— Учителю, усі ми знаємо, що походиш від Бога і навчаєш нас іти шляхом істини. Але мушу Тобі сказати, що Твої послідовники, ті, яких називаєш апостолами, або Твоєю спільнотою, мені анітрохи не подобаються. Я побачив, що вони зовсім не відрізняються від звичайних людей.

Якось в одній далекій долині почалася повінь. Дощ падав так сильно і безперервно, що невдовзі часу всі поля і ниви були залиті водою. З кожним днем вода підносилася все вище і вище.

Устриця пожалілася сусідці: — Відчуваю великий біль у моєму єстві. Сусідка відповіла з гордим вдоволенням: — Хвала хай буде небесам і морю! Я не відчуваю жодного болю. Я — здорова всередині й зовні! Добре мені!

Маленька дівчинка готувала подарунок на Різдво. Вона запакувала пуделко у гарну барвисту обгортку, і саме робила великі банти, використовуючи багато кольорової стрічки.

Два лісоруби працювали у лісі. Їхніх два дерева мали грубезні міцні стовбури. Обидва лісоруби послуговувались сокирами з неабиякою вправністю, проте кожен робив це по-своєму. Перший рубав дерево вперто і наполегливо, зупинявся лише на мить, аби передихнути.

Благословенний монах, який в усіх людях бачить Бога. Монах бачить, що він становить одне з усіма людьми, тому що завжди знаходить себе в кожній людині.

Зустрілися якось Буддист і Депресія ... а що з цього вийшло ми пропонуємо Вам прочитати в нашій повчальної історії.

До праведного Антонія прийшла колись людина, яку тоді називали мудрою, і запитала: “Як ти переносиш те, отче, що позбавлений ти втіхи, яка плине з книг?” Він же відповів: “Моєю книгою, філософією є природа буття, і я завжди маю її під рукою, коли прагну пізнати Божі слова!”.

Старшого віку чоловік з дорослим сином увійшли у вагон потяга і зайняли свої місця. Хлопець сів біля вікна.

Селянин ревно засівав своє поле. До нього підійшов хлопчик і сказав: - Я, коли виросту, ніколи не буду сіяти зерна.

Якось пішов король зі своїми придворними до ювеліра. Він розмовляв із підприємцем, а придворні розглядали коштовності.

Отаман вів своє військо у вилазку довгою кам’янистою дорогою. Воїни, що втрачали сили на важкому шляху і боялися ворогів почали досадувати і нарікати, але отаман суворо змушував іти вперед без відпочинку і затримок.

Втомлений бідняк повертався з роботи і сів перепочити навпроти великого будинку. Ішов він босоніж і тому натер ноги. Подивився він на будинок і подумав: «Певно, господар — багач, якщо такий палац звів».

Багато років тому в Америці сталася сенсація. Один чоловік протягнув линву через Ніягарський водоспад. Потім утримуючи рівновагу, він переходив по линві з жердиною в руках з одного кінця на інший.

У черемхи увірвався терпець. Від тоді як дозріли перші ягоди просвітку не стало від нахабних, набридливих дроздів. Від ранку до вечора вони зграями кружляли над нею. Безжалісно обдираючи дзьобами і кігтями всі гілки.

Молодого монаха послали до одного монастиря у Фландрії ткати разом з іншими великий гобелен. Якось він спустився зі своєї драбини дуже обурений.

Якось один мудрець відпочивав під яблунею. Лежить він, слухає, як пташки співають, розмірковує...

Московський патріарх, Далай-Лама і головний рабин Ізраїлю катаються на човні по озеру. Раптом бачать - на березі кафе.

Московський патріарх, Далай - Лама і головний рабин Ізраїлю катаються на човні по озеру.

Часто людина просить у Бога те, що їй не потрібне і що ніколи не зробить її ніколи щасливою.

Один християнин жив простим життям в хатинці під горою. Якось в його хатину заліз злодій і оторопів від того, що там немає чого красти.

Сьогодні був особливий день – тато йшов на прийом до мера. Про цю важливу зустріч маленький Андрійко чув вже давно а протягом останнього тижня про неї батьки говорили щодня.

