агенція новин

Андрій Ділай: Івано-Франківськ назавжди залишається частиною мого футбольного життя

Андрій Ділай, колишній гравець  футбольної команди Івано-франківська, що брала участь у чемпіонаті  СРСР серед команд Першої ліги. В команді він провів не повних два роки,  зігравши 72 матчі  (64 у чемпіонаті та 8 у розіграші Кубку).

З Андрієм Степановичем вдалось поспілкуватись під час футбольного турніру присвяченого пам'яті його товариша на футбольному полі та у житті -  Віктора Клим'юка, який традиційно проходить у квітні у Івано-Франківську.


Андрій Степанович, як  потрапили до команди «Спартак»  Івано-Франківськ?

Спогади найприємніші.  На початку  1980 року,  мене запросили в  івано-франківський «Спартак»  Іштван Шандор, який разом із Валентином Тугаріном готували команду до нового сезону. Під керівництвом  Іштвана  Дьордьовича  я грав в ужгородській «Говерлі», яка на той час виступала у другій лізі.

Крім мене у «Спартак» прийшли  мої  одноклубники по команді із Ужгорода – Юрій Ципле та  Сергій Семушин.  Юрію,  в наступному вдалось закріпитись у команді, а ось Сергій, зігравши  три гри у розіграші Кубку СРСР, повернувся до Ужгорода.

Що на той час представляв собою «Спартак»?

В Івано-Франківськ я приїхав, коли мені було 22 роки. Як кажуть футбольна кар'єра лише починалась.   Попасти на той час у команду першої союзної ліги  було почесно. «Спартак» за своїм складом був добротною та самобутньою  командою,   яка проводила свій восьмий сезон у першій  союзній лізі.

В її складі виступали як місцеві футболісти, так і футболісти з інших куточків республіки. Мені випала нагода грати разом із  вихованцями місцевого футболу - Тарасом Белеєм,  Миколою Пристаєм, Ігорем Юрченко,  Богданом Морозом, Віктором Клим'юком  та багато іншими.  

 


«Спартак» Івано-Франківськ. 1980р. Андрій Ділай, другий справа у нижньому ряді

У свій перший сезон я зіграв 41 матч із 46, які провів «Спартак» у тому сезоні.  Вважаю, що дебют у «Спартаку» мені вдався. Хоч команда проводила сезон не стабільно, але головне завдання своє успішно виконала – зберегла місце серед команд першої союзної  ліги,  випередивши  такі знані команди, як  запоріжський «Металург», ярославський «Шинник», свердловський «Уралмаш» та  «Крила Рад», що у не  давно ще  виступала у вищій лізі радянського футболу.

Вже традиційно, на початку сезону, у команди з'явився новий головний тренер та команда змінила назву.

Керівництво міста та області ініціювало зміну головного тренера.  Валентина Тугаріна замінив Іштван Шандор. Початок сезону для нас видався вкрай невдало.   Хоча в домашніх матчах, що передували старту чемпіонату,  із «Трактором» та «Кузбасом»,  ми здобули нічию та перемогу. Після них команду переслідували невдачі.  Команда опинилась у зоні вильоту. 

В команду, на посаду головного тренера було запрошено Віктора Лукашенка, з яким було пов'язані успіхи команди у 1972р. та який у попередньому сезоні повернув Дніпропетровську вищу лігу союзного футболу.

Чесно сказати відносини в мене з ним не склались.    В цей час я спілкувався  із Леонідом Ковтуном,  який на той час працював тренером у «Дніпрі».  Він знаючи мою ситуацію, запропонував мені перебратись до Дніпропетровська.

Команда тоді невдало виступала у вищій лізі, у дебютний сезон повернення до неї.  Після невеличких вагань, я прийняв рішення перейти  у «Дніпро». Було якось боязко на той час, але про прийняте рішення не жалкую, оскільки саме з тією командою, у 1983 році, здобув один із найвагоміших успіхів для «Дніпра», здобувши   вперше звання  чемпіона СРСР.

