Маска - традиційне обличчя Карпат

 

/data/blog/99755/dc144a9e792d50c9330b746126f2e489.jpg

 

Традиції виготовлення масок містичних персонажів живуть завдяки карпатським народним майстрам. Гірська звивиста дорога приводить нас до великої долини. А в ній, ніби дитячі кубики, розкидані гуцульські будиночки. Це селище Космач, де живуть брати Іван та Микола Шаперти. Вони володіють рідкісним вмінням виготовляти традиційні маски, що використовуються під час зимових свят.

 

На перший погляд може здатися, що зробити маску нескладно, втім, у гуцульській традиції є свої секрети. Слід знати, як виглядає кожен із маланкового гурту, яким є характер вибраного персонажа, і нарешті – як правильно виготовити саму маску.

 

Справжніх майстрів обрядового перетворення навіть у цих місцях можна перелічити на пальцях. А що якщо я замовлю комусь маску діда, а він пошиє якогось чорта?! Уявіть, прийшла людина щедрувати, привітати з Новим роком, а ґазда не розуміє, що то за роль у людини. Треба, щоб це щось схоже було.

 

Микола Шаперт – кремезний чоловік, мало схожий на народного майстра, все ж важка фізична праця накладає свій відбиток. Заробляє на життя Микола обробкою деревини та будівництвом. Лише вільний час – для творчості. Чоловік малює, вишиває, шиє маланкові маски та грає на баяні. Сам маланкує майстер давно з 1970-го року. Пропустив за все життя лише три сезони. 

 

Тож, спробуємо поглянути на сам процес виготовлення маски… Спочатку майстер дістає торби зі шкурами та хутром, ножиці та голки. Прикладає до обличчя шматок шкіри, і одразу викроює щось подібне до овалу та починає зшивати підборіддя. Найчастіше замовляють такі три пари: дід/баба, циган/циганка, жид/жидівка, бо ці ролі в Маланці головні. Але трапляється йому виготовляти іноді маски чортів та ведмедів.

 

Шиються майже всі вони хутром назовні. Не винятком є і маска циганки. Отже, майстер знову прикладає маску до обличчя, робить прорізи для носа, очей, а тоді ножицями починає вистригати хутро. У справжнього професіонала це виходить швидко та майстерно, у повітрі кружляють тисячі шерстинок… Зі шматка шкіри поступово народжується обличчя. У ньому навіть проступає певний характер і майстер, звісно ж,  роздумує про вдачу персонажа і його долю.

 

Через кілька годин маска практично готова. Микола дістає набір олійних фарб, ретельно добирає на палітрі потрібні кольори та розмальовує виріб. Маски Миколи Шаперта мають великий попит, бо шкіра у них, на відміну від пластикових, не пітніє, тому не обморожується. У них легко дихати, їх майже не відчуваєш на обличчі. Майстер вважає, що маска має бути такою, що тільки-но її одягнеш, як починаєш жити іншим життям. І ти – вже зовсім не ти. 

 

Перед святами доводиться шити багато масок, бо люди здебільшого відкладають замовлення на останні дні.

 

У сусідньому Косівському районі є село Пістень, яке теж славиться своєю Маланкою. Пістенська Маланка зовсім не схожа на Космацьку, бо коли та покликана відтворювати прадавнє культурно та історично зумовлене дійство, то Пістенська – злободенна, постійно оновлюється і часто є не лише ритуально-обрядовим обходом. А й цілим народно-соціальним театром. 

 

У Пістені живе майстер масок Дмитро Лаврук, учитель місцевої школи. Першу маску він зробив на початку 90-х років, коли був студентом. Він приїхав на канікули. Хлопці кликали щедрувати, а маски не було.

 

Маски Дмитра сильно різняться від тих, що можна побачити у Космачі, і за матеріалами, і за технологією. Майстер охоче застосовує нові матеріали: гіпсуючий бинт, нітролак. Він пильнує за тим, щоб маска була зручною, аби шкіра могла дихати і не пітніти. Перший шар Дмитро робить з паперу, щоби було м’якше. Бо якщо проклеїти полотно, воно стає жорстким і колючим. Тому зсередини краще проклеювати ще й бинт.

 

За словами майстрів, вгадати, хто ховається під маскою, дуже важко. Релігієзнавець Сергій Капранов, каже, що маски одягають у багатьох культурах заради перетворення на когось іншого. Наприклад, у Японії теж є свята, на яких люди, вбрані у химерні костюми та маски, ходять по хатах. Там вважають. Що у ритуальній масці живе певний дух Камі, тому з маскою треба поводитися обережно: не кидати, не переступати через неї тощо. Старі непотрібні маски зазвичай спалюють після обряду виведення з них духів.

