лондоні.

679
13.09.2018

22-річний Роман Дитко робить прем'єрний хет-трик у професійній кар'єрі, а його "Прикарпаття" знищує "Зірку", добуваючи найбільшу перемогу сезону - 7:1.

283 1
12.09.2018

Архітектура будинку обов'язково розробляється індивідуально. При будівництві використовуються матеріали найвищої якості. Територія велика та комфортна зі зручним розташуванням.

395
08.09.2018
Марія Лутчин

Сильна, вольова, смілива. Усе це про франківчанку, ще донедавна посадовицю міськвиконкому, керівника у закордонній компанії, а нині – почесного пілігрима, Вікторію Шахоріну.

1817
07.09.2018
Олександра Бакун

На початку травня в приміському селі Хриплин мешканці вулиці Меживодівська перекрили рух великогабаритного транспорту зі щебенем, гравієм та піском. Люди скаржились на пилюку та болото...

1273

Немає нічого особливого в тому, що кожна людина з раннього дитинства хоче стати кимось.

222 1

Ми маємо вже зараз чимало претендентів на посаду президента, що стане, очевидно, ненадовго вакантною в році прийдешньому.

633

Чомусь побутує думка (ось і нині я її зустрів в інтернетрях), що першим нашим королем був Данило Галицький. Це не так.

1890

Блискуча перемога в Москві українського боксера. Можна по-різному відноситися до того, чи варто було проводити бій там, чи ні, та беззаперечним залишається факт: перемога українця.

909
13.09.2018

Дивовижно, але деяким очевидцям вдалося зняти корабель прибульців на відео.

2079
04.09.2018

В кінці серпня на один з районів Мексику обрушився найсильніший дощ з грозою, і місцевий житель вирішив зняти на відео нічне небо.

3013
01.09.2018

У США зняли на камеру планету, дані про яку нібито не розголошують в космічному агентстві країни.

9575 1
15.09.2018

Деякі люди дуже люблять лікуватися. Профілактика, як і боротьба з хворобою, перетворюється на справжній ритуал.

183
20.07.2018

Чак Норріс виступив з промовою перед студентами Університету Свободи (штат Вірджинія, США). Замість моральних настанов розповів про те, як Бог увійшов у його життя «ударом ногою з півоберта». За словами самого Чака, Бог направляє його шлях пр

1032
19.09.2018

Всі спроби фермера і його сусідів полагодити двигун були марні. Нарешті він покликав фахівця. Той оглянув трактор.

85
17.09.2018

Володар титулу "Містер світу" та актор Богдан Юсипчук шукає кохання в Інтернеті.

1881
17.09.2018

На площі Ринок відбувся фестиваль "Верховина в Івано-Франківську".

1953
15.09.2018

Олександр Валігурський — відомий на Прикарпатті КВН-щик, випускник калуського ліцею №10 Калушанину вдалося скинути близько 60 кілограмів.

925
15.09.2018

У Женеві готують до відкриття секс-кафе, де на сніданок разом з чашкою мокко або капучіно будуть «подавати» оральний секс.

387