 Останній свій  матч за івано-франківське «Прикарпаття», я зіграв  із львівськими «Карпатами».  Під кінець другого тайму вийшовши на заміну, «Прикарпаття» тоді перемогло львів'ян - 3:1.   

Саме в той сезон команда втратила багаторічну прописку у перші лізі. Яка була причина?

Через стільки років важко сказати про причини. Знаю, що «Прикарпаттю» завадив так званий ліміт нічиїх, який тоді діяв,  Якщо не помиляюсь, саме нічия у Ставрополі, в останньому матчі не додала команді бажаного очка, яке було рятівне для неї. Рахую, що команда з гідністю представляла своє місто,  даруючи своїм вболівальникам насолоду від гри та результатів.

На той час в Івано-Франківську були всі умови для утримання команди у першій лізі.  Команда мала заміську базу, мала власний автобус. Жодних проблем із заробітною платою та преміальними я не пам'ятаю. Футболісти забезпечувались житлом. Я був не виключенням, від керівництва  команди отримав квартиру на вул. Братів Хоткевича, у новозбудованому будинку. Місто мені дуже  подобалось, своєю компактністю та зручністю.

Ви згадали, що останній свій матч у складі івано-франківської команди провели проти «Карпат», за які у своїй кар'єрі не зіграли жодного матчу.

Саме так. Як відомо я народився на Львівщині, як кожний хлопчина  мріяв грати за «Карпати», які є гордістю західного регіону України.  Однак життя так розпорядилося, що основні футбольні звитяги  чекали  мене  у «Дніпрі», куди я потрапив з Івано-Франківська.

Свого часу, мене запрошували до Львова.  Пропонуючи не погані умови. На той час -  це квартира та авто. Все це в мене було у Дніпропетровську.  На той час  мені хотілось грати у футбол, як можна на найвищому рівні.  Саме  «Дніпро» давав такий шанс. Насамперед,  у матчах із європейськими командами у розіграшах єврокубків.  

Проведені матчі у Кубку чемпіонів та Кубку УЄФА  - це у пам'яті на все життя. Неймовірні матчі із французьким «Бордо», якому в 184 фіналу поступились лише у серії післяматчевих пенальті.

Дніпро Дніпропетровськ- чемпіон СРСР 1983 року. Андрій Ділай п'ятий у верхньому ряді з права

Хоча, все ж міг зіграти за «Карпати».  В кінці 1987 року,  керівництвом львівської команди велись переговори із Володимиром Олексійовичем Емцем, який на той час очолював кишинівський «Ністру».   Я. із Володимиром Олексійовичем  постійно  підтримував спілкування. В одній із розмов, він розповів про такий варіант та спитався чи я би погодися переїхати до Львова.  Але не судилось.  В кінці того ж , року Володимир Емець пішов із життя…

Ви вже друге в  Івано-Франківвську, на турнірі пам'яті свого товариша Віктора Клим'юка?

Наразі проживаю  у рідному  у Сокалі. Івано-Франківськ не далеко ж.   На запрошення його сина Андрія, відвідую  Івано-Франківськ, під час  турніру пам'яті його батька, мого товариша як у футболі, так і у житті.

Такі турніри це насамперед пам'ять тим кого не має з нами. Як кажуть людина живе доти, поки про неї пам'ятають.  Це лише можна вітати

зліва напрвао:  Ярослав Думанський, Андрій Ділай, Олександр Микулець та Олег Руденський

До того ж. завжди приємно бувати там, де проходили твої футбольні роки, де доводилось грати у свою улюблену гру.

Прикро, що в Івано-Франківську ніяк не добудуть центральний стадіон. Місто, із цікавою та самобутньою історією,  заслуговує на належну футбольну інфраструктуру.