На зборах у пеклі диявол розпитував підлеглих демонів, як прискорити погибель людини.

Одна жінка страждала від жахливого болю, і жодне лікування не приносило полегші. Чоловік посадив її на коня і повіз у монастир, що прославився цілющою водою.

Літній чоловік із дорослим сином зайшли у вагон поїзда і сіли на свої місця. Хлопець сів біля вікна. Тільки-но поїзд рушив, хлопець висунув руку у вікно, щоб відчути потік повітря, і раптом захоплено закричав...

Одного разу в лісі чоловік побачив лисицю, яка не мала ніг. Він захотів дізнатися, як вона змогла вижити. І раптом побачив тигра із здобиччю в руках.

Християнин сидить на перехресті і молиться про Божий провід. Раптом бачить, що біжить чоловік і на ходу звертається до нього...

Один чоловік мріяв про ліпше життя, йому не подобався той дім, де він жив, одежа, яку носив; одне слово – йому не подобалось все, що його оточувало. Він замислювався над питанням, чому хтось має все, про що можна тільки мріяти, а в нього немає нічого.

Одного разу чернець прийшовши до церкви почув, що деякі брати сперечаються між собою. Перш ніж повернутися до своєї келії, він обійшов її тричі і тільки потому зайшов до неї.

Одного разу до старого вчителя бойових мистецтв прийшов учень і сказав: - Учителю, я – чемпіон країни з боксу і французької боротьби. Чого ви ще можете навчити мене?

Зустрілися якось на роздоріжжі два товариші. Один ішов у храм, а інший – вирішувати свої справи. - Пішли зі мною! – запропонував перший друг.

Шукач скарбів прочитав у стародавній книзі, що в одному місці закопані в землі незліченні скарби, і вирішив відшукати їх. Він довго розшукував цей скарб.

Один чоловік вирішив порадитись зі старцем Паїсієм Святогорцем, як позбутися пристасти, що йому дошкуляла. Той чоловік мав пихатих приятелів, які часто лихословили супроти інших. Отож, поки він міркував, як краще запитати про це, хтось приніс старцю в подарунок чудовий кавун.

Старий рибалка ледве-ледве волік в’язку дров, зібраних у лісі. На мості він стрінувся з лісничим, який давно чекав нагоди відімстити старому за те, що той своїм благочестивим життям вводив його в сором.

У животі вагітної жінки розмовляли двоє малюків-близнюків. Один каже: - Ти віриш у життя після пологів? - Певна річ. Усім очевидно, що життя після пологів існує. Ми тут, аби стати досить сильними і готовими до того, що нас чекає згодом.

Якось в аптеці у черзі стояв молодий чоловік. Перед ним було двоє покупців: не до сезону одягнута бабуся і молода матір, що зігнулася під вагою дитини на руках. Бабуся підійшла до віконечка, простягнула рецепт і промовила...

Три приятелі мріяли про щастя, кожен про своє. Але вони уявляли його по-різному. Перший думав, що щастя – це багатство, другому щастям видався талант, третій вважав, що щастя – це сім’я.

Закінчивши проповідь, священик помітив хлопця, який вже не вперше затримувався в церкві довше від усіх парафіян. Було видно, що його непокоїть якась річ. Підійшовши до хлопця, він запитав, чи може чимось допомогти йому.

Билинка полюбила Сонце. Звісно, на взаємність, вона не повинна була сподіватися: у Сонця ж стільки всього на землі, що де там йому до маленької непримітної Билинки!

Якось одного разу прийшов новачок учитися стрільби з лука. Вчитель вирішив подивитися, на що він згоден. Новачок взяв дві стріли і пішов на стрільбище до мішеней. Ніколи не бери двох стріл...

Ніхто не знав, коли той чоловік з’явився в місці. Видавалося, що він завжди був там, на тротуарі найжвавішої вулиці з численними крамничками, ресторанами, модними кінотеатрами, вечірніми променадами, зустрічами закоханих.

