Паркан тягне на 100 тисяч. Франківський активіст судиться із забудовником через демонтовану огорожу

 

Фото: Kurs.if.ua

 

Громада Івано-Франківська доволі пасивна. Суспільний резонанс досі викликали не так багато подій. Однією з найгучніших стала історія щодо забудови території біля міського озера, яку, з огляду на генплан міста, забудовувати не можна. Проте громадська активність часто-густо загрожує судовою тяганиною.

 

Так, активіст Володимир Кушніренко отримав судовий позов за демонтований паркан довкола «зеленої зони» біля озера, і якщо він програє справу, то змушений буде сплатити майже 100 тисяч гривень, пише Галицький кореспонднт.


Вільний доступ до «зеленої зони»

На початку вересня «ВамБуд», який мав намір забудовувати територію поблизу міського озера, офіційно відмовився від забудови.


«Разом з активістами ми вирішили демонтувати паркан, який відділяв «зелену зону». На початку грудня я дізнався про те, що орендар земельної ділянки, ТзОВ «Відпочинково-розважальний центр «Гаразд», подав на мене в суд і вимагає відшкодування збитків. Для мене це стало новиною. Я не аналізував, чий це паркан, а був щиро переконаний, що його там не потрібно, адже у цієї земельної ділянки рекреаційне призначення», – зауважив Володимир Кушніренко.


Уже понад 10 років земля поблизу міського озера не використовується. Через тиждень після демонтажу активісти влаштували загальноміську толоку на цій території. Винесли 40 мішків зі сміттям, серед якого пляшки, шприци, ампули та багато іншого.


У позові ж йде мова про знищення паркана, вартість якого позивач оцінив у 92 тис. гривень.


«Я наголошував і буду робити це надалі: я паркан не знищував, не крав його, не ламав. Ми його демонтували, розібрали на секції і залишили на місці. На жаль, на початку грудня його вже розікрали. У демонтажі паркана брало участь приблизно 30 чоловік. Позов на моє ім’я, адже у всіх ЗМІ я фігурував як ініціатор акції. Я не сперечаюся, готовий у суді про це говорити і нести відповідальність за свої дії», – зазначив Кушніренко.


Але це не означає, що на місці старого має вирости новий паркан, продовжує активіст. І місто повинно нарешті визначитися, що робити з тією ділянкою.


«Якщо місто хоче, щоб там повністю була рекреаційна зона, міська рада має передбачити в бюджеті кошти на її облаштування, – продовжує він. – В іншому випадку – дати можливість її забудувати. Нині ж міська влада сама не знає, що хоче там бачити, або знає, але чомусь не робить цього. Я розумію, що певним чином мої дії незаконні і хуліганські. Але якщо вони призведуть до того, що жителі міста звернуть нарешті увагу на цю територію і визначаться, якою вони хочуть її бачити, а міська влада прийме рішення про те, яким чином у подальшому буде розвиватися ця земельна ділянка, – це вже добре і я буду вважати, що якусь користь для міста приніс. Нехай навіть ціною судової тяганини і сумою позову у 92 тисячі».


На першому судовому засіданні Володимир Кушніренко не був, бо йому про нього не повідомили. Про друге дізнався випадково, коли перебирав пошту, тому попросив про перенесення розгляду справи на інший день, щоб мати змогу підготуватися. Під час наступного засідання, яке відбудеться 25 січня, він подаватиме заперечення позову, намагатиметься довести, що паркан не нищив, а лише демонтував, тож жодних фінансових збитків орендареві не завдав.


Об’єктивна ціна помилки

Директор ТзОВ «Відпочинково-розважальний центр «Гаразд» Костянтин Бородайко суму у майже 100 тис. гривень за демонтаж паркана вважає об’єктивною. Запевняє, що перевірити її не важко через кошторисну документацію.


«Через судовий позов я намагаюся відшкодувати завдані мені збитки. Жодних особистих претензій тут немає, лише визначення спірних моментів через судовий процес. Наразі будівництво на цій ділянці ще не почате. Договір у мене легітимний, законний. Орендну плату я плачу вчасно у розмірі, визначеній договором. Кожного року проводиться процедура індексації орендної плати, вона приблизно складає 40 тисяч гривень на місяць», – зауважив Бородайко.


Паркан поставили для того, щоб перешкодити жителям довколишніх будинків виносити сміття на цю територію, пояснює забудовник. Жодних незручностей для людей він не створював. Зауважень від установ, які стежать за дотриманням санітарного стану, не було.


Ніяких пояснень, чому так сталося чи кому необхідно було зносити паркан, або про заплановану акцію з демонтажу Бородайко не отримував. На його думку, активісти просто помилилися майданчиком. За його словами, паркан був встановлений законно, лінія визначена у всіх дозвільних документах.


В обхід зелених насаджень


«Згідно з генеральним планом міста, це зелені насадження загального користування. Будівництво тут не може бути розпочате», – розповідає Ігор Гаврилишин, начальник відділу містобудівного кадастру Департаменту містобудування та архітектури виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради.


Хоча, як кажуть, вихід завжди є і можливість будівництва на цій ділянці все ж передбачена.


«Відповідно до ДБНу 360-92 «Планування і забудова міських і сільських поселень», чинного з 1992 року, пункту 5.16, на цій території можна розміщувати культурно-видовищні установи, фізкультурно-оздоровчі і спортивні споруди, майданчики відпочинку для дорослих, дітей та конструктивно-господарські споруди, які можна споруджувати на ландшафтно-рекреаційній території», – пояснює Артур Прокіпчук, начальник відділу генерального плану департаменту містобудування та архітектури.


Хто винен і що робити, звісно, вирішить суд, у компетенції якого перебуває ця справа. Людина, яка організувала демонтаж огорожі, готова до відповідальності, хоча сума у 92 тис. грн. за дерев’яний паркан наштовхує на думку, що паркан був з червоного дерева. Або про те, що хтось дуже не хоче, щоб інший заглядав за його паркан, ліз на чужу територію чи пхав носа у не свої справи.


А ось хто і в якому обсязі відповідатиме за рішення передати землю, визначену як «зелені насадження загального користування», в довготривалу оренду забудовнику?..


20.01.2016 1329 0
Коментарі (0)

16.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1445
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

819
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1297
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2511 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3611
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

3039 2

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

460

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

276

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

283

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

896
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5041
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10428 2
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8888
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7481
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

711
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

910
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

1196
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15672
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1229
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1624
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1540
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1769