агенція новин

100 років від початку Першої світової. Що цар Микола II міг би розказати Путіну

 

Еспресо.TV продовжує цикл статей, присвячених світосприйняттю та настроям людей 100 років тому - напередодні Першої світової війни.

В липні 1914  року, навіть після вбивства спадкоємця австрійського престолу ерцгерцога Франца Фердинанда, ще не сталося нічого невідворотного. На вулиці стояло палке літо, Європа була визнаним світовим центром. Центром всього. Науки, культури, мистецтва і безумовно, військової сили…

«Ми живемо в ХХ сторіччі, подумайте лишень! Ми маємо грамофон, люди телефонують один одному за сотні миль, а Блеріо та інші вже злітають у повітря», - захоплювалися сучасністю персонажі роману Йозефа Рота «Марш Радецького». 

На літаках власної конструкції французький льотчик Луї Блеріо в 1909 році перелітає протоку Ла-Манш, на фото літак Bleriot XI, збудований в 1914 році

Обкладинка першого видання роману австрійського письменника, уродженця Бродів Йозефа Рота «Марш Радецького», 1932 рік

Проте культурні здобутки аж ніяк не означали, що інтереси великих держав кудись зникли, а геополітика припинила існувати. Навпаки, європейці були готові конкурувати, а дехто все більше мріяв про війту.

Щоправда, ніяких непереборних протиріч ні між великими, ні між малими державами, про які розповідали згодом адепти марксизму не було і близько, ні політична криза, ні тим паче війна не були неминучими. Проте амбіції, мрії про національну велич, затьмарили європейцям розум і в 1914 році підштовхнули до прірви.

Гумористична карта Європи, 1914 рік.

Серби тішилися вдалим терактом. Юний вбивця, член націоналістичної організації «Млада Босна» Гаврило Принцип видавався їм справжнім національним героєм, зрештою серед сербів він популярний і понині. Їм здавалося, що при підтримці Росії вони вирвуть в Австро-Угорщини Хорватію, Боснію і Герцеговину, та й взагалі будь який шматок території, де тільки-но проживають, ті кого вони намітили собі в співвітчизників. Ці фантазії були жорстокими і можливо навіть безумними, проте далеко не безпідставними: за спиною Сербії стояла Російська імперія, котра марила Балканами і Константинополем. Тогочасне російське керівництво манерами на зовнішньополітичній арені не сильно відрізнялося від своїх нинішніх спадкоємців. «Ви серби, повинні працювати для майбутнього часу, оскільки отримаєте від Австрії багато земель», - підбурював керівництво Сербії до антиавстрійської політики тодішній голова МЗС Росії Сергій Сазонов. «Для Сербії ми все зробимо», - ще в лютому 1914 року заявив імператор Микола II. Загалом, нинішній російський  президент Володимир Путін і голова МЗС Сергій Лавров, мали гідних попередників. 

Вулиця в Белграді на честь Гаврила Принципа

Само собою, що за тиждень після підступного вбивства Франца Фердинанда та його дружини, вимагати від Австрії стриманості було доволі важко. Як і нині в Києві народ збирався на всіх майданах Відня співав патріотичних пісень, брутально критикував уряд  і вимагав негайного проведення антитерористичної операції, покарання підступних вбивць і наведення порядку. «З дня вбивства і аж до оголошення війни у віденських ресторанах і народних садах щоденно проходили войовничі демонстрації, неслися  патріотичні та антисербські пісні, лунали нападки на міністра закордонних справ Леопольда Бертхольда, за те що він не робить енергійних кроків», - згадував в своїх мемуарах міністр закордонних справ Австро-Угорщини граф Оттокар Чернін.  При цьому граф зазначає, що звичайно, справжні державні діячі не повинні піддаватися вуличним гаслам, проте уникнути їх було вкрай важко. 

«Багато з тих хто закликав до війни, помсти і «енергії», тепер, коли експеримент зовсім не вдався, засуджують та таврують ганьбою зрадницьку поведінку Бертхольда», - писав граф Чернін вже  після війни, яка трагічно завершилась для його країни.

Граф Оттокар Чернін (1872-1932), став міністром закордонних справ Австро-Угорщини тільки в 1916 році, проте залишив цікаві спогади про передвоєнний стан

 

Звичайно, один на один шансів проти Австрії у сербів не було, але їх під’юджувала Росія і обіцяла всебічну підтримку. Тут уже виходила дзеркальна ситуація  і самотужки боротися проти росіян, австрійцям довелося б дуже важко.