Один скульптор виготовив прекрасну статую Христа, але хтось із його знайомих, розглядаючи її, зауважив...

Один чоловік вирішив іти шукати Бога. На порозі дому його сумління запитало: - Хто прикував мене до порогу цієї оселі? - Я, - відповів Бог. Та голос розуму заглушив кволий шепіт сумління.

Жила на світі маленьке Хмарка. Вона було безоглядно і ніжно закохана в блакитне Небо. Але Небу були байдужі почуття маленької Хмарки.

Одного разу верблюд пішов до намету і засунув у нього свого носа. Але оскільки ніхто його не гнав, він пропхав туди пів свого тулуба.

Молодик прийшов до свого священика і розповів йому про свої сумніви, що спонукають його покинути церкву. Священик подумав і сказав:

Жив собі купець. Як і всі купці, закупивши товари в одному місці, він віз перепродавати їх дорожче у інше. Одного разу він спинився, щоб перепочити, а потім - нав’ючив свій караван і рушив далі.

Спало світлофору на думку, що він - найголовніший на перехресті. І почав він чинити все, що забажає. Забагнеться – і увімкне червоне світло. Забагнеться – увімкне зелене. А жовте, яке спробувало його напоумити, взагалі вимкнув.

У коконі з’явилася маленька щілинка, і чоловік, що випадково йшов побіля, довго спостерігав, як через неї намагається вибратися метелик.

Ішли дорогою добро і зло. Їм назустріч – два чоловіки. - Нумо, - каже зло, - випробуємо, хто з нас сильніший? - Гаразд! – покірно згодилося добро. – А як? - А нехай ці два чоловіки поборються, - каже зло, - я зроблю одного з них сильним і багатим, але злим! - Добре, - відказує добро. – А я іншого – слабим, бідним, але добрим!

Що буде, якщо кинути жабу в баняк з гарячою водою? Вона відразу вирішить: “Тут незатишно. Треба чимдуж утікати”. І миттю вистрибне.

В одній сім’ї росли два хлопчики. Вони були одного віку. І так сталося, що навіть день народження припав у них на один день. Тільки один хлопчик був рідною дитиною в сім’ї, а інший – ні. Рідного хлопчика батьки дуже любили, вони завжди балували його.

Одного разу я гуляв у лісі і зненацька побачив, як з-за лисття дерев вигулькнуло щось червоне. З цікавости я відразу поспішив туди. Вийшовши на галявину, я був вражений красою квітки, що хиталася на вітрі, переливаючись на сонці яскраво-червоною барвою.

День закінчується, і змучений, ти повертаєшся додому. Вмикаєш радіо. Чуєш коротке повідомлення про те, що в малому індійському селі кілька жителів померло від грипу. Слухаєш це з легкою байдужістю – троє чи четверо померли?!...цікаво, надсилають туди лікарів, щоб дослідили всі обставини. Той вірус грипу невідомий. Однак не замислюєшся над цим.

Коли милостивий Бог заходився творити бать­ка, то спершу виготовив манекен - доволі висо­кий і кремезний. Але один із янголів, що саме знаходився по­близу, мовив...

Коли милостивий Бог заходився творити бать­ка, то спершу виготовив манекен - доволі висо­кий і кремезний.

Жив чоловік, який всього боявся. Він боявся темряви, павуків, злих людей. І незабаром зі страху взагалі перестав входити з дому. Йшов мимо мандрівник. чоловік впустив його на нічліг і розповів про свою біду.

На дорозі стояв чоловік з великою кліткою. Хлопчик, що проходив повз, помітив, що клітка була сповнена птахів різних видів.

Один священик дуже довго боровся з плітками в своїй церкві, але ніякі заходи не допомагали. І ось одного разу, в неділю, він вийшов на кафедру і зробив оголошення...

Два студенти розговорилися, і тут один з них раптом заявив: - Та немає ніякої душі у людини: її існування ніхто не довів! - Так ти у нас, значить, бездушний? - Так, немає її в мене. - Тоді до тебе слід ставитися як до... речі?