Mariya Kozakevych побувала у пологовому будинку вже тричі. За її словами ніяких змін на краще там не відбулось.
Вкотре побаченим мешканка Івано-Франківська поділилась у соцмережі Фейсбук:
"Я тут була, дякувати Богу, вже тричі. Останній раз - тиждень тому. Та скільки б разів цей заклад не відвідувала, завжди до глибини душі вражають дві речі – чудо, таїнство народження нового життя і умови перебування після пологів…
Побаченим (а за 9 років між першими і третіми пологами нічого не змінилось) не можу не поділитись, бо болить, тривожить і лишає багато запитань.
Чому, переживши довгі години болючих переймів і пологів, жінка має ще декілька днів відмучувати на кривих радянських ліжках з пружинами від яких потім страшенно ниє вся спина?
Чому пологовий так міцно, як за цінний раритет, тримається за старі заплямовані матраци і посірівшу і від старості і, мабуть, від сорому постіль, на якій, мабуть, дійсно лежало вже декілька поколінь франківчанок !?
Чому за кілька днів перебування в пологовому навіть в туалеті жінка не може мати особистого простору, бо там немає ані дверки, ані шторки – в маленькому приміщенні знаходиться два унітази, умивальник і бочка для сміття, в яку навіть чоловіки, заходячи в туалет, викидають використані памперси і одноразові пеленки..!?
Чому так непродумано і так далеко мають йти жінки холодними довгими коридорами, щоб зробити флюорографію і УЗД (яку, до речі, 12тьм жінкам одночасно робили навстоячки і приділяючи кожній 15секунд!!!)?
Кілька видів плитки в коридорі на підлозі асоціюється не інакше як з назвою фільму «50 відтінків сірого»…
А ще тумбочки, які не закриваються, облуплені дитячі ліжечка, заклеєні скотчем запотівші вікна, обдертий лінолеум на підлозі.....
А душова, що тут скажеш? Напрошується лише саркастичний коментар «дякую, що хоч тепла вода є».
Можна довго критикувати і висловлювати неприємні емоції - і так зрозуміло, що проблем багато і все мало би бути не так як є і жінки мали б народжувати в достойніших умовах.
Питання в тому як це вирішити? Хто має зробити перший крок, взяти на себе відповідальність - влада, небайдужі місцеві бізнесмени, меценати, просто франківці – ті які вже були і які ще планують там побувати, скинутись і купити нові ліжка, поміняти постіль, зробити ремонт в туалетах і душових??!!
Так далі не може бути! Потрібні зміни!", - йдеться у дописі.
Допис зібрав чималу кількість коментарів. Здебільшого у жінок, які народжували у цьому перинатальному центрі спогади далеко не приємні.
"Одна з моїх подруг після того, як побувала в цьому "чудовому" закладі тепер його називає тільки "той будинок жахів"", - пише Марина Криворотова.
"Це про палату, а я коротко опишу реанімаційну: одна лампочка, і то ледве світить, правда за два дні вкрутили другу); жодна розетка не працює, кип'ятити втду потрібно в сестринській. Уявіть-дитя в палаті, а ви маєте щоразу іти кип'ятити воду, щоб про стерилізувати бутиточки і суміш зробити; туалет за "півкілометра "від палати і то видно,що поставили нові унітази, а вже чорні,що не відмиєш,і,взагалі,хто ставить високі унвтази для жінок,які попадають в реанімацію, це так поіздіватись; повно ще тої радянської апаратури на стіні, різні переключателі, яке не працює, але є. Щоб зробити флюрографію, то треба йти вулицею; і на коридорах медсестри, санітарки тощо не говорять, а як в лісі перекликуються-одна іншій з одного кінця коридору в ін розказує ск картоплі викопала, хто до неї приходив, де була на вихідних, і то починається зміна і давай вересканити. Ледве пережила ті дні з тим дурдомом", - написала Ольга Купчак.