 

/data/blog/99755/21af0d88bce709c024c4faf14067b9c1.jpg

 

/data/blog/99755/9aeead693b04eacf033545e8fc64e04b.jpg

 

uamodna.com


18.02.2016 3561 0
Коментарі (0)

22.04.2024
Вікторія Матіїв

Про значення Великодніх свят журналістка Фіртки поспілкувалася з отцем Миколаєм Микосовським, який служить у Василіянському монастирі УГКЦ на Ясній Горі у Гошеві.

1260
10.04.2024
Тетяна Дармограй

Фіртка розповідає про головні зміни, які пропонує влада новим законопроєктом про мобілізацію.

2554
01.04.2024
Діана Струк

Про функціонування закладу, допомогу військовослужбовцям та майбутні плани, журналістка Фіртки поспілкувалася з очільником комунального закладу «Дім воїна» Миколою Крошним.

2127
26.03.2024
Вікторія Матіїв

Під час війни людина відчуває цілий спектр емоцій. Як українським родинам впоратись з такими випробуваннями — журналістка Фіртки розпитала у лікаря-психіатра, психолога та консультанта в напрямку когнітивно-поведінкової терапії Миколи Демківа.

2183
21.03.2024
Тетяна Дармограй

Що робити та куди звертатися рідним зниклих військовослужбовців,  як відбувається процес пошуку та чому не варто поширювати у соцмережах персональну інформацію зниклого, розповіла представниця Уповноваженого з питань осіб, безвісти зниклих за особливих обставин в Івано-Франківській області Наталя Пасічник.

6581 57
19.03.2024
Тіна Любчик

Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки активно працює над поданими правками щодо нового законопроєкту про мобілізацію. Журналістка Фіртки поспілкувалася з політтехнологом, військовим юристом, Володимиром Бондаренком щодо актуальних питань призову.

2468 2

Нижня палата Конгресу США затвердила допомогу Україні в  сумі 61 мільярдів доларів. Всього «за» допомогу Україні проголосували 311, «проти» — 112, «утримались» — 8.

359

«Благодатний вогонь» саме за такою назвою ми знаємо церемонію, яка відбувається щорічно у Велику Суботу перед Пасхою у Єрусалимі в Храмі гробу Господнього. Здебільшого про це явище  знаємо через ЗМІ, які щорічно ведуть пряму трансляцію сходження Благодатного вогню з Єрусалимського храму.

1170

Американське видання The Washington Post 7 квітня 2024 р. опублікувало статтю під назвою «Інсайд щодо секретного плану Дональда Трампа щодо припинення українсько-російської війни».

1299

Благодатний Вогонь (грец. Άγιο Φως, дослівно — Святе Світло, англ. Holy fire) — поширена у православ'ї назва вогню у Великодній церемонії виносу запалених свічок із Гробу Господнього (кувуклії) в Єрусалимському Храмі Воскресіння. 

1425
26.04.2024

Розповідаємо про корисні для серця та задоволення способи включити домашній сир у свій раціон.  

295
23.04.2024

У 2024 році Великий піст почався 18 березня та закінчиться 4 травня. Святкування Великодня у християн припадає на 5 травня.  

149
19.04.2024

Цього року комунальне підприємство «Франківськ Агро» запланувало засіяти на майже 200 гектарах соняшник, гречку та сою.  

598
26.04.2024

Чому Великдень є одним з найважливіших християнських свят та що він означає для сьогодення, зокрема для українців, які третій рік поспіль відзначатимуть цей день під час повномасштабної війни?  

58
22.04.2024

У Біблії немає вичерпного пояснення природи людської душі. Але вивчивши, як використовується у Святому Письмі слово «душа», ми можемо зробити певні висновки.

26528
18.04.2024

Під час моління студенти зачитували розважання, які перепліталися зі стражданнями нашого Спасителя – Ісуса Христа під час Хресної дороги та терпіннями, які проходить український народ у часі жорстокої війни.  

564
14.04.2024

Нагадаємо, цьогоріч в Івано-Франківську запланували початок зведення богослужбової каплиці блаженного священномученика Симеона Лукача.  

10478 1
26.04.2024

Культура визначає все. Освіти може і не бути. Школи російської не було ніде. Втім, ми підспівували російські пісні, дивилися російські серіали й тому подібне, пояснює директорка.

52
26.04.2024

З твердженням, що часто думка простих людей важливіша, ніж думка професійних політиків та експертів, повністю погодилися або скоріше погодилися 48% опитаних. Не згодні з таким твердженням лише 1/5 респондентів.

64
23.04.2024

Рівень довіри до інформації про події війни, яка надходить від владних органів, є невисоким.  

419
19.04.2024

Обороноздатність, безпека, підтримка воїнів, розвиток економіки та євроінтеграційні процеси – ключові питання, які обговорили під час засідання Конгресу місцевих та регіональних влад, що відбувся під головуванням Президента України Володимира Зеленського.  

567
16.04.2024

Так, серед тих, хто довіряє Президенту України, лише 15% підтримали б такі вибори, тоді як серед тих, хто не довіряє — 37%.

634