Ось, поряд з ним, побудували   новий стадіон із  штучним  футбольним покриттям, а він вигляд має не кращий за центральний стадіон, який будується ще з часів СРСР. 

Весь понищений та  занедбаний, і це  при тому, що його здається не давно таки  збудували.  Довелось чути, що побудували для занять футболом для дітей, а вони не  в змозі на ньому проводити необхідні навчально-тренувальні  заходи,  оскільки цю спортивну споруду  перетворили  у комерцію. Прикро.


Володимир ОМОМ

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня


10.05.2019 Володимир Омом 3427
Коментарі ()

Çàãðóçêà...

17.09.2019

Пану Василю 42 роки, він має 200 голів породистих овець, часто носить традиційне гуцульське вбрання, хвацько грає на дримбі, допомагає іншим вівчарям і вірить, що гуцули і вівці – це нероздільно.

410
13.09.2019
Марія Лутчин

У неділю, 13 жовтня у Дністровському каньйоні відбудеться вже традиційне «Свято неба». Унікальне свято парапланеризму та дельтапланеризму цьогоріч пройде у форматі «Eco-Active Life Style».

1235
11.09.2019
Олена Британська

На форумі запрошені спікери обговорювали, що потрібно для залучення інвестицій та які умови зараз диктує світ, розглядали практичні кейси та підводні камені.

644
09.09.2019
Люся Грибик

У сучасному світі кожна жінка повинна мати кваліфікованого лікаря - гінеколога.

5525 2
09.09.2019

Напередодні матчу у Вільнюс «висадився» величезний десант українських вболівальників, який фактично «залив» столицю Литви синьо-жовтим кольором.

1113 2
09.09.2019
Марія Лутчин

Тарас Назарук - керівник салону VOLT, який спеціалізується на доставці автомобілів зі США "під ключ". Компанія у своїй роботі керується принципом збереження довкілля через популяризацію електромобілів у місті.

1599

Депутатську недоторканність скасували, ОК. Тут не про те, що вчора чимало потенційних «жертв» добровільно відали зброю своїм майбутнім «вбивцям».

424

Сьогодні так модно використовувати до всього слово "мульти". Мультиварка, мультивітаміни...

2066 2

Після жахливої катастрофи в Дрогобичі із людськими жертвами і втратою майна, де впав під"їзд житлового будинку.

710 1

Ціна росте хутчіш за міст – комусь це вигідно, еге ж?.. Замість потроєння вартості – мер навпаки міг отримати чималу компенсацію. Але чомусь так не зробив…

2454
17.09.2019

Кілька днів тому у невеличкому селі Вітрова Балка, що знаходиться у Полтавській області, сільські мешканці зафільмували НЛО.

252
11.09.2019

Здається, Всесвіт ніколи не перестане нас вражати!

298
30.08.2019

Понад сто років тому у віддаленому районі Сибіру пролунав потужний вибух, який був відчутний у радіусі 100 кілометрів.

976
18.09.2019

Дитина приходить до місця, якого не знає і не розуміє. Чому мама каже мовчати? Чому тато не дозволяє бігати? Чому світять свічки та багато квітів?

104
18.09.2019

Більшість слів, які ми вимовляємо в повсякденному житті, впливають на наше майбутнє. Є слова, які притягують удачу, а є ті, які її відлякують.

240
20.08.2019

Мандрівний проповідник прийшов з важкою вістю у чуже місто.

902
18.09.2019

В Івано-Франківську двоє дівчат прогулялися містом майже голяка.

41633 2
17.09.2019

Чемпіонат Світу ОМС відбувався за напрямами: перукарське мистецтво, нігтьова естетика, макіяж, моделювання брів.

2378
17.09.2019

Молодший син застрелив старшого на очах у батьків та своєї дружини, зробивши шість пострілів у груди.

1651
16.09.2019

Як виявилося, юний грабіжник, встиг ще й нахуліганити. Він вдарив в обличчя жінку, яка відпочивала у кафе.

4757 1