Проте і вони не залишилися без союзників, Німеччина обіцяла їм підтримку. І в цей момент одразу виникало питання, про те як поведуть себе ще дві тодішні світові потуги Франція і Велика Британія, тим паче, що вони були пов’язані військовим договором з Росією. Звичайно всі знали, що  французи вже 44 роки мріяли повернути собі втрачені в 1870 році землі Ельзасу та Лотарингії, а Британія бачила пряму загрозу в прагненні німців стати морською державою №1 в світі, але, незважаючи на це все, на початку липня шанси на велику війну були мізерні. Всі крупні світові гравці хотіли локалізувати конфлікт виключно на Балканах. Французи, звичайно мріяли про древній Страсбург, але готові були почекати ще років 40, а то й більше, і вирішити територіальну суперечку, колись, у далекому майбутньому. Велика Британія, також не спішила, встрявати у війну.

Нові теології автопрому, 1914 рік.

Проте була одна країна, яка готова воювати будь-коли і переконана, що для захисту її національних інтересів вкрай необхідний контроль над Константинополем і домінуючий вплив на Балканах. 

Називалась ця прекрасна держава Російська імперія. «Росія створила безвихідну ситуацію і викликала світову війну», - констатував згодом граф Чернін. 

Можна не сумніватися, що й нині, 100 років потому, Росія створила б безвихідну ситуацію з неменшим задоволенням, проте на щастя, зараз Захід трішки інший, європейці здається таки навчились вирішувати конфліктні питання за столом переговорів. Тут залишається, щоправда, про всяк випадок постукати по дереву, але факт залишається фактом:  без протистояння між європейськими державами шанси  на глобальну кризу, навіть при всьому бажання нинішніх спадкоємців Миколи II і Сергія Сазонова – мінімальні.  

Зате 100 років тому, вони виявилися просто чудовими. Тодішньому російському керівництву видавалося, що переможна війна на Балканах проти Австро-Угорщини та її союзників буде короткою і славною. Серед трофеїв бачився, не тільки Константинополь, але й Львів, який тодішнім російським інтелектуалам  видавався аж ніяк не чужим і ворожим, а навпаки, споконвічним російським містом яке випадково загарбали спочатку поляки, а потім якось доволі несподівано і звичайно несправедливо, австрійці. 

Проте, на початку липня 1914 року, точку неповернення ще не було пройдено. 

Реклама в журналі «Нива», липень 1914 року.

Порівняно з сьогоднішнім поколінням російських журналістів їх попередники 100-річної давнини із знаменитого тоді журналу «Нива», просто таки, ангели миру.  І в липні вони пишуть про художні виставки, новинки літератури, та технічні досягнення. Треба відзначити, що писати було про що. Тут тобі і винахід парашута і перші вдалі стрибки, окрім того, експерименти з виготовленням автомобільних кузовів з легкого бетону. Не говорячи вже про рекламу, яка вчить освіченого читача не гаяти часу і насолоджуватися життям…

Стрибок з парашутом, 1914 рік.

Проте в Росію збирався з візитом президент Франції Раймон Пуанкаре і журналісти «Ниви» переймались, чи не послабляться позиції президента оскільки на виборах до французького парламенту саме перемогли соціалісти на чолі з Жаном Жоресом. Вони категорично проти війни, тому залишається питанням, чи зможе Франція підтримати Росію в боротьбі за вплив на Балканах, коли прийде час виконувати обіцянки які цар Микола II щедро нароздавав сербам.

Французький президент Раймон Пуанкаре зібрався з державним візитом в Росію, липень 1914 року.

Тодішня російська еліта була переконана, що невелика, переможна війна на Балканах допоможе вирішити будь які соціальні та економічні проблеми. Досвід російсько-японської війни нічого не навчив росіян, вони і далі були переконані, що перемогти японців в 1905 році завадив Захід, і зокрема американці, які примусили заключити Портсмутський мир. Але з того часу, в 1914 році минуло вже 10 років, здавалося прийшов час знову спробувати військового щастя, проте тоді Росії потрібна була підтримка Франції зрештою, як і сьогодні французькі «Містралі»... 

Лідер французьких соціалістів Жан Жорес (1859-1914 рр.), на антивоєнному мітингу, травень 1913 року

Щоправда, серед тодішніх російських високопосадовців знаходились люди, яким здавалося, що агресивна міжнародна політика може призвести до зіткнення з Німеччиною, а великої війни російська економіка не витримає і тоді від соціальної революції Росію не врятує вже ніщо. Міністр внутрішніх справ в 1905-1906 роках Пьотр Дурново ще в лютому написав Миколі II записку, де застерігав від війни з західними сусідами, зокрема з німцями, проте, до липня 1914 року її встигли поховати серед інших паперів, а перспектива переможної війни на Балканах почала все більше надихати царя. Здавалося, головне щоб не підкачали французи…

Між тим Європа, ще все ще жила цілком мирним життям. Австрійський письменник Стефан Цвейг, саме збирався в гості до свого друга письменника Еміля Верхана в Бельгію. Його звичайно тривожили войовничі пісні на майданах Відня, проте здавалося, що про війну не йдеться, максимум це військова операція проти підступних терористів.

