Голова громадської ради при департаменті охорони здоров’я ОДА, педіатр Оксана Манюх вдруге пише на своїй сторінці у соцмережі про проблеми з фінансуванням лікарні. Раніше вона повідомила, що в Івано-Франківській обласній дитячій лікарні назріває страйк.
Пряма мова:
Діти області варті коштів, менше як на пів кілометра дороги? Стоп. Так не має бути. Пост про фінансування лікарні став дуже популярним, а отже ця проблема турбує людей, і не тільки в нашій області.
«Для чого ти це зробила?», питають мене керівники. «Розумієш, влада не задоволена, що такий розголос в суспільстві». Розумію, пояснюю.
На перше запитання: Хто така Манюх і як вона посміла про це писати?
Відповідаю: Я лікар, з 34 літнім стажем роботи. Заслужений лікар України, спеціаліст вищої категорії. Головний педіатр управління охорони здоров’я з 1994 до 2009 року, відзначена Дитячим Фондом ООН у 2006 році за особисту відданість у справі захисту прав дітей в Україні. Голова громадської ради при департаменті охорони здоров’я облдержадміністрації. Проблеми медицини області знаю детально. За проблемами- конкретні долі людей, і дітей в т.ч. Дістало до краю, тому – посміла.
Друге запитання: Для чого це зроблено?
1. З метою надати інформацію для жителів області про ситуацію з фінансуванням лікарні. Тому при виникненні потреби в госпіталізації дитини в лікарню, люди, будьте морально і фінансово готові оплатити за аналізи, рентгенплівку, медикаменти, компютерний томограф і т.д. При поступленні дитини, лікар не буде пояснювати кожному з батьків фінансові проблеми лікарні, у нього на це не стане ні часу, ні терпіння. У нього інше завдання — в поставлених умовах встановити діагноз і врятувати дитину. А батьки, може, не будуть клясти з порога і лікаря, і медицину, а зосередяться на потребах дитини і призначеннях.
2. Всі, починаючи від Верховної Ради, хто причетний до фінансування лікарні мають усвідомити, що на 9 гривень в день дитину лікувати не реально. Тому треба думати, де взяти кошти. Я не фінансист, не депутат і не політик, я лікар, але в математиці розбираюсь добре. Якщо грошей в області і країні нема, то їх немає на ніщо.
Чому ж вони є на речі, які менш вартніші за людське життя ? До прикладу: 244 млн грн на 42 км дороги Бібрка – Львів витрачено у 2015 році, то на 1 кілометр – 6 млн грн, а на 230 тисяч дітей області на цілий рік на всі медичні життєвонеобхідні ліки — тільки 2 млн грн. А то як розрахунки проводяться ? Діти області – варті коштів менше як на пів кілометра дороги ? Стоп. Так не має бути.
Далі, 11 млн грн розподілено на програми розвитку місцевого самоврядування у 2016 році. До прикладу, на облаштування тротуарів, встановлення огорожі на цвинтарі, ремонт приміщення сільської ради і так далі, все по 120 тис. грн. Добре і це треба. Але чому хворим дітям — нема, а тут є. Не розумію.
Таких позицій є багато. Звичайно і дороги треба робити, і все інше, що потрібно людям.
І шляхи до змін в медицині треба негайно розробляти, а не тлумитися роками з тією реорганізацією. І пільги в депутатів всі я б зняла, і у відпустку не відправляла, допоки зміни в країні не почнуть діяти реально. А так їх серце не болить, бо очі не бачать страждань тяжкохворої дитини, яка не має чим лікуватися.
Та навіть у дикій природі так встановлено, якщо не оберігається найдорожче, потомство зграї птахів чи звірів, то ця зграя приречена на вимирання. А ми, люди, у 21 столітті так бережемо життя своїх дітей???? І не переконуйте мене, що так має бути.
