Цілій рік, як зазвичай у нас ведеться, без уваги СБУ відбувалася промоція «плану реституції» українських земель і майна українців групою псевдо-активістів представників Громадської організації «ВО Голос», Ростиславом Гудзінським та Віталієм Чорненьким.
Зі слів організаторів «круглих столів» їх мета була «проінформувати населення, та вивчити їхні настрої щодо цієї проблематики».
За даними з їх сайту — «інформатори» побували у містах Івано-Франківську, Львові, Тернополі, Чернівцях. Вінниці, Ужгороді та Рівному, Луцьку та завершили свій «вояж» у Києві в УНІАН, підсумковою прес-конференцією.
Раніше ці псевдо-активісти Ростислав Гудзінський та Віталій Чорненький відзначилися захистом скандально-відомого екологічного інспектора Стефурака, звільненого за співучасть у знищенні Карпатських лісів та заповідників.
До того активно підтримували сільського голову-хабарника Олександра Вара, що разом із Богданом Орлом, зловживаючи службовим становищем, вимагали у місцевої підприємниці і в подальшому отримали частинами кошти в сумі 70000 та 400000 грн.
Парадокс, але звільнені за кримінальні правопорушення з МВС Ростислав Гудзінський та Віталій Чорненький очолювали(!) Громадську раду при УМВС України у Івано-Франківський області. А ми наївно чекаємо реформи МВС. З такими «активістами» може бути лише біда.
Для довідки, «Реституція Кресів» — польська націоналістична організація створення та діяльність якої пов’язують з «руським міром» та ФСБ РФ. Так у жовтні 2015 року ця «організація» зібрала 600 пакетів документів для звернення до суду для повернення майна, яке опинилось після Другої світової війни на території України, і було на її думку незаконно захоплено. За для цього російські зомбо- ЗМІ смакували і смакують ці події більше року.
В соціальних мережах створені спеціальні групи, що акумулюють та поширюють таку інформацію. Росія через своїх «агентів впливу» витрачає понад 1 млрд. доларів на проведення подібних «спецоперацій». Одна з таких – волинська трагедія, але справа зараз про інше. Близько 100 тис. осіб можуть претендувати на наше з вами майно.
До планів організації входить сприяти поверненню полякам майна, розташованого на нашій території, або отриманню компенсацій за залишену тут нерухомість. За наявною інформацією під вимогами до повернення понад 130 тис. га землі. Претензії у «Реституції Кресів» до України, за мінімальними підрахунками, сягають 5 млрд. дол.
В Україні немає закону про реституцію, та він вже і не на часі. Фахівці кажуть, що реституцію країна мала би пройти ще на початку 90-х. До масового переходу земель та майна у приватну власність. Це явище може бути додатковим дестабілізуючим чинником в Україні в умовах війні на сході.
Нажаль, це не єдиний приклад матеріальних претензій з боку інших держав до України. Румуни та Угорці, Болгари готові претендувати на власність нашої держави.
Окремим пунктом слід розглянути російські претензії, які вилилися в силове захоплення українських територій в Криму, Донецьку та Луганську. Невиконання Росією Будапештського меморандуму та не дійова реакція західних партнерів, що гарантували Україні безпеку створює додаткові ризики для України.
Сьогодні на Чернівці і Бессарабію має види Румунія, на Закарпаття — Угорщина і Словаччина. Потенційними об'єктами реституції може вважатися все що колись належало іноземним громадянам на території сучасної України, і може бути підтверджено документально.
Так у Львові виник скандал через «приєднання» до Польщі. Організатори акції «Пробіг Незалежності» розмістили карту з польським Львовом. А це вже не жарти.
Таким чином ідентифікація себе з іншою державою, на сході або на заході України, несе небезпеку українофобії та сепаратизму.
Такі «заходи» закамуфльовані під «круглі столи» мають одразу підпадати в поле зору Служби безпеки України. Яка має з’ясувати джерела фінансування, замовників та мету таких «просвітницьких» інформаційних акцій. Дивно що на них не звернули уваги компетентні органи.
Суспльству потрібно відслідковувати діяльність таких організацій як ВО «Голос» та «Реституція Кресів», можливо їх «активісти» Гудзинський та Чорненький виведуть СБУ на більш крупну рибу, накшталт Чеботарьова, Захарченка або їх Кремлівських покровителів.