Міністр внутрішніх справ Російської імперії  (1905-1906 рр.) Пьотр Дурново попереджав Миколу II про фатальні наслідки військового конфлікту з західними сусідами

«Неможливо було позбутися враження, що відкрито готується якась акція, проте ніхто і не думав про війну. Ні банки, ні установи, ні навіть прості обивателі не змінили своїх планів. Що нам до цих вічних суперечок із Сербією, котрі, як ми знали, в принципі виникли через кілька торгових договорів, пов’язаних з експортом сербської свинини?», - писав згодом Цвейг.

Валізи було спаковано і знаменитий письменник вирушив в Бельгію, куди вже за два тижні переміститься епіцентр подій. А поки здавалося, ніщо не завадить насолодитися літом. «Напередодні від’їзду я йшов з приятелем через виноградники і старий виноградар сказав нам, - писав Цвейг, - Такого літа як це, давно уже ми не бачили. Це літо люди запам’ятають надовго!».

Старий виноградар виявився правим. Це літо запам’ятали надовго.

Точніше, назавжди…

Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram , читайте нас у Facebook і Twitter , щоб першими дізнаватися про ключові події дня


05.07.2014 565 0
Коментарі (0)

Çàãðóçêà...

22.07.2019

Для багатьох громадян результати виборів стали неочікуваними. Ще більшою несподіванкою для них стало те, що політичні партії в Україні вже четвертий рік поспіль фінансуються з держбюджету.

149
16.07.2019
Люся Грибик

Рік за роком, рік за роком і юна співачка з Івано-Франківська потрапила на велику сцену популярного шоу. 

906
12.07.2019
Марія Лутчин

«Паттерн» – український кінотрилер з драматичним і динамічним сюжетом. Тут і гламур, і бійки, і погоні, і вбивство, і невидимі впливи таємних режисерів, і любов, яка перемагає.

1292
11.07.2019

Зіновія Андрійовича у Надвірній знають багато років. Номер його мобільного — ніколи не був для мешканців загадкою, а двері його кабінету може вільно відчинити.

636
11.07.2019
Наталія Кушніренко

Андрій Іванчук - кандидат до Верховної Ради України по 88 виборчому округу, який охоплює Коломийський і Городенківський райони. Самовисуванець, 46 років.

898 1
10.07.2019

Володимир Зеленський назвав ймовірного очільника Івано-Франківської ОДА. Цю посаду може отримати чинний директор Бурштинської ТЕС Денис Шмигаль.

8194 1

Допоки не почнемо замітати – їх наче і нема…

209

Наше ставлення до поточних подій залежить від точки зору. Східні філософи казали про бачення з мишачої нори...

1171

Ця публікація - практикум на тему "що робити".

2088 1

Недавно відмічали, за різною психологією, свято Перемоги і День Пам'яті.

1349
28.06.2019

У США група сенаторів і заступник голови комітету Сенату з розвідки провели секретні слухання.

1126
20.06.2019

Перед катастрофою в Чорнобилі робочі атомної електростанції нібито помітили в небі над містом містичне створіння.

1580 2
20.07.2019

У суботу, 10 серпня, у храмі св. Івана Хрестителя відбудуться одноденні реколекції, які провадитиме відома католицька монахиня з Індії, яка має дар зцілення.

16151 1
19.07.2019

У церкві Благовіщення Пречистої Діви Марії відслужили  подячну Божественну Літургію з нагоди завершення зовнішніх робіт з відновлення храму.

296
06.06.2019

До мудреця прийшов воїн і сказав: − Послухай, я вже немолодий, багато часу провів у боях, і знаю, що смерть може наздогнати мене...

1862 1
22.07.2019

Франківець Володимир Кашевко переплив Босфор. Дистанцію у 6.5км чоловік подолав за 1год.15хв. Про це повідомляють у Iron Team Cadence, інформує Фіртка. У всесвітньовідомому Міжконтинентальному запливі з Азії в Європу цьогоріч взяли участь 2500 учасників

1109
22.07.2019

18-річна австрійська актриса Геді Кіслер у 1933 році вперше продемонструвала на екрані оголене тіло та імітувала оргазм.

3932
21.07.2019

Практично жодні вибори в Україні не обходяться без курйозних інцидентів на виборчих дільницях. Не виняток і нинішні парламентські.

1878
20.07.2019

Зіркова франківчанка Тіна Кароль продовжує дивувати шанувальників відвертими фотографіями в Instagram.

5002 1